Рано вранці Антон Геращенко зустрічає нас із фотокором біля підʼїзду будинку на Печерську, де він орендує 189-метрову квартиру. Темне пальто, костюм, малинова краватка Pierre Cardin. Геращенко попереджає, що йому потрібно відвести в дитячий садок трирічну доньку Поліну. Фотографувати себе з донькою він не дозволяє з метою її безпеки.
Дорогою в дитсадок Геращенко розповідає, як пройде день, які і з ким будуть зустрічі, що обговорюватимуть під час нарад. У Геращенка діловий настрій, він говорить як справжній чиновник.
— У мої функціональні обовʼязки входять звʼязки з громадськістю, взаємодія з парламентом, інформаційна політика Міністерства внутрішніх справ та все, що доручить міністр.
Віддавши Поліну в садок, ми сідаємо в автомобіль Skoda Superb з водієм за кермом. Геращенко з гордістю представляє його: Олег колишній оперативний працівник, він упіймав сотні злочинців. Ми знову їдемо поруч з будинком Геращенка, він згадує.
— Ось на цьому самому місці повинні були підкласти бомбу в мою машину.
Йдеться про замах на життя Геращенка, якому СБУ запобігла в січні 2017 року. Тоді, нібито за завданням російських спецслужб, два уродженці Криму Дмитро Якоб і Святослав Жиренко планували підірвати авто Геращенка. Зараз підозрювані в СІЗО, а справу вже рік слухають в Оболонському суді Києва. Геращенко сподівається, що вирок винесуть наступного року.
— Скажу чесно, чому я погодився [брати участь у проєкті «День з...»]. Багато хто вважає мене одіозним, дивним персонажем. У нашій країні можна з поганої людини зробити героя народу і рятівника України, а з хорошої — відбивну для медіа. Іноді це необґрунтовано. Але мене це не дуже турбує, якщо чесно. Я погодився в тому числі тому, що це моє перше велике інтервʼю.
У браузері ноутбука в нього відкрито кілька вкладок. Перша ж новина на сайті «Страны» про те, що президент Володимир Зеленський поставив кілька умов Авакову. Геращенко вже знає, що йдеться про спрощення процедури отримання водійських прав і демонополізацію цього процесу. Крім «Страны», він переглядає сайти Ради, Кабміну та ще шести великих новинних сайтів.
— Вашого сайту поки немає, але додамо, — обіцяє він, відкриваючи файл з моніторингом інформації. Двічі на день йому приходить інформація про згадки поліції у ЗМІ та зведення подій за попередню добу. Що з цього коментувати, Геращенку радить помічник.
Я кажу, що раніше бачила інші зведення, так звані «службові записки» з інформацією, знятою з прослуховування, що кладуть на стіл міністру. Але Геращенко швидко відмахується — каже, що про таке не знає і клацає вкладками браузера.
— Проблемою номер один в Україні називають корупцію, а я б сказав, що проблема номер один — відсутність системи держуправління, — несподівано переходить на нову тему Геращенко. — Це стосується підбору кадрів, ухвалення рішень та їхнього погодження: там, де потрібно, не радяться, там, де не потрібно, так нарадяться, що вже забудуть, навіщо це все затівали. Корупція — лише частина проблеми держуправління.
Близько девʼятої ранку ми підʼїжджаємо до будівлі МВС на вулиці Богомольця в центрі Києва. Кабінет Геращенка на шостому поверсі, туди він піднімається пішки: використовує будь-яку можливість ходити. На сходах Геращенко розповідає, що встановив на Apple Watch програму, яка вимірює його активність і рахує калорії.
Заступник міністра стежить за вагою. У 36 років він важив 160 кілограмів. Але, як сам зізнається, зрозумів, що через проблеми зі здоровʼям може померти молодим і нічого не встигнути. Після цього він скинув 50 кілограмів і тепер намагається не виходити за межі 105—110.
На відміну від більшості інших кабінетів влади — з позолотою та вензелями, у Геращенка порівняно свіжий ремонт і кілька порожніх шаф з келихами — відчувається, що новий господар ще не обжився. На столі документи, течки і пара книг: одна з афоризмами, друга — «Людина в пошуках сенсу». Її автор, психіатр Віктор Франкл, зумів вижити в найжахливіших нацистських концтаборах під час Другої світової. Геращенко перечитує книгу в складні часи, щоб «зрозуміти, що все не так погано». Конкретно цю приготував на подарунок. Афоризми він використовує, щоб писати тексти виступів.
— Треба виступити з промовою і ось якось не клеїться, дивишся мудрість, а потім її обробляєш. Припустимо, «Людина — ніщо інше, як низка її вчинків», — читає перший-ліпший афоризм Геращенко.
О десятій ранку в нього та Руслана Фуфалька, першого заступника голови департаменту міжнародних відносин МВС, зустріч у будівлі МЗС щодо Віталія Марківа. Це українець, якого в Італії засудили до 24 років вʼязниці за вбивство італійського журналіста Андреа Роккеллі. В Україні вважають вирок несправедливим і домагаються його перегляду. Поки безуспішно. На зустрічі повинні бути заступник голови українського МЗС і держсекретар Міністерства закордонних справ Італії.
