Джон Діллінджер за рік пограбував 11 банків, викрав 4 мільйони доларів та кілька разів тікав із вʼязниці — одного разу за допомогою деревʼяного пістолета. А потім пішов у кіно і його вбили агенти ФБР

Автор:
Яна Собецька
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

«Бабель»

Вісімдесят шість років тому, 22 липня 1934 року, агенти ФБР вбили одного з найвідоміших грабіжників у історії Сполучених Штатів Америки — Джона Діллінджера. Його бандитська кар’єра тривала лише рік, проте за цей час Діллінджер встиг пограбувати 11 банків та викрасти понад 300 тисяч доларів (4,5 мільйона доларів за сучасним курсом). Щоб спіймати злочинця, ФБР оголосило його «ворогом громадськості номер один» та встановило винагороду за його голову. Зрештою Діллінджера зрадила його знайома. Вона розповіла, де шукати гангстера, в обмін на те, що її не депортують до Румунії. Діллінджера вбили на виході з чиказького кінотеатру, а його тіло — виставили на показ у морзі. «Бабель» розповідає історію відомого грабіжника та пояснює, чому низка родичів Діллінджера вважає, що він досі може бути живий.

Легендарний американський гангстер Джон Діллінджер народився 22 червня 1903 року в Індіанаполісі, штат Індіана. Його матір померла від інсульту, коли хлопчику було лише три роки. Тож вихованням дитини займалися старша сестра та батько.

Маленький Джон Діллінджер на батьківській фермі у штаті Індіана.

Джон з дитинства був бунтівником і ще у підлітковому віці заснував свою першу банду. Вона отримала назву «Брудна десятка» і займалася розіграшами та дрібними крадіжками. У шістнадцять хлопець покинув школу і влаштувався працювати у машинобудівний цех. У вільний від роботи час Джон випивав та навідувався до повій.

Перші проблеми з поліцією у хлопця розпочалися в 19 років. Джон викрав автівку, щоб справити враження на дівчину, з якою зустрічався, однак його зупинили правоохоронці. Офіцер запідозрив, що машина не належить Діллінджеру, і хотів його заарештувати. Джон вирвався і втік, а вже наступного дня вступив до ВМС США. Кілька місяців він служив на лінкорі Utah, а коли судно пришвартувалося у Бостоні у 1923 році, дезертирував.

Лінкор Utah, на якому служив Джон Діллінджер.

Bain News Service / Buyenlarge / Getty Images

Діллінджер повернувся до Індіанаполісу і у 1924 році вирішив одружитися з шістнадцятирічною Беріл Етель Овіус. Він улаштувався на роботу в меблевий магазин. Проте грошей не вистачало, тому коли приятель Діллінджера Ед Сінглтон запропонував Джону обікрасти підприємця, той погодився.

Сінглтон розповів Діллінджеру, що знає, яким маршрутом щодня носить виручку торговець продуктами Френк Морган. Спільники домовилися, що Джон пограбує підприємця, а Сінглтон чекатиме у машині неподалік і допоможе другу втекти. У вечір пограбування Діллінджер чекав на Моргана біля церкви. Коли «жертва» наблизилася до будівлі, він підкрався до старого торговця та вдарив його по голові. Проте той не знепритомнів. Натомість він розвернувся і схопив револьвер, який Джон тримав у руці. Зброя не була на запобіжнику, тож коли Діллінджер відсахнувся від торговця, вистрелила. Перелякавшись, що куля влучила у Моргана, Джон утік з місця злочину.

Обох грабіжників невдовзі спіймали. Для Сінглтона напад на Моргана був далеко не першим злочином. Проте Діллінджер не мав жодної судимості. Прокурор переконав батька Джона, що якщо його син визнає свою провину, отримає менший вирок. Хлопець погодився, проте угода виявилася обманом. Діллінджера засудили до 10—20 років позбавлення волі. Його спільник Сінглтон отримав значно менше — від 2 до 14.

