У Вознесенську 2 роки судять інваліда за 8 кущів конопель. Доказів провини немає, начальник поліції сів у вʼязницю, а обвинувачений каже, що марихуаною тамував біль — великий репортаж

1.

У Вознесенську опівдні, дме холодний вітер, зрідка зривається дрібний дощ. На площі біля будівлі районного суду кілька крамничок і транспарант «Я люблю Вознесенськ», на цьому памʼятки маленького містечка Миколаївської області закінчуються. До будівлі суду підʼїжджає «шістка» баклажанового кольору. З неї виходить високий чоловік, відчиняє передні пасажирські двері й допомагає вилізти ще одному чоловікові. Це брати Віталій і Михайло Румянцеви. Сьогодні у Вознесенському суді вчергове розглядають справу Віталія. Його звинувачують у тому, що він вирощував коноплі на своєму городі біля будинку. На сходах суду вже стоять кілька людей. Вони приїхали з Києва та Одеси підтримати Румянцева в суді. Віталій повільно, спираючись на брата йде до дверей суду, зупиняється на пандусі й закурює. У Румянцева енцефалопатія, йому важко ходити та говорити. Через кілька хвилин до будівлі суду приходить і адвокат Румянцева, Олександр Прутян, та підбадьорює обвинуваченого.

— Як настрій?
— Та так, нічого, нормально.
— Добре, сподіваюся, сьогодні ми закінчимо вже все й перейдемо до дебатів. А то суцільні приготування.

Румянцев киває і, спираючись на брата, заходить у будівлю суду. Засідання почнеться через 40 хвилин.

Віталію Румянцеву 44 роки, він народився й виріс у селищі Воссіятське Миколаївської області. Після школи поїхав навчатися в Миколаїв і вступив на газозварника в Національний університет кораблебудування. А в 20 років уперше спробував наркотики, відразу вколовся.

— Всяке колов. Починав з ефедрону. «Мулька», або «джеф». А потім і коловся 10 років. До 2005 року, поки не стався інсульт.

Перший термін, умовно, Румянцев отримав за зберігання наркотиків — у нього знайшли шприц. Через кілька місяців знову попався і вже отримав реальний термін. А ще через кілька років сів за крадіжку.

— Вкрав щось, не памʼятаю вже. Наркотики потрібні були, ось і вкрав.

У вʼязниці у 2005 році Румянцев вкотре уколовся, стався інсульт, а потім і енцефалопатія. Це не рідкісний випадок. Ефедрон у кустарних умовах добувають із сиропів, мазей або таблеток. Для цього використовують перманганат калію, передозування яким викликає марганцеву енцефалопатію. Після уколу Віталій перестав нормально говорити та ходити, в нього постійно боліли суглоби.

— З 2005 року я перестав вживати наркотики. Вже 15 років чистий. Якщо не рахувати марихуани.

З вʼязниці Віталій вийшов у 2008 році й відтоді, за його словами, злочинів не скоював. Повернувся в рідне село, отримав пенсію за інвалідністю й так і прожив 10 років, постійно страждаючи від болю в суглобах, поки одного разу не натрапив в інтернеті на статтю про лікування марихуаною. На ділянці Румянцева, як і по всьому селу, росла дика конопля. Начитавшись статей про американські марихуанні стартапи та методики лікування, Віталій вирішив покурити дичку з городу, і йому раптом стало легше. Віталій насушив ще дички і ще кілька разів покурив.

— Я зрозумів, що вона мені допомагає не впасти в депресію, поліпшує координацію та мову, я говорю нормально.

Чим це пояснити, Румянцев не знає, але з тих пір, як він почав курити, суглоби майже перестали боліти. Тоді Віталій вирішив покурити іншої марихуани, а не тієї, що росте вздовж паркану. Він купив вісім насінин сортових конопель, укопав на ділянці біля будинку вісім відер і в квітні 2018 року висадив їх туди. Через місяць з відер росли вісім кущів. Але зібрати урожай Румянцев не встиг. Уже 12 червня приїхали до нього з обшуком. Виявилося, що сусід заявив у поліцію, що в Румянцева у дворі ціла плантація. На обшук приїхав начальник відділу поліції майор Микола Стремилов, районний прокурор Олександр Гульпа, оперуповноважені, слідчий і кілька працівників поліції.

