У квітні починається другий етап медичної реформи. Пацієнт зможе вільно обирати спеціалізованого лікаря та медзаклад (якщо реформу не відкладуть через карантин)

Автор:
Олеся Біда
Дата:
У квітні починається другий етап медичної реформи. Пацієнт зможе вільно обирати спеціалізованого лікаря та медзаклад (якщо реформу не відкладуть через карантин)

Karolina Uskakovych / «Бабель»

Від квітня має стартувати другий етап медреформи. Він стосується вузькопрофільних спеціалістів — ендокринологів, гематологів, урологів та інших — і передбачає нову схему оплати їхньої роботи. Ідея в тому, щоб пацієнт міг вільно обирати лікаря та медзаклад. Але з тих, які підписали угоду з Національною службою здоров’я. За надані послуги лікарні заплатить НСЗУ . Направити вас до фахівця має сімейний лікар, інакше платити доведеться самостійно. «Бабель» розповідає, що зміниться для пацієнтів та лікарень із впровадженням другого етапу медреформи.

До вузьких спеціалістів можна буде потрапити з направленням від сімейного лікаря

З 1 квітня за законом про медреформу має запрацювати Програма медичних гарантій — перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно.

Вона передбачає, що у всіх державних та комунальних медзакладах «гроші йтимуть за пацієнтом». Така система працює на первинній ланці — пацієнт підписує декларацію з сімейним лікарем і може безкоштовно у нього обслуговуватися. А НСЗУ платить лікареві або лікарні за кожного пацієнта.

Коли сімейний лікар направлятиме вас до профільного спеціаліста, його можна буде обрати в будь-якій лікарні, що підписала договір з НСЗУ. Без прив’язки до міста чи району.

Після того, як сімейний лікар скерував вас до іншого фахівця, на телефон має прийти повідомлення з кодом. Цей код потрібний профільному лікарю, щоб знайти інформацію про вас в електронній системі. Лікарі можуть дати код і в паперовому вигляді.

Необхідно мати підписану декларацію з сімейним лікарем. Інакше за консультацію фахівця потрібно буде офіційно заплатити.

Для всіх послуг розроблені тарифи, і пацієнт або зможе отримати їх платно, або має подивитися на сайті НСЗУ, який із медичних закладів уклав угоду на цей пакет послуг, і звернутися туди.

До профільного фахівця пацієнта може перенаправити інший лікар вузького профілю. Наприклад, невролог до ендокринолога.

Без направлення від сімейного лікаря безкоштовну допомогу можна буде отримати в акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога (у разі невідкладних випадків, наприклад, травм, ДТП). З держбюджету також будуть фінансувати паліативну допомогу та медичну реабілітацію.

Передбачається, що за всі перелічені послуги буде платити Національна служба здоровʼя України. Якщо раптом у лікарні вимагатимуть гроші або видадуть список того, що треба купити — радять телефонувати на гарячу лінію 1677.

Робота швидких має стати ефективнішою

Служби екстреної допомоги входять до другого етапу реформи, з ними в НСЗУ вже підписали договори. Швидку можна викликати, навіть якщо у вас немає декларації з сімейним лікарем. Потрібно зателефонувати 103. Але відтепер усі центри екстреної медичної допомоги підключені до єдиної аналітичної системи «Централь-103». Завдяки їй диспетчер одразу зможе вирішити, в яку лікарню краще та швидше везти людину.

Безкоштовно лікуватимуть тільки в закладах, які підписали договір з НСЗУ

Щоб підписати такий договір, медзаклади повинні бути комунальними некомерційними підприємствами, комп’ютеризованими та зареєстрованими в електронній системі охорони здоров’я E-Health. З 1 квітня медичний персонал повинен вести усі медичні записи в електронному вигляді.

Керівники медзакладів повинні були вибрати із 27 пакетів медичних послуг тільки ті, які заклад зможе надавати якісно. Порахувати, чи це вигідно для лікарні, і тоді подати заяву в НСЗУ для укладання договору.

Є окремі послуги, за які Нацслужба здоров’я платитиме лікарням за підвищеним тарифом: лікування гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, ендоскопічні обстеження для ранньої діагностики раку. У НСЗУ пояснюють, що це пріоритет, бо смертність від них найбільша.