Розлючений суворим вироком, Діллінджер пообіцяв правоохоронцям, що стане «найгіршою сволотою, яку ті коли-небудь зустрічали». Він провів у в’язниці майже дев’ять років і використав цей час для того, щоб потоваришувати з іншими зловмисниками. Зокрема, з такими досвідченими грабіжниками банків як Гаррі Пірпонт, Чарльз Маклі та Гомер Ван Метер. У них Джон навчився як слід планувати пограбування. Зокрема, досліджувати структуру банку: де розташовані вікна, входи та виходи.

Портрети найрозшукуваніших американських злочинців 1930-х років: Джона Діллінджера, Артура Баркера, Чарльза Флойда, Гомера Ван Метера, Елвіна Карпіса та «Малюка» Нельсона.

У 1933 році Діллінджер достроково вийшов на волю. Під час слухання він пообіцяв, що повернеться на батькову ферму та займатиметься землеробством. Проте насправді чоловік мав зовсім інші плани. Майже відразу після звільнення він зібрав банду з грабіжників, яких порекомендував йому Пірпонт. А вже невдовзі після цього пограбував на 10 тисяч доларів свій перший банк — Національний банк міста Нью-Карлайла у штаті Огайо.

Згодом бандити обікрали банки у низці інших міст — Дейлвіллі, Монтпілієрі та Блаффтоні. З кожної установи зловмисники забрали від 3 до 6 тисяч доларів. А 6 вересня 1933 року Діллінджер зі спільниками викрали з банку Массачусетс Стейт Авеню у Індіанаполісі 21 тисячу доларів.

Натовп поблизу банку у місті Саут-Бенд після того, як його пограбувала банда Джона Діллінджера. 

Наприкінці вересня лідера банди несподівано заарештували. Власниця пансіонату, у якому мешкала тогочасна дівчина гангстера Мері Лонгнайкер, видала Діллінджера поліції. У гангстера вилучили чотири пістолети, 2 600 доларів готівки, кілька гвинтівок, патрони для рушниці та «детальні плани з найшвидшими маршрутами втечі з різних міст». А також дивну мапу, призначення якої Діллінджер відмовився пояснювати. Пізніше з’ясувалася, що насправді ця мапа була планом втечі з в’язниці. І поки поліція арештовувала лідера банди, інші члени угрупування допомогли вийти на свободу з в’язниці у штаті Індіана Гаррі Пірпонту, Гомеру Ван Метеру та іншим друзям Діллінджера.

Опинившись на свободі, вони вирушили на допомогу Діллінджеру. Троє злочинців на чолі з Гаррі Пірпонтом перевдяглися у форму поліції штату Індіана і поїхали до в’язниці у Огайо, де утримували лідера банди. Вони сказали охоронцям, що прибули, щоб перевезти Діллінджера до Індіани. Місцевий шериф Джесс Сарбер попросив «поліцейських» пред’явити їхні жетони. Роздратований Пірпонт застрелив його, знайшов ключі від камери та звільнив Діллінджера. Після цього бандити втекли до Індіанаполісу, де базувалася решта банди.

Джон Діллінджер позує зі зброєю у руках.

У жовтні Пірпонт і Діллінджер напали на поліцейський арсенал у місті Перу, штат Індіана, і звідти викрали кілька рушниць, кулеметів, куленепробивних жилетів та боєприпаси. А вже через три дні після цього, 23 жовтня 1933 року, бандити пограбували Національний банк Грінкаслу і без жодного пострілу викрали 74 000 доларів.

Бандити ретельно планували усі пограбування. Одного разу вони видали себе за продавців системи сигналізації, щоб потрапити у сховище банку. Іншого разу — прикинулися акторами фільму про пограбування, і спостерігачі навіть не зрозуміли, що насправді відбувається. Здебільшого їм щастило. Проте узимку 1933—1934 банду спіткала ціла низка невдач.

У грудні один з членів банди застрелив поліцейського. А у січні під час пограбування правоохоронця вбив і сам Діллінджер. Поліцейський відділок Чикаго сформував для перехоплення бандитів елітний загін під назвою «Загін Діллінджера».

Американські пілоти Пол Герман та Білл Ворд читають оголошення про розшук Джона Діллінджера.

