Володимир Зеленський запитує: «Чи потрібно давати чиновникам-корупціонерам довічне?» Відповідаємо: Можна, але навряд чи це допоможе

Автор:
Дмитро Раєвський
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Володимир Зеленський запитує: «Чи потрібно давати чиновникам-корупціонерам довічне?» Відповідаємо: Можна, але навряд чи це допоможе

Karolina Uskakovych / «Бабель»

Президент Зеленський почав озвучувати запитання, які хоче винести на всенародне опитування 25 жовтня. Перше з них звучить так: «Чи підтримуєте ви ідею довічного увʼязнення за корупцію в особливо великих розмірах?». В Офісі президента не уточнили, які розміри можна вважати особливо великими та кого конкретно може торкнутися такий закон у майбутньому. Україна зараз на 126-му місці в Індексі сприйняття корупції. З 2015 року існує Національне антикорупційне бюро, яке вже не раз затримувало крупних чиновників — голову Державної фіскальної служби Романа Насірова або мера Одеси Геннадія Труханова. Але до реальних тюремних термінів жодна справа поки не дійшла. Багато країн намагаються розвʼязати проблему корупції та вводять для чиновників жорсткі покарання. Але все-таки в більшості країн довічного увʼязнення за такі злочини немає. Тюремні терміни варіюються в середньому від 5 до 20 років. «Бабель» порівняв покарання за корупцію в різних країнах і вибрав держави, де крадія-чиновника можуть посадити назавжди або навіть стратити.

Китай

У Китаї покарання за корупцію жорстке — його часто ставлять за приклад. Ще недавно там практикували розстріл, але зараз все трохи складніше. Корупція входить до переліку з 13 особливо тяжких злочинів, за які можуть засудити довічно або стратити за допомогою смертельної інʼєкції. Страту застосовують тільки в разі, якщо сума крадіжки або хабаря перевищує 3 млн юанів. Часто суд відтерміновує страту на 2 роки, і якщо засуджений співпрацює зі слідством і добре поводиться, то йому замінюють страту на довічне увʼязнення.

Точна кількість страчених за корупцію невідома, Пекін не надає офіційні дані. Але приблизно, за даними Amnesty Internatinal, у Китаї за останні 10 років стратили до 20 тисяч осіб за різні злочини. У той час як за корупцію засудили майже півтора мільйона чиновників. Останні гучні корупційні справи в Китаї теж не закінчувалися стратою. У 2018 році колишній член Політбюро КПК Сунь Чженцай отримав довічне за хабарі на суму 170 млн юанів.

Попри жорсткі заходи та створення спеціального органу по боротьбі з корупцією — Національної спостережної комісії — Китай все ще посідає 80-те місце в Індексі сприйняття корупції, поруч із Беніном і Буркіна-Фасо.

Таїланд

У 2015 році Національна антикорупційна комісія Таїланду розробила поправки в Антикорупційний Акт 1999 року, запровадивши страту за особливо великі хабарі та зловживання службовим становищем. До того чиновникам загрожувало максимум довічне, а в середньому 10—20 років вʼязниці. Правозахисники розкритикували новий закон, адже з 2009 року в Таїланді взагалі нікого не страчували.

І знову жорсткі заходи не спрацювали. За Індексом сприйняття корупції Таїланд все ще на 101-му місці.

Вʼєтнам

У Вʼєтнамі чиновника можуть засудити на довічне або стратити, якщо сума розкрадань вища за 500 млн вʼєтнамських донгів або хабар понад 300 млн.

Комуністична партія Вʼєтнаму оголосила 2019-й роком «Безперервної і рішучої боротьби з корупцією». Попри це вʼєтнамський суд ставиться до корупціонерів не так суворо, як, приміром, до наркоторговців, яких найчастіше страчують. До прикладу, колишній міністр інформації Нгуєн Бак Шон отримав довічне за хабар $ 3 млн. Тринадцять спільників ексміністра отримали різні терміни від 2 до 20 років.

Безперервна і рішуча боротьба не заважає Вʼєтнаму залишатися на 96-му місці в Індексі сприйняття корупції.

Італія

В Італії довічне увʼязнення загрожує тільки за особливо тяжкі злочини — вбивство з обтяжуючими, тероризм, державна зрада. Корупція до них не належить, але є один важливий нюанс — антимафіозне законодавство. Всі кримінальні справи, у яких замішана мафія, в Італії — особливі, і покарання за них теж. Приміром, якщо корумпований чиновник повʼязаний із мафією, то він автоматично позбавляється права на умовно-дострокове звільнення. Хоча за ним виходять на свободу багато довічників, в Італії його можна просити після перших 10 років у вʼязниці.

Але головний інструмент для боротьби з корупцією в Італії інший — конфіскації. Будь-яке майно, яке виходить за рамки офіційних доходів, можуть заарештувати й конфіскувати без рішення суду. І власнику доведеться самому доводити законність його походження. В середньому щороку в мафії та її спільників вилучають майно на 5 млрд євро. Спеціальна Комісія парламенту Італії по боротьбі з мафіозною діяльністю перевіряє всіх кандидатів на різні посади. У вересні 2020 року 13 осіб не допустили до місцевих виборів через можливі звʼязки з мафією і відкриті кримінальні справи.

Італія зараз на 51-му місці в Індексі сприйняття корупції. І це непоганий показник в порівнянні з 1990-ми, щороку країна підіймається за списком вгору на 2—3 пункти.

Іран і Саудівська Аравія

Правові системи Ірану і Саудівської Аравії засновані на шаріатському праві й сильно відрізняються від європейських, там є екзотичні санкції та їх ієрархія. В Ірані за крадіжку держмайна і звичайні крадіжки відрізають пальці та частину стопи, а рецидивістів садять довічно або страчують. Для пальців існують спеціальні гільйотини. Сума значення не має, тільки сам факт крадіжки. Якщо чиновник взяв хабар у наркоторговця, то покарання більш суворе — одразу смерть. У Саудівській Аравії відрубують руку або страчують.

У 2016 році в Ірані до смертної кари засудили бізнесмена Бабака Занджані. Суд звинуватив його у привласненні $ 2,5 мільярда державних грошей. Вирок досі не було виконано — спочатку Занджані повинен повернути вкрадене. Після цього він матиме шанс на амністію.

І все одно в Індексі сприйняття корупції Іран на 146-му місці. Чиновники бояться брати дрібні хабарі, але ризикують, приймаючи великі суми від наркоторговців. У Саудівській Аравії ситуація краща — 51-е місце.

Кенія

У багатьох африканських країнах законодавство змінюється часто, судову практику складно відстежити, а кримінальні справи проти корупціонерів рідко доходять до вироку. Приміром, у Кенії в червні 2020 року депутати парламенту Джон Валуке і Грейс Вахунгу отримали 69 і 67 років вʼязниці за тіньові оборудки з кукурудзою на суму близько 300 млн кенійських шилінгів. Формально це не довічне увʼязнення, але шансів вийти на свободу з таким терміном у них немає.

При цьому великі терміни можуть скасувати, якщо Валуке і Вахунгу заплатять штраф по мільярду шилінгів з кожного. В кінці вересня обидва політики вийшли під заставу в 20 і 10 млн шилінгів. Не виключено, що вони підуть на угоду з судом і взагалі не сядуть до вʼязниці. В Індексі сприйняття корупції Кенія на 137-му місці.