Як в справі зʼявилися Антоненко, Дугарь і Кузьменко
Першим увагу слідства привернув музикант і співробітник пресслужби Сил спецоперацій Андрій Антоненко. Його номер уперше зʼявився в документах Нацполіціі за рік до затримання — у грудні 2018 року. Тоді департамент карного розшуку попросив заступника начальника ГСУ Нацполіції звернутися до суду з проханням отримати доступ до великого списку телефонних номерів. У лютому 2019-го суд такий дозвіл надав — у розпорядженні поліції зʼявилася інформація про інтернет-трафік, дату, час, тривалість дзвінків і місцеперебування телефонів від 1 січня 2016 до лютого 2019 року. Інформацію надала компанія Vodafone.
Андрій Антоненко.
Ковальчук Виктор / УНИАН
За словами близького до слідства джерела «Бабеля», розробку великого списку абонентів почали з Антоненка. Згодом, проаналізувавши його контакти, вийшли на Юлію Кузьменко, сімʼю Грищенків і через них на Яну Дугарь. За Антоненком і Кузьменко почали стежити та прослуховувати їх влітку 2019-го, за Дугарь — восени того ж року.
Слідчі перевіряли, чи знайомі Антоненко, Кузьменко і Дугарь із людьми, які фігурували в інших кримінальних справах, повʼязаних зі зброєю: Борисом Германом, а також групою, яку затримали за підозрою в незаконному виготовленні зброї. Ніяких звʼязків поліція не встановила.
Сергій Стерненко, Енвер Кадиров і справа Катерини Гандзюк — які телефони перевіряло слідство
У списку телефонів, до яких у лютому 2019-го слідчі отримали доступ, був номер колишнього представника одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. На початку 2018 року на нього організували кілька нападів. У травні черговий напад закінчився трагічно: поранений Стерненко, захищаючись, поранив одного нападника, а другого вбив.
Адвокат Віталій Коломієць, який захищає і Яну Дугарь, і Сергія Стерненка, дізнався, що телефон його клієнта фігурував у справі Шеремета, від «Бабеля». Він припускає, що доступ до телефону Стерненка міг допомогти слідству «вирішувати особисті завдання» і збирати інформацію проти опонентів влади. Також він нагадав, що обидві справи — Стерненка і Шеремета — вели одні й ті ж слідчі.
Адвокат Яни Дугарь Віталій Коломієць під час акції «Авакоff, відкрий докази» біля будівлі МВС у Києві, 28 травня 2020 року. Яна Дугарь під час акції «Авакоff, відкрий докази» біля будівлі МВС у Києві, 28 травня 2020 року.
Ратинський В'ячеслав / УНІАН
До великого переліку номерів, доступ до яких отримала поліція, також потрапили телефони, які фігурували у справі Катерини Гандзюк і справах про вбивства за допомогою вибухівки або вогнепальної зброї. Також слідчі вивчали номери членів організації «Пластунівська сотня» і кримськотатарського активіста Енвера Кадирова.
МВС стверджувало, що Кузьменко, Антоненко і Дугарь відмовляються свідчити та брати участь в експертизах — чому це не зовсім так
Двадцять сьомого лютого 2020 року МВС заявило, що підозрювані Дугарь, Антоненко і Кузьменко відмовляються від різних експертиз і не хочуть давати свідчення.
Слідство стверджувало, що Яна Дугарь відмовилася свідчити на допиті, а також — від судово-психіатричної експертизи й експертизи почерку.
Насправді Дугарь свідчила кілька разів. Перший допит провели 20 грудня 2019 року, його стенограма займає девʼять сторінок. На допиті вона розповіла про знайомство з іншими фігурантами справи. З Інною Грищенко Дугарь познайомилася 13 липня 2019 року, з Кузьменко — у жовтні того ж року, у день обшуку у Грищенко, Антоненка вона не знала аж до свого затримання 12 грудня 2019 року. На цьому ж допиті Дугарь погодилася на слідчий експеримент і поліграф, який за ініціативою своїх адвокатів вона пройшла 8 лютого. Захист Дугарь стверджує, що поліграф підтвердив — Дугарь не стежила за Шереметом.
Другий допит мав відбутися 24 грудня, але слідство не надало адвокатам Дугарь стенограму першого допиту, і давати нові свідчення Яна відмовилася.
Ще один допит провели 30 січня. Його стенограма — це 32 друковані сторінки. На всі питання слідчого про службу, свої татуювання, саперну сумку вона відповіла.
Двадцять сьомого лютого МВС заявило, що Дугарь відмовилася від експертизи почерку, проте 14 лютого слідство отримало результати такої експертизи. Детальніше про неї читайте в наступному пункті про алібі Дугарь.
