Конституційний суд — окремий орган, який трактує Конституцію і вирішує, чи відповідають їй чинні закони. Попросити КС перевірити закон можуть народні депутати, Верховний суд, уповноважений з прав людини або президент. Якщо суд вирішить, що закон або його частина суперечать Конституції, вони автоматично втрачають силу. Оскаржити або скасувати рішення Конституційного суду не можна.
Зараз в КС перебувають 47 конституційних звернень — частину з них суд уже розглядає, частина чекає своєї черги. Ми вибрали 13 найважливіших і потенційно резонансних тем.
Закон про землю
У травні 2020 року 48 депутатів «Батьківщини» і 53 депутати ОПзЖ звернулися до КС з двома поданнями. Вони майже синхронно попросили суд скасувати закон про обіг земель сільгосппризначення, який Рада ухвалила в березні 2020 року. Тоді «Батьківщина» і ОПзЖ документ не підтримали. Тепер вони стверджують, що голосування відбулося з порушеннями, а сам закон суперечить низці статей Конституції. А саме тим, де вказано, що земля — власність українського народу, яку держава повинна захищати. Показово, що ці ж аргументи використовували прихильники закону — вони наполягали на праві українців розпоряджатися землею і вільно її продавати.
Звернення членів двох фракцій КС обʼєднав в одне провадження. Якщо суд стане на сторону депутатів, ринок сільгоспземлі, який має стартувати 1 липня 2021 року, так і не запрацює. Пʼятого листопада в КС повідомили, що розгляд цього провадження суд відклав.
У КС є ще одне подання 46 депутатів «Батьківщини» на тему землі. У ньому депутати просять суд пояснити статті Конституції про те, що українська земля належить народу і перебуває під особливим захистом держави. Це логічне продовження двох попередніх звернень «Батьківщини» і ОПзЖ.
Суддя-доповідач у цій справі Сергій Сас — колишній народний депутат від «Батьківщини», який потрапив до КС за квотою цієї фракції. Днями він опублікував проєкт рішення за цим зверненням. Якщо КС його підтримає, питання землі можна буде вирішувати тільки на всенародному референдумі, а територіальні громади не зможуть володіти землею. Це рішення КС також остаточно позбавить права на купівлю землі іноземців. Зараз таку можливість вони теоретично ще можуть отримати за результатами референдуму.
За словами колишнього глави КС Станіслава Шевчука, якщо суд ухвалить проєкт Саса, після цього він зможе визнати неконституційним весь закон про сільгоспземлі, як того хочуть ОПзЖ і «Батьківщина» — адже закон ухвалили без всенародного референдуму.
У четвер, пʼятого листопада, КС планував розглянути цю справу, але не зміг через відсутність кворуму. Роботу суду фактично заблокували чотири судді, які не прийшли на засідання.
Фонд гарантування вкладів
У 2015 році Верховний суд України попросив КС вирішити, чи відповідають Конституції повноваження Фонду гарантування вкладів, які прописані в окремому законі. Питання стосувалося двох його статей. В одній сказано, що Фонд — це юрособа, яка гарантує вклади фізосіб, виводить з ринку неплатоспроможні банки і ліквідує їх. В іншій за Фондом закріплюють право випускати нормативно-правові акти, які є обовʼязковими для банків і юросіб. Але ніде в законі не сказано, що Фонд має право такі акти видавати, грубо кажучи, що він — частина влади і його рішення потрібно виконувати.
До справи, яка пролежала в КС пʼять років, суд несподівано повернувся у травні 2020-го. Колишній глава суду Станіслав Шевчук вважає, що робити цього не варто — за цей час оспорюваний закон змінився, його переписували кілька разів. Проте справу реанімували, а влітку глава Фонду навіть написала листа президенту з проханням скликати Раду національної безпеки і оборони та врятувати фінансову систему країни від катастрофи.
Якщо зараз КС визнає закон про систему гарантування вкладів фізосіб неконституційним, це заблокує роботу Фонду та унеможливить виведення з ринку банків-банкрутів. Також це рішення поставить під сумнів законність націоналізації ПриватБанку — у 2016 році держава стала власником банку на основі оспорюваного закону про систему гарантування. Якщо його визнають неконституційним, колишні власники банку — Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов — зможуть оскаржувати і саму націоналізацію, і її наслідки.
Закон про мову
У червні 2019 року депутати фракції «Опозиційний блок» Ради попереднього скликання попросили КС визнати неконституційним закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Депутати вважають, що він утискає російську мову. Як випливає з назви закону, крім іншого, він закріплює за українською мовою статус єдиної державної. Якщо КС визнає закон неконституційним, автоматично незаконною стане і ця норма.
Позбавити українську мову статусу єдиної державної останніми роками домагаються проросійські сили і партії, зокрема наступниця «Опозиційного блоку» — ОПзЖ. Серед її лідерів — у минулому близькі соратники колишнього президента Віктора Януковича і кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук.