— Приїхали три екіпажі, з ордером на обшук. А я ж говорю погано, попросив, щоб мій брат був адвокатом, він пояснить краще. Але мені відмовили. Начальник поліції сказав, що я вирощую коноплі. А я і погодився. Сказав як є,що вирощую вісім кущів і суто для себе. Мої вісім кущів відразу видно, я їх обгородив паличками. Поліцейські зайшли до мене додому і в присутності понятих почали рвати дичку з усього городу та складати до кущів. Нарахували більш ніж 300 кущів.

Як пояснює один з організаторів Маршу свободи Тарас Ратушний, кількість кущів для справи важлива. «Вирощувати коноплі — кримінальний злочин, якщо їх понад десять кущів. А до десяти — адміністративний. Крім того, є і стаття адміністративного кодексу 106-1. За нею «невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель тягне за собою штраф». Поліція у нас часто вдається до таких фокусів — замість невжиття заходів «шиють» вирощування. Але вирощування — це інше, бо там потрібно довести догляд, полив і так далі».

Румянцев каже, що не знав про всі ці тонкощі законодавства і просто посадив вісім кущів. Поліція вирішила перекваліфікувати його вчинок з адміністративного на кримінальний та докинула диких конопель.

Після обшуків прокурор склав обвинувальний акт. У ньому йшлося, що в Румянцева вилучили 331 кущ конопель, з них 215 дикорослих, за які Румянцев заплатить штраф, а ще 116 вирощено самим Румянцевим. За сотню з гаком кущів Румянцев міг отримати до семи років вʼязниці.

Через девʼять місяців, у травні 2019-го, прокурор змінив кількість кущів, і замість 116 їх стало 18. Адвокат не знає, чому прокурор так вирішив.

— Його звинувачують у тому, що він ростив 18 кущів конопель. Чому саме стільки? При обшуку в Румянцева знайшли шість порожніх упаковок від насіння. Прокурор поліз на сайти з продажу насіння. Тепер обвинувачення каже, що оскільки на сайтах продаються пакети з однією, трьома, пʼятьма насінинами, то значить у Румянцева були пакети з трьома, а отже шість пакетів по три насінини — це 18 кущів.

Так ця справа й тягнеться: Румянцев говорить, що посадив тільки вісім кущів, а це адміністративка, а прокурор стверджує, що 18, — а це вже кримінальний злочин. За словами Віталія, прокурор пропонував йому визнати провину та замість вʼязниці заплатити штраф, але він себе винним не вважає і мати ще одну судимість не хоче.

2.

У холі районного суду натовп: це активісти та правозахисники, які приїхали підтримати Румянцева. Тут представники ініціативної групи Маршу свободи за реформи державної політики щодо наркотиків, ГО «МІСТ», «Єдиний досвід», «Українська асоціація медичного канабісу», журналісти з Києва. За столом зі зразками заяв сидить Румянцев і його брат Михайло, біля них стоїть адвокат, ще за кілька метрів — прокурор. Він риється в пакетах із символікою Нацполіції. Через кілька хвилин коридором проходить суддя Олександр Драбинський і запрошує всіх до зали. Суддя сідає на своє крісло й оглядає групу підтримки з камерами та диктофонами.

— Ого скільки вас, преса! Я повинен запитати, чи немає заперечень, що ви тут усі присутні. Прокуроре?
— Не заперечую.
— Адвокат?
— Я за.
— Румянцев?
— За.

Суддя нахиляється через стіл і звертається до обвинуваченого.

— Ще раз запитаю, ви не проти преси? Тому що тут будуть говорити про деякі аспекти вашого здоровʼя. А це таємниця.
— Ні, ваша честь, я не проти.
— Але ж потім про всі ваші хвороби дізнаються люди. І буде це на всіх сайтах і навіть на YouTube!
— Нехай знають. Я не проти.
— Добре, переходимо до слухань.

Першим виступає прокурор, він зачитує обставини справи та повторює канцелярські фрази про те, як Румянцев, «реалізуючи злочинний намір», висадив 18 кущів конопель «для особистого вживання», а потім «регулярно доглядав за ними шляхом поливу водою, яка перебувала в пластикових пляшках біля кущів», а також «знищував бурʼяни сапою». Суддя спирається на стіл.

— Сапою?
— Так, сапою. Сапка вилучена та опечатана. Пляшки не вилучалися...