Юлія Вебер / «Бабель»
МВС заявило, що Андрій Антоненко відмовився свідчити та брати участь у слідчому експерименті.
Насправді провести слідчий експеримент 28 грудня під час допиту Антоненка запропонував його адвокат Віталій Галенченко. Другого січня слідство спробувало організувати експеримент, але адвокатів Антоненка на нього не запросили, а без них брати участь в експерименті Антоненко відмовився. Після цієї невдалої спроби експеримент так і не провели (більше про це читайте в інтервʼю адвокатів Антоненка на «Бабелі»). Сам Антоненко гадав, що експеримент все ж відбудеться і його просто перенесли. Це випливає з матеріалів прослушки його камери, які є у справі.
За версією МВС, Юлія Кузьменко відмовилася від судово-медичної і габітоскопічної експертиз.
Насправді в матеріалах справи є результати судово-медичної експертизи з усіма необхідними даними.
Як експертиза почерку Дугарь повʼязана з її алібі
Під час допиту Дугарь розповіла, що в рік убивства Шеремета в Києві вона не була. У місто вона приїжджала у 2012 році разом з бабусею і дідусем, а наступного разу — тільки в 2017-му. Частково алібі медсестри Дугарь підтвердив пацієнт госпіталю в Покровську. Він був серед тих, хто бачив її там за кілька днів до вбивства Шеремета — 16 і 17 липня 2016 року, у ці дні Дугарь підписала його медичну карту.
Експерти порівняли цей підпис з тестовими словами, написаними рукою Дугарь, і підтвердили, що на карті справді її підпис. Як і коли слідство отримало від Дугарь тестові слова — зʼясувати не вдалося.
Чому саперна сумка у квартирі Дугарь не доводить, що вона причетна до справи Шеремета
На брифінгу МВС у грудні 2019 року слідство оприлюднило телефонну розмову Яни Дугарь після обшуку у неї вдома. У ній Дугарь розповідала, що у квартирі в Новомосковську, де вона живе, є сім мобільних телефонів, сумка сапера і книги із саперної справи. Заступник начальника Нацполіціі Євген Коваль стверджував, що Дугарь турбувалася, бо «слідчі могли знайти щось загрозливе для неї».
Після брифінгу слідство зʼясувало, що саперна сумка і книги належать знайомому Дугарь — саперу Андрію Кравцову. Це на допитах підтвердила і Дугарь, і сам Кравцов. Він розповів, що служив сапером у 25-й бригаді, познайомився з Дугарь у 2017 році, а сумку зберігав у неї, тому що в казармі шафи для зберігання таких речей у нього не було.
Чому татуювання Дугарь мають значення
За версією слідства, Яна Дугарь — це «розвідниця», яка 15 і 18 липня 2016 року ходила поруч із будинком Шеремета і фотографувала камери спостереження. На відеозаписах у «розвідниці» не видно ніяких татуювань, а у Дугарь на той час вони вже були.
Яна Дугарь.
Ковальчук Виктор / УНИАН
Дугарь розповіла слідству, що перші два татуювання — на лівій руці і на ключиці — вона зробила у 2010—2011 роках, татуювання на правій руці — у 2014—2015 роках, ще два на ногах — у 2018-му. Її слова підтверджують фото із соцмереж. Згідно з протоколом огляду сторінки Дугарь у російській соцмережі «ВКонтакте», уперше татуювання на її правій руці зʼявилося 6 лютого 2014 року. На правій руці «розвідниці», яку непогано видно на камерах спостереження, татуювання немає.
У чому суперечать одне одному Кузьменко й Антоненко
На допитах Антоненко розповів, що особисто познайомився з Кузьменко на своєму концерті 21 липня 2016 року — наступного дня після вбивства Павла Шеремета. Кузьменко ж на допиті показала, що вперше вони зустрілися раніше. Коли точно, вона не памʼятає, але імовірно наприкінці зими — на початку весни 2016 року, через кілька місяців після ДТП, в якому постраждав син Антоненка. Імовірно, зустріч була в барі «Сундук» у центрі Києва. За словами Кузьменко, вони розмовляли про суд, АТО та спільних знайомих.
Розбіжності у свідченнях адвокат Кузьменко Тарас Безпалий пояснив «Бабелю» тим, що з часу знайомства минуло багато років і, можливо, Кузьменко або Антоненко щось забули чи плутають.
Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий під час засідання Київського апеляційного суду, 14 лютого 2020 року. Юлія Кузьменко та її адвокат Тарас Безпалий під час засідання Київського апеляційного суду, 14 лютого 2020 року.
Ковальчук Виктор / УНИАН