Узимку цього року, 15 лютого, колишнього міністра юстиції Германа Галущенка затримали, коли він збирався виїхати за кордон. Наступного дня Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила йому підозру в справі «Мідас». Суд відправив його під варту, призначивши заставу 200 мільйонів гривень. Понад чотири місяці Герман Галущенко провів у в’язниці. Зрештою суд зменшив заставу до 150 мільйонів гривень, і 29 червня ця сума надійшла на рахунок Вищого антикорупційного суду п’ятьма платежами з рахунків чотирьох різних компаній.
Коли за підозрюваного в гучній корупційній справі внесли заставу, у медіа та соціальних мережах здійнялася хвиля обурення. Журналісти одразу почали розшукувати власників компаній, які переказували гроші. Загальна картина стала зрозумілою ще через два місяці, коли НАБУ і САП оголосили підозру чиновниці Офісу президента Ірині Мудрій — зокрема в тому, що вона допомагала відмивати гроші, які пішли на заставу Галущенку. За версією НАБУ і САП, гроші надійшли від бізнесмена Тимура Міндіча. Підставні компанії, через чиї рахунки проводили кошти, контролював бізнесмен Максим Микитась, а благословив схему високопосадовець Офісу президента.
Колишнього міністра енергетики Германа Галущенка виводять із зали суду після слухань про запобіжний захід, Київ, 16 лютого 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Свої гучні підозри НАБУ і САП зазвичай супроводжують публікацією прослушок. Цього разу, серед іншого, вони опублікували аудіозапис розмови бізнесмена Максима Микитася і його довіреного помічника. На записі помічник пояснює Максиму Микитасю, що гроші пройдуть через рахунки в Сенс Банку. Крім того, з прослушок випливало, що їм допомагали голова наглядової ради банку Микола Гладишенко і голова правління Олексій Ступак. НАБУ і САП оголосили підозри Олексію Ступаку і Миколі Гладишенку — у тому, що вони допомогли відмити гроші, які пішли на заставу.
У цей момент банк уже перебував у центрі корупційного скандалу. Після арешту Германа Галущенка у справі «Мідас» до медіа та кількох опозиційних народних депутатів потрапили матеріали справи «Мідас» — зокрема протоколи прослушок підозрюваних. Зі змісту одного з протоколів стало зрозуміло, що кандидатів до наглядової ради банку погоджували кулуарно, з порушенням закону. На хвилі цього скандалу справу Сенс Банку з травня 2026 року регулярно слухає парламентська ТСК, яку очолює народний депутат Ярослав Железняк.
Ми ще повернемося до того, що відбувається на засіданнях ТСК, у наступних публікаціях. У цьому матеріалі ми зупинимося на ключовому моменті в історії із заставою за Германа Галущенка — він став зрозумілим після того, як розгорівся скандал, а НБУ почав перевірку Сенс Банку. Насправді Сенс Банк був другорядним елементом схеми «проливу» грошей на заставу. Це підтверджують одразу три документи трьох різних відомств, які безпосередньо займаються справою. Ці документи, з якими ознайомився «Бабель», з різним рівнем деталізації описують рух грошей на казначейський рахунок ВАКС. Ми описуємо схему на основі цих документів.
У центрі схеми — банк ПУМБ, який входить до структури СКМ. Саме в цьому банку, на рахунках компанії, підконтрольної Максиму Микитасю, акумулювалася повна сума застави — 150 мільйонів гривень. На рахунок у ПУМБ гроші надходили частинами, з рахунків десятків компаній і ФОПів, притому більшість платежів не перевищувала одного мільйона гривень. Звідки взялися гроші в цих десятків компаній і ФОПів? Імовірно, вони за певну комісію продали безготівкові кошти, які вже перебували на їхніх рахунках, а натомість отримали готівку. Подібну (нелегальну) послугу з конвертації в Києві та інших містах надають так звані конвертаційні центри. Якщо вірити прослушкам НАБУ, фізична готівка на заставу для Германа Галущенка надійшла від Тимура Міндіча через офіс компанії «Метробуд», яку контролює бізнесмен Максим Микитась.
У міру того як гроші акумулювалися на рахунку в ПУМБ, організатори схеми дробили заставу на великі частини. Приблизно третина її безпосередньо надійшла на рахунок ВАКС із рахунку в ПУМБ. Приблизно дві третини застави організатори розбили на чотири частини й завели гроші на рахунок ВАКС через рахунки в трьох інших банках: Сенс Банку, ОТП Банку та Ідея Банку. Ось як виглядала схема цілком (ми округлили суми платежів і переказів).
«Бабель»
У центрі схеми перебуває рахунок компанії «Гіран Констракт» у банку ПУМБ. Як випливає з документа, з яким ознайомився «Бабель», цей рахунок був порожнім від моменту відкриття до періоду 22—29 червня 2026 року, коли через нього транзитом почали проходити мільйони гривень. При цьому статутний капітал компанії становить 5 000 гривень — це легко перевірити в базі даних YouControl. Подібні операції мають одразу кілька ознак фіктивності, які НБУ встановив для банків майже десять років тому. Крім того, «Гіран Констракт» підпадала одразу під декілька критеріїв компанії-оболонки, які НБУ встановив шість років тому.
У теорії в той момент, коли організатори схеми почали дробити заставу на частини і виводити гроші з ПУМБ на рахунки в інших банках, у банку мала спрацювати система автоматизації, зупинити платежі і відфільтрувати їх для ручної перевірки. Далі відділ комплаєнс-контролю банку мав повідомити про них Держфінмоніторинг, який координується Міністерством фінансів. Що сталося на практиці — ще належить з’ясувати. «Бабель» стежитиме за розвитком подій.