Миколі Гуньку з Чернівців близько 40 років. Він називає себе юристом і правозахисником, заснував громадську організацію «Чернівці за здоровий спосіб життя» і служить у місцевій Церкві адвентистів сьомого дня. Про нього часто пише місцева преса — протягом останніх чотирьох років він регулярно реєструє різні петиції на сайті міської ради. Нещодавно він зібрав підписи під петицією про будівництво в Чернівцях сміттєзвалища і продовжує збір за спортивно-оздоровчий комплекс для дітей і студентів.
У 2017 році Гунько добився перейменування парку Жовтневий у Чернівцях на парк Реконструкції. Його петиція спочатку набрала необхідні 250 голосів, потім ідею підтримали депутати. Перейменування викликало критику місцевих мешканців, і зрештою суд повернув чернівецькому парку стару назву. Гунько також хотів перейменувати вулицю Руську на Європейську, але петиція не набрала достатньо голосів. У відповідь на петиції Гунька місцевий житель Олександр Мелищук зареєстрував свою — із проханням перейменувати Чернівці на місто Миколо-Гуньківськ. «На знак висловлення високої шани і здійснення вагомого внеску в декомунізацію міста Чернівці великого реформатора і комбінатора Миколи Гунька», — написав автор. Петиція зібрала всього 18 підписів.
Гунько почав боротися з «ЛГБТ-пропагандою» у Чернівцях із 2018 року, розповів він «Бабелю». Саме з того часу, за його словами, у місті почали проводити різноманітні ЛГБТ-заходи та прайди. У травні 2019 року він попросив Чернівецьку міську раду заборонити будь-які події на підтримку прав ЛГБТ-людей у місті. Його петиція набрала необхідні 250 підписів. У жовтні депутати міськради підтримали заборону, але мер Чернівців Олексій Каспрук наклав вето і сказав, що рішення суперечить Конституції.
На знак протесту проти петиції Гунька й рішення міської ради активісти «Демократичної сокири» влаштували в Чернівцях акцію під назвою «365». Вони подали до міськради листи з анонсами ЛГБТ-подій на весь 2020 рік. «Події різні: ЛГБТ за освоєння космосу, ЛГБТ за велосипедистів. Вони щодня зараз проходять у Чернівцях», — розповів «Бабелю» співорганізатор акції Артем Жук. Місця проведення подій обрали таким чином, що при нанесенні на карту Чернівців точки утворюють слово «х*й». Анонсовані події відбуваються формально, тобто на вулиці ніхто не виходить.
Проти Гунька виступили ще кілька місцевих жителів. Один із них просив міськраду Чернівців заборонити йому подавати петиції, інший рекомендував депутатам не розглядати петиції Гунька, ще один назвав його пропозиції «божевільними». «Прошу не розглядати більше петиції Гунька Миколи Івановича. Принаймні до публічного покаяння пана Гунька за всі попередні петиції», — написав автор однієї з петицій Леонід Прокопчук у листопаді 2019 року. Прохання набрало понад 150 підписів.
Після невдач на місцевому рівні Микола Гунько вирішив вийти на всеукраїнський. «Я зрозумів алгоритм: щоб захистити наші законні права, треба подавати законопроєкти», — говорить він. Чоловік почав працювати над документом про «заборону пропаганди гомосексуалізму та трансгендеризму». Подати його до Верховної Ради він попросив народну депутатку від «Слуги народу» Олену Лис, яка теж родом з Буковини. «Але потім я подивився, що вона жінка — їй, мабуть, буде складно це питання відстоювати. А Георгій [Мазурашу, ще один нардеп від «Слуги народу» з Буковини] у нас спортсмен, дуже активний захисник здорового способу життя», — пояснює Гунько. Разом вони доопрацювали законопроєкт і подали його на розгляд парламенту.
Микола Гунько пропонує штрафувати людей та юридичних осіб за «пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму». Суми — від 17 до 136 тисяч гривень. «Суть законопроєкту в тому, що ЛГБТ-пропаганда унеможливлює виховання дітей у правовому руслі статті 51 Конституції України», — вважає він. На думку Гунька, якщо дитина побачить на вулиці прайд або одностатеву пару, в її голові виникне «когнітивний дисонанс». Пропагандою він вважає насамперед масові публічні акції — прайди або інші заходи на підтримку представників ЛГБТ-спільноти. Також він проти того, щоб у шкільних підручниках діти бачили картинки або інформацію про одностатеві пари.
Гунько заперечує терміни «гомосексуальність» і «трансгендерність», на коректності яких наполягають представники ЛГБТ-спільноти та міжнародні правозахисні організації. Натомість він пропонує прописати в українському законодавстві визначення «гомосексуалізму» і «трансгендеризму». «Це те саме, що бандитизм і бандитність. Трансгендерність і гомосексуальність — це вони хочуть показати, що вони такими народилися. Але це набуте. Було торік дослідження, що ніякого гену не знайдено», — стверджує автор законопроєкту. Також Гунько пропонує виключити з українського законодавства термін «гендерна рівність», пропонуючи замінити його на «рівність прав жінок і чоловіків».
Законопроєкт Гунька схожий на російський закон про «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх», ухвалений у 2013 році. Він забороняє прайди та будь-які інші заходи на підтримку ЛГБТ-спільноти, а також публічні прояви одностатевих стосунків. У Росії за це передбачені штрафи, а нещодавно хотіли додати ще й кримінальну відповідальність. Микола Гунько вважає російський закон недосконалим. «Я б його переробив на такий, як ми пропонуємо. Бо вони чомусь прописали тільки неповнолітніх, але ж є ще малолітні. Пропаганда впливає на всіх: і на дітей, і на підлітків, і на батьків», — каже він. Гунько стверджує, що проти представників ЛГБТ-спільноти нічого не має: «Гомосексуалістів, педофілів чи корупціонерів ми не можемо заборонити. Ну є вони, нікуди ми не дінемося. Хай собі живуть, працюють, вчаться — аби не пропагували».
Перелік країн: Парагвай, Нігерія, Марокко, Алжир, Лівія, Єгипет, Танзанія, Туніс, Сомалі, Саудівська Аравія, Катар, Сирія, Ліван, Іран, Ірак, Йорданія, Росія, Індонезія.