Зловмисники вирішили залягти на дно у місті Тусон, штат Аризона. Проте 23 січня 1934 року у готелі, де зупинилося двоє поплічників Діллінджера, спалахнула пожежа. Пожежники моментально упізнали зловмисників і вже через кілька діб майже усіх членів банди, включно з Діллінджером та Пірпонтом, заарештувала поліція. Діллінджера знову доправили до в’язниці. Цього разу — Краун-Пойнт у Індіані. Там він мав чекати суду за вбивство поліцейського.

Пожежа у готелі, де переховувалися члени банди Діллінджера. Детектив Керрол Холлі прикутий наручниками до Джона Діллінджера, у той час як той спілкується зі своїм адвокатом у вʼязниці міста Краун-Пойнт.

NY Daily News Archive / Getty Images

Влада штату стверджувала, що з цієї установи Діллінджер втекти не зможе. «Я знаю, що він поганий хлопець і вже втікав із в’язниці, проте я можу з ним впоратися», — переконувала шериф Індіани Ліліан Холлі.

Вона помилялася. Діллінджер зробив у тюрмі саморобний дерев’яний пістолет і розфарбував його кремом для взуття. І 3 березня 1934 року, погрожуючи «зброєю», взяв у заручники охоронців та втік на машині шерифа.

«Якщо я коли-небудь побачу Джона Діллінджера, власноруч застрелю його зі свого пістолета», — казала пізніше розлючена шериф.

Перетнувши на краденому авто кордон штату Іллінойс, Діллінджер cкоїв федеральне правопорушення. Полювання на грабіжника та його банду відкрило ФБР. Агенти Бюро вистежили зловмисників, коли вони переховувалися у сільському будиночку Little Bohemia Lodge у штаті Вісконсин. У квітні вони вперше спробували затримати грабіжників. Операція не мала успіху. Усім членам банди вдалося втекти, а ФБР під час перестрілки вбило кількох перехожих і втратило одного агента.

Після цього Діллінджера оголосили «Ворогом громадськості номер один», а за допомогу у його затриманні встановили винагороду у 10 000 доларів. Щоб сховатися від переслідування Діллінджер випалив свої відбитки пальців кислотою та зробив пластичну операцію — змінив форму підборіддя, прибрав родимки та шрам на губі.

Злочинець припинив грабувати банки та оселився у Чикаго. Час від часу він надсилав листівки очільнику ФБР Джону Едгару Гуверу та ходив у кіно зі своєю новою дівчиною Поллі Гамільтон.

Чиказький кінотеатр «Біограф», куди любив ходити Джон Діллінджер.

Проте наприкінці липня подруга Гамільтон, Анна Сейдж, видала Діллінджера ФБР в обмін на те, що її не депортують до Румунії. 22 липня Сейдж, Діллінджер та Гамільтон пішли у кіно на фільм Manhattan Melodramа. Проте на виході з кінотеатру на них чекали федерали. Щойно Діллінджер вийшов на вулицю, агенти відкрили вогонь. У гангстера влучили чотири кулі — 31 річний Діллінджер помер на місці.

Після смерті тіло злочинця виставили на показ у морзі округу Кук у штаті Іллінойс — подивитися на нього прийшло 15 тисяч людей. А потім Діллінджера відвезли до Індіани та поховали на кладовищі Корона-Гілл. Знайому, яка зрадила гангстера, потім усе одно депортували.

Люди позують біля вбитого Діллінджера у морзі округу Кук.

NY Daily News Archive / Getty Images

Проте низка конспірологів вважає, що насправді відомий гангстер і досі живий. Після «вбивства» кілька свідків та судмедексперт відзначали, що у вбитого були карі очі, а Діллінджер мав сірі. До того ж, під час розтину у зловмисника виявили низку хвороб, на які він, як вважалося, не хворів. Кілька родичів Діллінджера і дотепер дотримуються думки, що ФБР вбило не ту людину. Проте у 2020 році адміністрація кладовища, на якому поховали гангстера, відмовилася давати дозвіл на ексгумацію тіла.

Могила Джона Діллінджера на кладовищі Корона-Гілл.