Далі прокурор переходить до медичної історії хвороби Румянцева. Її слідчі взяли місяць тому на вивчення. Прокурор Гульпа зачитує кілька схожих сторінок з анамнезів в історії хвороби.

— Виписка... Румянцев, хворіє понад пʼять років, своє захворювання повʼязує з уживанням наркотиків, стаж 15 років. Румянцев Віталій, хворіє вісім років, захворювання повʼязує з уживанням наркотиків, стаж 15 років. Лікувався в нарколога, перебуває на обліку. Румянцев Віталій, хворіє з 2005 року, своє захворювання повʼязує з уживанням наркотиків, стаж 15 років. Лікувався в нарколога, перебуває на обліку. І так далі. Це все говорить про те, що Румянцев —наркоман, і тому він і вирощував, що йому потрібні коноплі.

Після цього прокурор переходить до судимостей Румянцева й зачитує, за що обвинувачений сидів у вʼязниці. Він виступає ще хвилин 20.

— Враховуючи внутрішні переконання та докази, а також те, що Румянцев не визнає провини, вважаю, що обвинувачений скоїв злочин.

Суддя клацає язиком та звертається до адвоката.

— Ваше слово.

Адвокат Прутян заперечує докази прокурора.

— Я вважаю, що весь обшук був незаконним. Тому що інваліду Румянцеву відмовили в адвокаті. Я не розумію, як стосується справи те, що Румянцев 15 років тому вживав наркотики. І який стосунок має те, що він сидів, адже його судимості давно погашені за строками давності. Крім того, мій підзахисний — особа з інвалідністю.

Суддя раптом перебиває адвоката.

— Ви акуратніше. Зараз не можна говорити «з інвалідністю», треба говорити «з ознаками інвалідності», а то ви принижуєте честь і гідність. І взагалі, скоро буде як у Європі, і групи інвалідності приберуть.

Адвокат продовжує.

— Мій підзахисний через інвалідність і невиліковну хворобу постійно відчуває біль. Але стаття 3 Конституції України говорить, що «людина, її життя і здоровʼя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Крім того, стаття 27 Конституції говорить, що «обовʼязок держави — захищати життя людини». Держава не забезпечила Румянцеву позбавлення від болю, він уже майже 15 років живе як під тортурами. Він пішов на адміністративне правопорушення і висадив вісім кущів конопель, щоб палити і полегшити свої страждання. Іншого виходу в нього не було. Доказів того, що було 18 кущів, а не вісім, у прокурора немає.

Прокурор голосно хрустить шиєю і бере слово. Він по пʼятому колу зачитує про кущі конопель, про догляд методом поливу з пляшок, про сапу, про те, що Румянцев наркоман і сидів у вʼязниці. Нарешті прокурор переходить до кількості кущів і пояснює, чому їх саме 18.

— Під час обшуків у Румянцева вилучили три стікери від насіння, і потім ще три в будинку. Разом шість стікерів від насіння конопель. Слідчий просив дати йому тимчасовий доступ до сайтів, де здійснюється реалізація насіння конопель, про що є відповідна постанова.

Прокурор гортає документи та знаходить якийсь акт з описом того, як слідчий аналізував сайти з насінням конопель. Гульпа починає зачитувати перелік сайтів і назви насіння, які на них продають.

— На сайті «псилабсідс ком, стронг сідс» продається насіння марки «АК-47» по три насінини в пакеті, а також насіння «Пута Мадре» по три насінини в пакеті, насіння «Блю квін авто» по три насінини. На сайті «сантаплантас» продається насіння марки «Акапулько голд» по три, пʼять і сім насінин у пакеті. На сайті...

Прокурор перераховує список адрес та марки насіння, яке продається по три, пʼять і сім у пакеті, і закінчує висновком:

— Таким чином, у вилучених шести пакетах могли перебувати 18 насінин, по три в одному, що і є 18 кущів, які вирощував Румянцев.

У залі здавлено сміються, хтось каже: «А могли і не перебувати. І взагалі, чому не по пʼять насінин? Тоді б у нього було 30 кущів». Суддя знову передає слово адвокату. Прутян встає і дістає з папки два пакетики від насіння конопель.

— Доказів того, що в кожному пакеті було по три насінини, у звинувачення немає. Я тримаю в руках пакет, на якому написана цифра 1. Це означає, що в ньому одна насінинка. У Румянцева були саме такі пакети. У кожному одна насінинка.

