Учені знайшли на Венері фосфін — він може свідчити про наявність життя на планеті. Земля та її «сусіди» по Сонячній системі Венера й Марс сформувалися понад 4 мільярди років тому. На початку вони були доволі схожими і мали помірну температуру — це означає, що на них у рідкому стані могла існувати вода. Проте Венера, як ближча до Сонця, з часом ставала все гарячішою, а її атмосфера наповнювалася вуглекислим газом.
Зараз атмосфера Венери містить на 90 відсотків більше вуглекислого газу, ніж атмосфера Землі, температура на поверхні планети сягає 425 градусів за Цельсієм, а тиск такий великий, що може з легкістю розчавити субмарину.
Учені давно припускали, що у деяких місцях Венери може існувати життя. Минулого тижня міжнародна команда дослідників опублікувала у журналі Nature дослідження, яке частково підтверджує цю гіпотезу. За допомогою комплексу радіотелескопів ALMA учені виявили у атмосфері Венери фосфін. Він складається з фосфору та гідрогену і входить до переліку потенційних біомаркерів. Найбільше фосфіну знайшли поблизу екватору, на висоті 53—61 кілометр над поверхнею — саме там, де температура не надто висока і не надто низька.
Фосфін не гарантує, що на Венері існує життя. На Землі цю речовину виробляють анаеробні організми, проте теоретично вона могла сформуватися й унаслідок певних геологічних процесів. Точно зʼясувати походження фосфіну можна лише відправивши на Венеру роботизовану місію.
У ХХ столітті Венеру активно досліджували СРСР та США. Радянським спеціалістам навіть вдалося посадити космічний апарат на поверхню планети — через суворі умови він пропрацював на Венері лише дві години.
На початку 90-х цікавість до Венери вщухла. Вчені зацікавилися Марсом та іншими, перспективнішими проєктами на кшталт супутника Юпітера Європи. Зараз Венеру вивчає єдиний космічний апарат — автоматична міжпланетна станція Агентства з аерокосмічних досліджень Японії Akatsuki. Вона почала досліджувати планету у 2015 році. Проте Akatsuki не має інструментів, здатних дослідити хімічний склад атмосфери Венери.
NASA готує дві місії для дослідження Венери. Обидві можуть не отримати фінансування — таке вже бувало раніше. Це місія DAVINCI+, у межах якої космічне агентство хоче відправити на планету зонд для вивчення хімічного складу атмосфери, та VERITAS — місія, яка передбачає доправлення на орбіту Венери супутника, який аналізуватиме геологію та топографію планети.
Рендер місії DAVINCI+. Якщо NASA її профінансує, хімічний склад атмосфери Венери вивчатиме спеціальний зонд.
NASA
Наразі DAVINCI+ та VERITAS змагаються за фінансування з проєктом дослідження крижаного супутника Нептуна Тритона та місією з вивчення одного з супутників Юпітера. Якщо NASA вирішить реалізувати якийсь проєкт дослідження Венери, це вдасться зробити не одразу. Запустити космічний апарат на Венеру можна раз на 19 місяців, коли планета розташована найближче до Землі. Якщо DAVINCI+ або VERITAS отримає фінансування, місія стартує лише у 2026 році — ще кілька місяців космічному апарату знадобиться, щоб дістатися планети.
У минулому агентство неодноразово відхиляло пропозиції з вивчення Венери, натомість фінансувало дослідження астероїдів та інших планет. «Венері просто ніколи не щастить», — каже Дарбі Даяр, очільниця групи з аналізу досліджень Венери NASA.
Досліджувати Венеру збираються також агентства Росії, Індії та Європи. У «Роскосмосі» вже назвали Венеру «російською планетою». Росіяни готують місію на Венеру ще від 2003 року. Це проєкт під назвою «Венера-Д», у межах якого «Роскосмос» планує дослідити планету за допомогою посадкових та орбітальних космічних апаратів та дізнатися більше про ґрунт, атмосферу та еволюцію Венери.
Спочатку «Венера-Д» мала стартувати у 2015 році. Згодом місію відклали на кінець 2020-х. Попри те, що «Венера-Д» мала бути спільним проєктом «Роскосмоса» та NASA, 15 вересня росіяни повідомили, що будуть працювати над нею незалежно, «без широкої міжнародної кооперації».
Індійська організація з космічних досліджень у 2023 році планує запустити у космос супутник Shukrayaan-1, що вивчатиме хімічний склад атмосфери планети. Натомість Європейське космічне агентство розробляє орбітальну місію EnVision. Вона запланована на 2032 рік. Агентство розраховує створити радіолокаційну мапу Венери та дослідити її атмосферу, щоб краще зрозуміти, як саме на неї впливає геологічна активність та чому планета еволюціонувала не так, як Земля. У кращому разі державні космічні агентства зможуть відправити місію на Венеру у 2023 році. У гіршому — на початку 2030-х.
Рендер космічного апарата EnVision Європейського космічного агентства.
Wikimedia
Низка приватних компаній, можливо, зможе розкрити таємницю життя на Венері значно раніше. Наступного дня після того, як міжнародна команда учених повідомила, що їй вдалося знайти фосфін, проєкт російського бізнесмена Юрія Мільнера Breakthrough Initiatives повідомив, що профінансує пошуки життя на Венері.
За гроші Мільнера група фізиків, астрономів, інженерів та хіміків під керівництвом професора планетології Массачусетського технологічного інституту Сари Сігер намагатиметься організувати невелику «оперативну та сфокусовану» місію на Венеру.
Дослідити планету збирається й приватна новозеландська компанія Rocket Lab. Генеральний директор компанії Пітер Бек розраховує, що це вийде зробити вже у 2023 році, і планує профінансувати дослідження з власного гаманця.
За словами Бека, Венеру довго ігнорували, і «2023 рік — хороша можливість це виправити». Він каже, що державним агентствам надзвичайно складно швидко організувати космічну місію. Проте приватним компаніям це під силу: «Ми можемо відправити космічний апарат на Венеру за невеликі гроші та організовувати подібні місії багато разів».
Rocket Lab збирається скинути на Венеру зонд. Вивести його на орбіту допоможе космічна платформа «Фотон», яку компанія розробляє на базі ракети «Електрон». Проходячи крізь атмосферу, зонд передаватиме дані на «Фотон», а той, своєю чергою, на Землю. Прилад, однак, проведе не надто багато часу на висоті 50—60 км, де виявили фосфін, тому може зібрати недостатньо ключової інформації.