Заяви на підписання угод подав 1 771 заклад — це майже всі державні та комунальні заклади, а також близько 200 приватних і діагностичних центрів. З 1 квітня заклади зможуть отримати передоплату за послуги, які вони надаватимуть.

Районні лікарні не зачинятимуть, але їх робота буде залежати від місцевої влади

Ідея другого етапу медреформи в тому, щоб послуги надавали лише ті, хто має якісне обладнання та кваліфікованих медпрацівників. Якщо служба здоров’я не укладе контракт на певний вид допомоги, то лікарня змушена буде або шукати кошти у місцевому бюджеті, або закривати відділення.

Якщо медзаклад фінансуватиме міська влада, вона зможе його перепрофілювати, наприклад, на реабілітаційний центр.

Нині НСЗУ з 9 814 заявок, які подали медзаклади, відхилила 1 529. Керівники медзакладів мали обирати економічно вигідні послуги та ті, які лікарі готові надавати якісно.

Через коронавірус у реформі можливі зміни

У НСЗУ пропонують збільшити фінансування центрів екстреної допомоги на 30% на наступні три місяці і перерозподілити 900 мільйонів гривень у регіони, щоб у лікарнях могли закупити все необхідне. Для цього потрібне рішення Кабміну.

Михайло Радуцький, голова комітету ВР з охорони здоров’я в ефірі «Суспільного» зазначив, що інфекційні лікарні поки залишаться поза реформою. В НСЗУ говорять, що готові у квітні надати інфекційним лікарням повну передоплату за їхню роботу.

У Нацслужбі здоров’я вважають, що скасувати або перенести реформу не можна, бо з 1 квітня передбачений лише один тип фінансування медзакладів. Щоб його змінити, Верховна Рада має внести поправки до бюджету.

Ольга Стефанишина, депутатка фракції «Голос», членкиня профільного комітету каже, що скасовувати реформу не можна, бо завдяки їй гроші підуть саме в ті лікарні, де їх найбільше потребують. А електронна система дозволить Нацслужбі здоров’я мати актуальну інформацію про пацієнтів.

Реформу уже відкладали через конфлікт у міністерстві й «технічні питання»

Реформа вторинної та третинної ланки медицини передбачена законом про медичну реформу. Його розробила та почала втілювати команда Уляни Супрун у 2018-му. Тоді запустили програму «Доступні ліки», створили Національну службу здоров’я, почали закуповувати ліки та вакцини через міжнародні організації (що дозволило здешевити їх на 40%) та реформували первинну ланку медицини.

Питання, чи продовжиться реформа, виникло після звільнення Супрун. Із приходом Зоряни Скалецької всередині міністерства почався конфлікт між старою і новою командою. За кілька місяців звільнилися декілька ключових менеджерів. Свої звільнення вони пояснили «розбіжностями в цінностях та відсутністю стратегічного бачення у нової політичної команди МОЗ».

Скалецька перенесла початок реформи з 1 січня 2020-го на 1 квітня. Мовляв, щоб краще технічно підготуватися. ВООЗ та Світовий банк радили Україні продовжувати реформу медицини і говорили, що фінансування медзакладів Нацслужбою здоров’я — ефективне.

Згодом президент заявив, що для оцінки медреформи потрібно «створити робочу групу з видатних лікарів». Її очолив Михайло Радуцький, а до складу ввійшли Борис Тодуров, Андрій Безносенко, Олександр Усенко, Ольга Голубовська. Дехто з них постійно критикував реформу, яку впроваджувала Супрун. Членом робочої групи став і Ілля Ємець, який замінив Скалецьку на посаді міністра після звільнення уряду Гончарука.

Новий міністр Ємець ніби й не заперечував, що вторинну ланку медицини потрібно реформувати, але говорив і про впровадження страхової медицини, перепрофілювання Національної служби здоров’я.

Президент Зеленський ще під час дебатів з Порошенком казав «яка це нафіг медреформа». А після звільнення уряду Гончарука закликав почекати з впровадженням другого етапу. Але жодних наказів чи законів про перенесення другого етапу досі немає, тож реформа офіційно має стартувати з 1 квітня.