Pool / Pool
Хто така Рут Гінзбург
Джоан Рут Бейдер народилася в 1933 році в Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів. Після школи вона вступила до Корнельського університету. Там Рут познайомилася з Мартіном Гінзбургом, з яким прожила в шлюбі 56 років, до його смерті в 2010 році.
Восени 1956 року Гінзбург вступила до Гарвардської юридичної школи. Гарвард тільки недавно почав приймати жінок — на її курсі було девʼять жінок і близько 500 чоловіків. Одного разу декан навіть зібрав усіх дівчат, щоб запитати, як вони виправдовують своє перебування на місці, яке міг би зайняти чоловік, пише The Guardian.
Попри диплом престижного Гарварду Рут довго не могла працевлаштуватися. Пізніше вона розповіла, що її нікуди не брали через те, що вона «єврейка, жінка і мати».
У 1972 році Рут почала викладати в Колумбійському університеті і стала співзасновницею Проєкту щодо захисту прав жінок Womenʼs Rights Project при Американській спілці захисту громадянських свобод. За два роки проєкт взяв участь у понад 300 справах, повʼязаних з дискримінацією і порушенням прав жінок. Рут представляла потерпілих у шести процесах у Верховному суді і виграла пʼять із них.
У 1993 році президент США Білл Клінтон призначив Гінзбург однією з девʼяти суддів Верховного суду США. Вона стала другою в історії США жінкою, яку призначили на цю посаду. Через шість років після призначення Рут дізналася, що у неї рак товстої кишки. З тих пір Гінзбург лікувалася від різних онкологічних захворювань, а 18 вересня 2020 року померла від ускладнень після раку підшлункової залози.
Гінзбург вважають іконою фемінізму і героїнею поп-культури, а її життя порівнюють з життям рок-зірки. Фотографії судді друкують на одязі і прикрасах, набивають як татуювання, її образ використовують для маскарадів. Біографія Гінзбург — Notorious RBG: The Life and Times of Ruth Bader Ginsburg — потрапила до списку бестселерів наступного дня після виходу в 2015 році. Через три роки вийшов фільм за мотивами її життя, який називається «За статевою ознакою».
Wikimedia
На які ключові для США рішення вплинула Гінзбург?
Гінзбург відома як людина лівих поглядів. Вона боролася з гендерними стереотипами, активно виступала проти расової дискримінації, підтримувала ЛГБТ і була прихильницею права жінок на аборт.
Одна з перших яскравих справ Гінзбург називається «США проти Вірджинії» в 1996 році. Військовий інститут, який знаходився в цьому штаті, відмовлявся приймати жінок. Коли справа дійшла до суду, інститут заявив, що окремої військової програми для жінок у жіночій гуманітарній школі Університету Мері Болдвін буде достатньо. Однак Верховний суд не погодився з цим. Гінзбург виступила від імені більшості суддів і пояснила, що Конституція США гарантує гендерну рівність. В результаті до Військового інституту почали приймати не тільки чоловіків, а й жінок.
У 2000 році Гінзбург привернула увагу, коли Верховний суд фактично визначив результат президентських виборів 2000 року. Тоді основними конкурентами були республіканець Джордж Буш — молодший і демократ Альберт Гор. Коли голоси підрахували, виявилося, що в деяких штатах різниця між кількістю голосів за кандидата незначна. Команда Гора вирішила, що при такому невеликому розриві є великий ризик випадкової помилки, і вирішила поборотися за перемогу. Почалися юридичні розгляди. Голоси кілька разів перераховували, але в підсумку Верховний суд пʼятьма голосами проти чотирьох ухвалив це припинити, таким чином визначивши перемогу Буша. Гінзбург була серед тих суддів, хто проголосував проти зупинки підрахунку голосів. Фраза «I dissent», яку вона написала у своєму рішенні — це найбільш впізнавана і фірмова фраза судді.
Рут Гінзбург також зіграла важливу роль у справі «Ледбеттер проти Goodyear Tire & Rubber» у 2007 році. Регіональний менеджер Ліллі Ледбеттер після 20 років роботи в компанії Goodyear Tire & Rubber дізналася, що заробляє менше за чоловіків на аналогічних посадах. Вона подала позов про дискримінацію, який переходив з однієї судової інстанції до іншої, поки не дійшов до Верховного суду США. Але рішення винесли не на її користь через те, що рішення про розмір її зарплати ухвалили занадто давно. На захист Ледбеттер активно виступила Рут Гінзбург — вона зазначила, що Ледбеттер не могла подати скаргу раніше, тому що не знала, що її зарплата менша.
Consolidated News Pictures / Contributor / Getty Images; Justin Sullivan / Staff / Getty Images
Активна участь Гінзбург призвела до того, що «Закон про справедливу оплату праці Ліллі Ледбеттер» став першим законопроєктом, який підписав новообраний президент Барак Обама в 2009 році.
У 2015 році Рут вплинула на рішення суду в процесі, який називався «Обергефелл проти Ходжеса». Це одне зі знакових рішень Верховного суду — тоді одностатеві шлюби визнали законними на всій території США. Під час дебатів Рут назвала погляди юриста, який представляв протилежну сторону, застарілими і сказала, що поняття шлюбу як союзу «домінуючого чоловіка і підлеглої жінки» залишилося в минулому.
Чому республіканці і демократи сперечаються після її смерті?
Згідно із законодавством США, суддю до Верховного суду призначають так: спочатку кандидатуру висуває президент, а потім її має схвалити сенат. При цьому судді асоціюються з головними політичними партіями в країні — Демократичною і Республіканською.
Ідеологічний баланс впливає на те, які рішення буде виносити суд з найважливіших для США питань. До смерті Гінзбург пʼять місць обіймали консерватори, а чотири — ліберали.
Тепер президент США, республіканець Дональд Трамп отримав можливість висунути «свого» кандидата на посаду судді Верховного суду. У Twitter він написав, що планує «не зволікати з цим».
Його головний конкурент, демократ Джо Байден наполягає на тому, щоб нового суддю призначив переможець виборів. Так хотіла і сама Гінзбург, яка перед смертю сказала своїй онуці, що «її найпалкіше бажання — щоб людину, яка її замінить, призначили після виборів».
При цьому лідер більшості в сенаті Мітч Макконнелл наполягає, що кандидатуру, яку запропонує Трамп, варто схвалити.
Якщо республіканці добʼються голосування, і кандидатуру схвалить сенат, то баланс сил рішуче зміститься в бік консерваторів, а це рішення надовго залишить в головному суді країни консервативну більшість. Вона зможе істотно впливати на рішення найважливішого суду США у найпринциповіших правових і конституційних питаннях протягом багатьох десятиліть, незалежно від того, який президент перебуватиме при владі.
Трамп сказав, що планує висунути на пост судді жінку, тому що «жінки йому подобаються більше за чоловіків». Він уже визначився з кандидатками — це Емі Коні Барретт, яку він раніше призначив членом 7-го окружного апеляційного суду США, і Барбара Лагоа, яку він призначив у 11-й окружний апеляційний суд США в 2019 році, пише CNN.
David Hume Kennerly / Contributor / Getty Images