Заступниця Буданова Ірина Мудра відповідала за правосуддя, а тепер сама отримала підозру. НАБУ вважає, що вона допомагала рейдерити підприємства і відмивати гроші. Версія слідства і ще невідомі деталі

Фігуранти справ

Екснардеп Максим Микитась фігурує в багатьох розслідуваннях правоохоронних органів, здебільшого НАБУ і САП. В одній зі справ, що стосується майна НГУ, у 2020 році він пішов на угоду зі слідством в обмін на свідчення проти заступника глави ОП Олега Татарова. Він також фігурує у справі 2020 року про заволодіння коштами на будівництві складських приміщень Міноборони. У жовтні 2022 року Микитася затримували за спробу дати хабар меру Дніпра Борису Філатову. В останній справі НАБУ Максим Микитась має близькі стосунки із заступницею голови Офісу президента Іриною Мудрою і покриває навчання її доньки за кордоном.

Вадим Столар з 2010 року був народним депутатом від Партії регіонів, а в 2019 році обрався до парламенту за списком ОПзЖ. Столар — фігурант численних журналістських розслідувань, зокрема Bihus.Іnfo. Журналісти повʼязували його з головою ОП Андрієм Єрмаком у скандальних будівельних проєктах Києва. Певний час його вважали «смотрящим» за столицею від мера Віталія Кличка. Журналісти стверджували, що Столар має значний вплив у Київраді, у КМВА і в райадміністраціях міста.

Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра має досвід роботи в банківському секторі, з 2015 по 2022 рік — керівницею юридичної групи Ощадбанку. З 20 травня 2022 року була заступницею міністра юстиції, а у березні 2024 року перейшла на роботу в Офіс президента. Мудра вела трек по створенню Міжнародного реєстру збитків, з командою домоглася ратифікації Україною Римського статуту та приєдналася до треку зі створення Спецтрибуналу для розслідування агресії Росії. Разом із командою змогла переломити ситуацію і добитися запуску Трибуналу.

Керівник Директорату з питань правової політики Офісу президента Віктор Дубовик раніше очолював Офіс з протидії рейдерству в Мінʼюсті.

Ексдепутат Дніпропетровської облради Василь Астіон. Бізнесмен, співзасновник Dnipro Agro Group, а з 2025 року співвласник активів колишнього державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд».

Валентин Єлізаров — власник низки компаній, підконтрольних Микитасю, зокрема керівник ТОВ «Метробуд».

Микита Тарковський — повʼязаний з Микитасем.

Єгор Меркулов, охоронець Микитася, номінально керівник компанії «Будмонтажсервіс 1».

Олександр Остапенко, водій Микитася, номінально директор компанії «Філософія Девелопмента».

Микола Гладишенко, голова наглядової ради державного Сенс Банку.

Олексій Ступак, голова правління державного Сенс Банку.

Людмила Снігур, начальниця департаменту державного Сенс Банку.

Злочинна організація

Слідство стверджує, що Максим Микитась і Вадим Столар створили злочинну організацію не пізніше 15 листопада 2024 року. Не пізніше жовтня 2025 року вони залучили до неї всіх інших учасників, крім співробітників Сенс Банку: їх — влітку 2026 року. Мета організації — незаконним шляхом отримувати нерухомість і компанії, які приносять прибуток. Згодом цю ж організацію використали, щоб внести заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка — слідство вважає, що для цього спільники легалізували незаконно отриману готівку.

В організації Микитась контролював процеси, Столар її фінансував і загалом витратив на її діяльність не менше $514 тисяч. Кошти учасники схеми використовували на хакерів, судові процеси, хабарі правоохоронним та судовим органам, а також на інші витрати.