Закон про повну загальну середню освіту
У травні 2020 року 56 депутатів, здебільшого від ОПзЖ, оскаржили в Конституційному суді деякі положення закону «Про повну загальну середню освіту». Відповідно до закону викладання в школах можуть вести державною українською мовою або мовами корінного народу і національних меншин, але поряд із українською мовою. Депутати вважають, що такі норми обмежують права нацменшин.
Якщо суд погодиться з депутатами, в частині регіонів школи зможуть відмовитися від навчання українською мовою, як це було раніше.
Реформа прокуратури
У березні 2020 року 50 депутатів, переважно від ОПЗЖ і кілька від «Батьківщини», звернулися до КС з проханням визнати неконституційними зміни до низки законів, повʼязаних із реформою прокуратури. Її восени 2019 року розпочав тепер уже колишній генпрокурор Руслан Рябошапка. Депутати вважають незаконним, що згідно з новими правилами всі прокурори повинні пройти переатестацію, а тих, хто її не пройде — потрібно звільнити. Неконституційним депутати вважають і перейменування Генпрокуратури на Офіс генпрокурора.
За рік з моменту ухвалення закону переатестація відбулася в Офісі генпрокурора і низці місцевих прокуратур. Успішно іспити склали 2 483 прокурори, 878 їх провалили і втратили роботу. Тепер на вакантні місця відбирають нових співробітників, які раніше у прокуратурі не працювали.
Якщо КС визнає закон неконституційним, це заблокує реформу прокуратури і не дозволить заповнити вакантні посади. В середині жовтня цього року КС несподівано перевів розгляд цієї справи з усної форми в письмову. Так само було зі справою про повноваження НАЗК, які КС визнав незаконними.
Люстрація
У 2015 році з питанням про конституційність закону про люстрацію до КС звернувся Верховний суд. Зробити це його просили інші суди, де люстровані чиновники оскаржували своє звільнення. Також 20 січня 2015 року до КС звернулися 47 народних депутатів минулого скликання від «Опозиційного блоку». Вони просили визнати неконституційними окремі положення закону про очищення влади. Депутати вважають — людину не можна люструвати тільки за те, що в певний період вона обіймала конкретну посаду.
Частково із заявниками вже погодився Європейський суд із прав людини — він вважає, що така повальна люстрація порушує права людини. Якщо КС вирішить так само, всі люстровані чиновники часів Януковича отримають шанс повернутися у владу і зможуть претендувати на грошові компенсації з держбюджету.
Вищий антикорупційний суд
У липні 2020 року 49 депутатів від ОПзЖ звернулися в КС з проханням визнати неконституційним весь закон про Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Цей суд розглядає справи, повʼязані з топкорупцією, і фактично замикає вертикаль антикорупційних органів, куди входять НАЗК, НАБУ і САП. Крім того, антикорупційний суд — частина зобовʼязань України перед західними партнерами по боротьбі з корупцією.
Якщо Конституційний суд погодиться з депутатами, Україна порушить ці зобовʼязання, а справи топкорупціонерів доведеться передати в інші суди. Їхня незалежність і обʼєктивність викликає питання і в Україні, і за кордоном
Незаконне збагачення
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення давно не дає спокою народним депутатам. У лютому 2019-го КС вже оцінював відповідну статтю Кримінального кодексу і визнав її неконституційною. Після цього парламент змінив формулювання і ухвалив новий закон. Він звучить так: якщо у чиновника зʼявляються активи, які перевищують його доходи більш ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це приблизно 6,8 млн гривень), йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі.
Але і це формулювання не подобається депутатам ОПзЖ. Визнати його неконституційним вони попросили КС у тому ж зверненні, у якому заперечували законність НАЗК. Останню вимогу КС задовольнив, а статтю про незаконне збагачення виділив в окреме провадження і планує розбирати окремо. Якщо КС і тут погодиться з доводами ОПзЖ, всі кримінальні справи за статтею про незаконне збагачення доведеться закрити.
Спецконфіскація
У серпні 2020 року депутати ОПзЖ подали в КС два звернення. У першому — його КС почав розглядати 6 листопада — вони просили визнати неконституційними дві статті Кримінального кодексу, які регулюють спецконфіскацію, тобто конфіскацію грошей і майна, нажитих незаконним шляхом. Найгучніший приклад цього закону в дії — спецконфіскація на користь держави 1,5 мільярда доларів, які, за словами колишнього генпрокурора Юрія Луценка, належали експрезиденту Віктору Януковичу.