— Ми готуємося до апеляції і вона буде не стільки юридична, скільки потрібно звернути увагу італійського суспільства і політиків на несправедливість вироку, — пояснює позицію МВС Геращенко.
Поки чекаємо появи Авакова, який повинен підписати лист для зустрічі в МЗС, питаю, як політик зі стажем Геращенко потрапив у Кабмін, якщо команда президента обіцяла формувати уряд з нових людей.
— Неможливо змінити всіх чиновників на нових. Більше того, це згубно для системи держуправління. В Адміністрацію президента разом із Зеленським прийшло близько 30 людей. А скільки там взагалі працює? Як ви уявляєте собі тотальне оновлення?
Ще одне питання до призначення Геращенка — чи погоджувала його кандидатуру фракція «Слуги народу». Про те, що нових заступників міністрів повинні погоджувати в Раді, в особистих бесідах кажуть самі депутати більшості.
— Призначення заступників — не повноваження нардепів. Міністри підбирають собі заступників, які допомагатимуть забезпечувати їм результат.
— Вас критикували за публікацію персональних даних журналістів, акредитованих на окупованих територіях, а тепер ви самі відповідаєте за безпеку журналістів — як це можливо?
— Критикують тільки тих, хто багато робить. Нічого не робиш — узагалі не критикують. Можете цитувати. А «Миротворець» — окрема організація, яку можна оцінювати по-різному. Антон Геращенко перепостив чиюсь інформацію, тому це другорядне, — каже він про себе в третій особі і відволікається на телефонний дзвінок члена комісії з атестації прокурорів Олександра Лємєнова. Восьмого листопада на нього на вулиці напали невідомі, і Геращенко обіцяє взяти справу під особистий контроль.
Після цього Геращенко йде в кабінет Авакова, але нас не кличе: каже, напередодні міністр повернувся з помічником президента Андрієм Єрмаком із Золотого і втомився. За 12 хвилин Геращенко виходить, і ми їдемо в МЗС.
Заступника міністра сміливо можна назвати «людиною-функцією». Усім своїм виглядом щохвилини він демонструє високу ефективність: навіть у дорозі докладно пояснює водієві, як краще їхати, багато дзвонить, пише в месенджери та іноді радить мені, що «винести в цитату».
Поряд з МЗС розташована будівля Центрального управління поліції Києва. На ньому висить банер із зображенням Марківа і словами Free Markiv.
— Гарно, правда? Це теж я. Я придумав, міністр підтримав, — хвалиться Геращенко.
На зустріч він нас взяти не може. За пів години виходить і говорить, що Україна готова встановити істину у справі разом з італійцями, і ми їдемо на наступну зустріч з Максимом Бахматовим, радником мера Києва Віталія Кличка — у Київську міськдержадміністрацію.
Витягнувшись на стільці, Бахматов зустрічає нас із заявою про те, що зараз у нього дискусія з [заступником директора з транспортної інфраструктури КМДА] Дмитром Рахматулліним «з приводу захисту центральної вулиці від підарасів».
— Прошу так записати! — тут же звертається до мене Геращенко, а Бахматов продовжує. Виявляється, йдеться про водіїв, які неправильно паркуються і хамлять працівникам поліції. Щоб захистити останніх, з кожним ходять по троє бійців муніципальної варти.
Після цього Бахматов, Геращенко та керівники профільних департаментів обговорюють проблеми з евакуацією машин та надсиланням штрафів з 1 січня.
— Щоб нас не так сильно не любили, я запропонував міністру з листопада до січня провести інформаційну кампанію на ТБ з посилом — з нового року порушувати правила буде дорого.
Ще одне суперечливе питання: щоб евакуювати машину, поліції потрібно залучити двох понятих.
— Хочу подивитися в чисті світлі очі того, хто це придумав, — іронізує Геращенко, і спільним рішенням норму домовляються прибрати.
Далі Бахматов цікавиться, чи буде стрес-тест системи штрафів через відеофіксацією. Якщо ні, є багато ризиків отримати судові позови від незгодних зі штрафами водіїв.
— Ми повинні потестити це з адвокатами, автомобілістами та активістами, які люблять нас дрючити і тренувати просто з любові до мистецтва, — каже Бахматов.
— Ну, «мочити» будуть насамперед нас, — відповідає Геращенко. У вас адже тільки камери, а основне піар-лайно поллється на поліцію.
Після зустрічі з Бахматовим ми поспішаємо на парламентські слухання щодо закону про кримінальні проступки. Це нудне засідання на дві з половиною години з депутатами, головою профільного комітету з питань правоохоронної діяльності Ради Денисом Монастирським і керівниками силових відомств. Завдання Геращенка — виступити і розповісти, чому законопроєкт треба ухвалити.
До середини дня я майже змирилася, що витягнути Геращенка на конкретні відповіді та бурхливі емоції неможливо. Весь день він «тримає обличчя», усім своїм виглядом демонструючи потрібність та ефективність. До того ж, із приходом до МВС щедрий на різкі заяви нардеп став набагато дипломатичнішим.