Прокурор не витримує й говорить з місця:

— Тоді насінин і кущів має бути шість! Тому що в нього вилучили шість пакетиків!

— Ні, кущів було вісім, а два пакетики він викинув. Він визнає, що ростив вісім кущів. Там були відра поставлені, видно, що за ними доглядали. Румянцев — особа з інвалідністю і курив коноплі для полегшення болю.

Прокурор бере слово.

— Ніде в амбулаторній карті не написано, що йому приписано курити коноплі. І взагалі, це незаконно! Враховуючи внутрішні переконання та докази, прошу суд визнати його винним і призначити покарання — 1 700 гривень штрафу.

Суддя передає слово Румянцеву, той намагається встати, але не може, відповідає з місця.

— А що я ще можу сказати. Ростив. Вісім кущів для себе. Згоден з адвокатом. Вважаю себе невинним.

Суддя дивиться на годинник. Засідання почалося із запізненням і затягнулося, ось-ось має розпочатися наступне.

— Гаразд. Дебати вважаю закінченими, останнє слово обвинуваченого та вирок переношу на 17 грудня. Румянцев, готуйтеся до своєї промови. Засідання закінчено.

3.

Віталій розмовляє з адвокатом, журналісти та правозахисники виходять на вулицю, прокурор Гульпа складає папку з документами справи у валізу. Питаю, чому він вирішив, що в кожному пакеті саме по три насінини.

— Сторона обвинувачення досліджувала сайти, і там продаються [пакети] по три насінини.
— Але там і по пʼять, і по сім продають.
— Ви ж зрозумійте, людина вживала і вживає, і навіть не заперечує цього. А чому три? Ну, взяли мінімум, щоб не пʼять. Але все одно це кримінальна стаття, хоч і штраф. Тому що від десяти кущів до пʼятдесяти.
— А чому на виїзд з обшуком поїхав аж цілий начальник поліції і прокурор?
— Це така практика. Звичайно, він нічого поганого нікому не зробив. Але на справи про наркотики та зброю виїжджає прокурор. Щоб не порушувалися права людини.
— І начальник поліції?
— Ну, так, і начальник. Він може виїжджати куди хоче, справа його.

Через кілька місяців після обшуку в Румянцева, 30 липня 2018 року, начальника поліції Стремилова заарештували за вимагання та хабарі. Зараз він сидить у СІЗО.

На сходах суду правозахисники разом з Віталієм та його братом фотографуються з конопляним прапором у руках. Два роки тому Румянцев і уявити не міг, що не тільки буде доводити свою невинуватість, але й боротися за декриміналізацію марихуани.

— Я з інтернету дізнався, що трава може допомогти тяжко хворим, таким, як я. А потім покурив, покращилася координація, мова, болі вщухли. Чому люди повинні страждати? Чому їх садять у вʼязницю? Вони не продають нічого, тихо собі вирощують.

Адвокат Румянцева каже, що справу так затягнули, бо сподівалися на новий закон про декриміналізацію марихуани для хворих людей, але проєкт застряг. Один з організаторів Маршу свободи, журналіст Тарас Ратушний, який допомагає Румянцеву, бореться за декриміналізацію вже понад 10 років і просував законопроєкт про легалізацію медичного канабісу.

Ратушний вважає, що проєкт застряг через нового заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі. Джерела theБабеля в МВС підтверджують цю інформацію: Гогілашвілі категорично проти законопроєктів про будь-яку марихуану, до того ж, раніше він працював у Міжнародній антинаркотичній асоціації. Коли тепер законопроєкт зареєструють, невідомо.

Румянцев, спираючись на брата, підходить до баклажанової «шістки», плескає її по капоту.

— Ось, новенька, нещодавно купили, тепер з нашого села сюди хоч їздити простіше. Правда, бензин дорогий, у мене пенсія 1 564 гривні. Зараз ще присудять штраф 1 700, і доведеться віддавати.

Брат садить Віталія в машину й вони їдуть до себе в Воссіятське. Наступний суд у вівторок, 17 грудня. З суду повільно виходить прокурор Гульпа.

— Скажіть, чому ви все ж вирішили, що він винен?
— Ви його біографію подивіться. Він наркоман. І ніякі не болі заважають йому жити, він весь час ці коноплі курив. Навіть болячку собі заробив.
— Вибачте, але марихуана не викликає ураження мозку та енцефалопатію.
— А що ж тоді? Викликає ще й як! Я в інтернеті бачив.