В середині жовтня 2020 року генпрокурор Ірина Венедіктова анонсувала, що Шевченківський райсуд має розглянути можливість спецконфіскації 247 млн грн, які належать «Всеукраїнському банку розвитку». Якщо КС погодиться з депутатами, зробити це суд не зможе, втім, як і провести будь-яку іншу спецконфіскацію. Крім цього, скасувавши спецконфіскацію, Україна порушить одне зі своїх зобовʼязань перед ЄС в рамках безвізу.
Друге звернення від ОПзЖ теж стосується спецконфіскації, але в ньому депутати оскаржують норми Кримінально-процесуального кодексу. Поки КС не вирішив, чи варто починати провадження у цій справі.
Закон про Держбюро розслідувань
58 депутатів ОПзЖ і кілька від «Батьківщини» звернулися до КС у травні 2020 року. Вони просили визнати неконституційними низку статей закону про Держбюро розслідувань (ДБР). Ці статті зʼявилися в законі порівняно недавно — у грудні 2019 року, коли парламент підтримав президентський законопроєкт про перезавантаження ДБР. Згідно з цим законом тепер оргструктуру ДБР, а також положення про його Раду громадського контролю затверджує президент. Він же, за результатами конкурсу, призначає директора Держбюро. Раніше це робив Кабмін. Депутати такий перерозподіл повноважень вважають незаконним.
У грудні 2019 року президент спробував безпосередньо в Конституції закріпити за собою право призначати директора ДБР і директора НАБУ. Парламент попросив КС оцінити ці пропозиції Зеленського. КС правки до Конституції відхилив і розширити повноваження президента не вдалося. Крім іншого, суд вважав, що нові повноваження президента обмежують права людини. Виходячи з цього рішення, КС, швидше за все, погодиться з нинішніми вимогами депутатів, визнає кілька статей президентського закону неконституційними і поверне ГБР до вертикалі Кабміну.
Колишній глава КС Шевчук вважає, що в грудні 19-го суд розглянув питання вузько — запропоновані президентом зміни ніяк не обмежували свободи громадян. «Це була технологія, яку запустили спеціально, щоб максимально урізати повноваження президента», — коментує він «Бабелю». У жовтні КС розгляд і цієї справи несподівано перевів у письмову форму.
Амністія учасників Революції гідності
У березні 2020 року 50 депутатів ОПзЖ звернулися в КС з проханням визнати неконституційним весь закон про амністію учасників Революції гідності. Закон ухвалили в лютому 2014 року. Він звільняє від адміністративної та кримінальної відповідальності учасників Майдану за низку злочинів. Амністія не стосується тих, хто скоїв убивство, якщо тільки це не вбивство співробітника правоохоронних органів.
Депутати стверджують, що такий підхід суперечить Конституції, а також, що закон не мав права підписати тоді в. о. президента Олександр Турчинов. Багато юристів стверджують, що з точки зору права до закону дійсно є питання і КС має підстави погодитися з депутатами. Проблема в тому, що серед керівників і членів ОПзЖ — багато соратників колишнього президента Віктора Януковича. Під час Євромайдану вони підтримували силовиків і суддів, які били і незаконно саджали в тюрми протестувальників. Якщо нинішній КС скасує амністію за зверненням ОПзЖ, незалежно від законності рішення, воно викличе великий резонанс.
Суперечка заводів Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського
КС розглядає Конституційні скарги хімічного комбінату «Азот» (власник Дмитро Фірташ) і «Запорізького заводу феросплавів» (власники Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов). У цього звернення велика передісторія. За чотири роки через різні суди НАБУ анулювало 97 угод двох заводів на шість мільярдів гривень. Всі ці угоди суди визнали незаконними.
У 2019-му «Запорізький завод феросплавів» через КС фактично позбавив НАБУ права через суди анулювати незаконні оборудки. Тепер керівництво заводів хоче переглянути рішення судів про свої незаконні оборудки. Зробити це їм заважає 320 стаття Господарсько-процесуального кодексу. Саме її заявники і просять КС визнати незаконною. Якщо суд із цим погодиться, власники заводів зможуть добиватися, щоб їм повернули гроші.
Цю справу КС тепер теж розглядає письмово.
Адмінштраф Зеленського
Зараз в КС лежить одна незвичайна справа. Верховний суд звернувся до КС із проханням пояснити, чи несе президент адміністративну відповідальність. Ініціював це звернення суддя Хмельницького суду. Йому дісталася справа про порушення президентом і кількома чиновниками карантину. У червні цього року Володимир Зеленський, глава його Офісу Андрій Єрмак, головний санітарний лікар Віктор Ляшко і ще декілька чиновників зʼявилися в кафе без масок. Всім, крім президента, суд призначив 17 тисяч гривень штрафу. Оштрафувати президента суддя не наважився — він не знав, чи поширюється на нього адмінвідповідальність. Від рішення КС тепер залежить, чи можна буде оштрафувати українського президента, приміром, за перевищення швидкості або куріння в заборонених місцях.