Після слухань, близько 16:00, ми їдемо обідати в ресторан готелю «Київ». Там живуть багато депутатів та Аваков. Геращенко забирає крафтовий пакет у свого водія. Присівши за один зі столів, він замовляє баклажанну ікру та дістає з пакета пляшку з домашнім томатним соком і бокс із їжею. У ньому квашена капуста й помідори, котлети та ковбаски. Геращенко стежить за харчуванням.
Особистий KPI Геращенка — до кінця року подати на розгляд Ради близько 10 законопроєктів, від яких залежить робота МВС. Вони стосуються безпеки дорожнього руху, впровадження світловідбивних стрічок на одязі пішоходів на дорогах у темну пору доби та багато іншого. Запитую, чи будуть розглядати президентський законопроєкт про перепідпорядкування Нацгвардії. Передбачалося, що вона вийде зі структури МВС і стане окремим відомством, підзвітним тільки президенту.
— Активних дій я не спостерігаю. Наша позиція — поки поліція і Нацгвардія як єдина система в МВС підтримують безпеку, реформувати і ламати це не потрібно.
Якщо вже заговорили про структуру міністерства, питаю, чому глава Нацполіції Сергій Князєв подав у відставку, а Аваков прийняв відставку трьох його заступників, звільнених Кабміном у вересні.
— Це компроміс міністра з новою владою, щоб залишитися на посаді?
— Ні, давно заплановане рішення. Президент хотів оновлення, і міністр ухвалив таке рішення, — сухо відповідає Геращенко.
Я нагадую, що суспільство теж було за оновлення і проти повторного призначення Авакова в МВС. Геращенко тут же виправляє: «Частина суспільства».
— Впровадження відео- та фотофіксації порушень правил дорожнього руху теж буде непопулярним рішенням, але точно корисним. Крім громадської думки, важливий довгостроковий позитивний ефект для держави та суспільства. Багато речей стають зрозумілими лише через певний час. Не буває так, що владу любить сто відсотків суспільства.
Сам Геращенко підтримує монобільшість як ефективний інструмент реформ і швидких змін. Він їсть швидко, до кінця обіду встигаю тільки запитати, чи були випадки, коли Аваков залишився ним незадоволений.
— Бували. Іноді я не володію достатнім обсягом [інформації] для певних заяв. Там, де треба було промовчати, я говорив.
Після обіду ми знову йдемо в Раду. Там Геращенко повинен обговорити з Монастирським концепцію майбутнього закону про зброю. Вони зустрічаються і домовляються, що «Український інститут майбутнього», одним із засновників якого є Геращенко, разом з комітетом проведуть соцдослідження і зрозуміють, як українці ставляться до законопроєкту.
Близько 17:30 в Геращенка зустріч у Кабміні з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Їм потрібно обговорити ухвалений у першому читанні законопроєкт про реєстри, ініційований міністерством Федорова. Завдання документа — упорядкувати понад 400 електронних реєстрів, створених за різними правилами. МВС документ не влаштовує: воно вважає його формальним і в такому вигляді — марним.
Федоров зустрічає Геращенка напівлежачи на дивані в коридорі Кабміну і супроводжує його в кабінет через приймальню. Сівши навпроти Федорова, Геращенко разом з начальником департаменту інформтехнологій МВС Ігорем Бондаренком починає розмову як «людина з досвідом законотворчої роботи». Він довго пояснює, що не так з документом. Федоров просить скинути всі зауваження йому в WhatsApp. Зміст бесіди складно вловити, у якийсь момент Федоров зізнається: «Якщо чесно, я нічого не зрозумів». Зрештою, домовляються підготувати поправки до законопроєкту. До моменту виходу матеріалу Геращенко уточнив, що Федоров прийняв правки МВС.
Виходячи з кабінету, заступник міністра звертає увагу на велику фотографію на стіні. Питає, хто це. Федоров, який захоплюється футболом, відповідає, що це Клаудіо Раньєрі — італійський тренер, який створив кілька хороших футбольних команд.
Відразу після зустрічі, приблизно о 18:00, Геращенко готовий їхати на вечірку в «Український інститут майбутнього». Його разом з товаришами чиновник створив більш ніж три роки тому. За задумом, інститут повинен давати альтернативну думку та аналітику з важливих для суспільства питань.
В офісі інституту, колишній резиденції італійського посла, працівники з затримкою на тиждень святкують Гелловін. Очільник інституту Віктор Андрусів ходить у смішний шапці. Багато в костюмах. Геращенко залишається серйозним і просить не фотографувати — може люди соромляться. Він проводить невелику екскурсію: показує кабінети, джакузі, веранду, де на грилі смажаться риба та мʼясо.
Геращенко багато спілкується з друзями — одним із засновників інституту Ігорем Ліскі та колишнім заступником генпрокурора, а нині експертом інституту Євгеном Єніним. Ми їдемо раніше й залишаємо його з келихом українського вина «Колоніст» та реберцями. Він зізнається, що інколи закінчує день вином чи 30—50 грамами віскі.