Як так вийшло? Коли взагалі мають ухвалювати бюджет?
Згідно із законом, перед ухваленням Держбюджет має пройти кілька читань. Перше — до 20 жовтня, максимум до 25 жовтня. Але депутати проголосували проєкт у першому читанні на півтора тижня пізніше — тільки 5 листопада. Після першого читання Кабінет міністрів має доопрацювати та передати бюджет до парламенту, а той — проголосувати закон у другому читанні до 20, максимум до 25 листопада, а потім в цілому максимум до 1 грудня.
І парламент, і Кабмін пропустили всі терміни, які прописані в Бюджетному кодексі. Це означає, що тепер бюджет ухвалюватимуть або поспіхом — в останні дні грудня, або взагалі наступного року.
А так вже бувало? Чи так сталося вперше?
Так, бувало. Найпізніше Верховна Рада ухвалювала бюджет на 1997 рік — із затримкою на пів року, аж до 27 червня 1997-го. Держбюджет на 2010 рік ухвалили наприкінці квітня 2010-го. Із затримкою ухвалювали й проєкт бюджету на 2016 рік. Тоді проєкт розглядали з порушенням всіх термінів, але встигли ухвалити 25 грудня. А президент Петро Порошенко встиг підписати його 31 грудня 2015 року.
І що, якщо бюджет не ухвалять до 31 грудня, усе пропало?
Не зовсім так. Якщо парламент не голосує за бюджет до 1 грудня, це шкодить якості закону. Його ухвалюють у стислі терміни, поспішають і вносять різні спонтанні норми. Якщо держбюджет не ухвалять до 31 грудня, країна житиме за бюджетом минулого року. Тобто в нашому випадку — за бюджетом 2020 року. «Податки збиратимуться до бюджету, як і раніше. Але витрачати гроші можна буде не більше, ніж по 1/12 річного обсягу бюджету 2020 року на місяць — і так, допоки не ухвалять новий бюджет», — пояснює керівник Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.
Гроші будуть виділяти тільки на ті статті витрат, що були закладені в Бюджеті на 2020 рік і є в новому проєкті бюджету, який Кабінет міністрів вже подав до парламенту восени для першого читання. Наприклад, Мінфін не зможе профінансувати програму вакцинації від COVID-19, тому що в бюджеті на 2020 рік такої програми не було.
Поки не зʼявиться новий бюджет, не можна буде виділяти гроші на інвестиції з Держбюджету. Закон забороняє фінансувати капітальні витрати. Це означає, що не буде грошей на капітальне будівництво, капітальний ремонт, зокрема житлового фонду, не буде грошей на реставрацію памʼяток архітектури.
Місцеві бюджети не повинні постраждати. Їх формують місцеві влади, а дотацію з держбюджту вони отримуватимуть, як визначено у проєкті бюджету-2021, навіть попри те, що сам бюджет ще не затверджено Верховною Радою.
Так а що буде? Зарплати платитимуть?
Так. Зарплати виплачуватимуть усім бюджетникам, пенсіонери отримуватимуть пенсії, залишаться соціальні виплати — це все захищені статті. Але ці виплати будуть на рівні грудня 2020 року. Наприклад, у грудні 2020 року мінімальна зарплата становила пʼять тисяч гривень. У 2021 році проєкт бюджету передбачає, що з 1 січня мінімальна зарплата зросте до шести тисяч. Якщо бюджет не ухвалять, мінімальна зарплата так і залишиться на рівні пʼяти тисяч гривень.
Що буде з доларом, він сильно подорожчає?
Навряд чи сильно, ціна долара може вирости на кілька гривень. Але відсутність бюджету — це фактор, що суттєво дестабілізує. Він може виявитися стресовим і для держорганів, і для інвесторів, і для населення — учителі, лікарі та інші бюджетники не отримають підвищення зарплат, яке їм обіцяли. Це може призвести до дестабілізації курсу, вважає Марчак.
Як з цього вирулювати?
Ухвалити бюджет вчасно. А якщо не виходить, то якнайшвидше до кінця січня 2021-го.