Зеленський пропонує створити вільну економічну зону на Донбасі. Гарна ідея? Навряд, у минулому такі зони тільки шкодили Україні

Автор:
Дмитро Раєвський
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Володимир Зеленський озвучив пʼять питань, які він збирається поставити на всенародному опитуванні 25 жовтня. Найбільше обговорень викликало друге — «Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?». Поки що ця ідея не має конкретики, законопроєкт ще готується. В Офісі президента уточнили, що поки мають на увазі тільки підконтрольні частини Донецької та Луганської областей, а решта ввійде до вільної зони після звільнення. «Бабель» розповідає, що таке ВЕЗ, як вони працюють і які подібні зони вже існували в Україні та світі.

Що таке ВЕЗ?

Вільна (спеціальна) економічна зона — це територія, на якій встановлено особливий правовий режим господарської діяльності. Тобто, грубо кажучи, у цій зоні можуть створити особливі умови для ведення бізнесу — податкові послаблення, митні пільги та інші поступки.

Існує суміжне поняття — «територія пріоритетного розвитку» (ТПР) — спеціальний режим на кризових територіях, який повинен привернути бізнес і сприяти створенню нових робочих місць.

В Україні такі зони вже існували?

Так, і чимало. 13 жовтня 1992 Верховна Рада прийняла закон «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». І до 2000 року ВЕЗ в країні було вже 12: «Азов», «Донецьк», «Порто Франко» в Одесі, «Рені», «Миколаїв», «Славутич», «Інтер-порт Ковель», «Курортополіс Трускавець», «Яворів», «Закарпаття», «Порт Крим» і «Сиваш». Зони покривали одну десяту всієї території України.

ВЕЗ допомогли економіці України?

Ні. У 2005 році Верховна Рада скасувала всі ВЕЗ, а експеримент визнали невдалим. VoxUkraine у своєму дослідженні називає створення вільних зон однією з головних економічних катастроф України і наводить дані економістів Валерія Геєця та Володимира Семиноженка. План залучення інвестицій був виконаний всього на 12,2%, а створення робочих місць — на 35,5%. Всього 25% інвестицій були іноземними. При цьому державний бюджет через податкові пільги недоотримав мільярди гривень. Такі ж висновки зробили Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, який видав Україні кредит тільки після закриття ВЕЗ.

Зараз в Україні існує тільки одна така зона — створена у 2014 році ВЕЗ в Криму, вже після його окупації.

А в яких країнах ВЕЗ працювали?

Перша відома вільна економічна зона зʼявилася на грецькому острові Делос ще в 166 році до н. е. Багато міст світу, зокрема Одеса, Марсель, Венеція чи Гібралтар, в різний час отримували статус «порто-франко» — вільного порту, в який можна безмитно ввозити товари. Але поняття ВЕЗ і «порто-франко» потрібно розрізняти. Вільна економічна зона не встановлює правила абсолютно вільної торгівлі та не виключається з митної території держави, а просто вводить особливі правила з конкретним переліком локальних пільг. Приміром, у конкретній зоні можуть бути пільги для металургії, а для аграріїв — ні, та навпаки.

Як багато інших економічних інструментів, вільні зони можуть як занапастити економіку, так і підняти її. Так створення великих ВЕЗ було частиною економічних реформ Ден Сяопіна 1978 року в Китаї. Завдяки грамотному використанню вільних зон вдалося залучити в країну іноземні інвестиції та переконати інвесторів перенести в Китай своє виробництво. Тепер ми називаємо Китай «всесвітньою фабрикою». Зараз там близько 125 вільних зон і міст із різними пільгами для різних галузей, які утворюють складну систему по всій країні.

Деякі країни використовують ВЕЗ більш точково. Приміром, у США їх близько 50, і через них проходить всього 3% імпорту. Близьким до китайського шляхом пішла Південна Корея — там 170 зон.

Нова ВЕЗ допоможе економіці України?

Складно сказати, законопроєкту з чітким переліком пільг і послаблень поки немає. Як і вдалих прикладів роботи ВЕЗ в Україні.