Ірина Мудра у злочинній організації застосовувала свій вплив, зокрема на посадовців Міністерства юстиції. Її підлеглий Віктор Дубовик у злочинній організації надавав поради і вказівки, корегував плани інших членів, залучав хакерські групи для втручання в державні реєстри. Крім того, впливав на комісію Мінʼюсту, яка розглядала скарги в питаннях протидії рейдерству. Василь Астіон відповідав за судовий супровід справ у Господарських судах та інших судових інстанціях, щоб вони приймали рішення в інтересах учасників організації. Слідство стверджує, що Астіон підпорядковувався Вадиму Столару. Валентин Єлізаров координував операційну діяльність злочинної організації, давав вказівки номінальним керівникам компаній, підшукував осіб для оформлення підприємств та був залучений до легалізації коштів у червні 2026 року.

Слідство підозрює Ірину Мудру в участі у злочинній організації.

Епізод 1. «Феміда» — рейдерські захоплення, хакери і тиск на Міністерство юстиції

Слідство стверджує, що Максим Микитась і Вадим Столар рейдерили компанії, у власності яких була дорога нерухомість у центрі Києва, і таким чином хотіли захопити будівлі в районі вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) і станції метро «Арсенальна». Також вони намагались узяти під контроль інші компанії, зокрема консорціум «Укргідроенергобуд», який є великим підрядником «Укргідроенерго», а отже має великі контракти з державою і постійне державне фінансування.

Міняти право власності на компанії зловмисникам допомагали хакери, які під виглядом державних реєстраторів проникали до реєстру юридичних осіб та вносили підроблені документи. В результаті майно від реальних власників переходило до підставних осіб.

Серед компаній, що їх зловмисники рейдерили, слідство називає три:

• «Будмонтажсервіс 1» (БМС). Компанія до 10 жовтня 2025 року належала бізнесмену Олександру Шевчуку, після атаки хакерів — Аркамзоді Улугжону Зохіровичу, а вже за кілька днів її власником став водій Микитася Олександр Остапенко;
• «Філософія девелопмента». Власницею компанії була Антоніна Барташ, а після втручання зловмисників 10 жовтня 2025 року компанія перейшла громадянину Узбекистану Каюмджону Саматову. Вже наступного дня власником став Єгор Меркулов — охоронець Микитася.
  По обох компаніях Дубовик через невстановлених людей зареєстрував у Печерській прокуратурі кримінальні провадження від імені Меркулова і Остапенка. Після цього прокурор одразу через суд арештував корпоративні права компаній, щоб більше ніхто не міг змінити реєстрацію. За те, що прокурор таким чином «тримав нерухомість», зловмисники йому платили — про це на записі прямо каже Микитась;
• «Регіональні ресурси». З 2017 року компанія належала Микитасю, але в 2019 році він її втратив, і з того часу за неї йшла юридична боротьба між ним і його колишніми партнерами по «Укрбуду». Компанія володіє кількома будинками на вулиці Чикаленка, в тому числі будівлею, в якій був офіс «Укрбуду» за часів Микитася.

Вкрасти «Філософію девелопмента» без проблем, за словами слідчих, не вийшло. Законні власники почали оскаржувати рішення про перехід власності в судах і подали скарги в Міністерство юстиції. На цьому етапі до вирішення питання Максим Микитась почав підключати Ірину Мудру та її підлеглого, керівника Директорату з питань правової політики Офісу президента Віктора Дубовика. У грудні 2025 року Мудра радила Микитасю, з ким із високопосадовців Мінʼюсту треба поговорити, щоб отримати «правильне» рішення. Дубовик теж брав участь в обговореннях.

Із записів зрозуміло, що Мудра знала, що Микитась використовував хакерів, щоб захопити підприємства, і сама давала вказівку високопосадовиці Мінʼюсту про те, що «людина на М (очевидно, мова про охоронця Микитася Меркулова)» має з’явитися в реєстрі в якості того-то і того-то».

Двадцять девʼятого грудня 2025 року колегія Міністерства юстиції узаконила рейдерське захоплення «Філософії девелопмента». Висновок підписала заступниця міністра юстиції Людмила Сугак.

Щоб заблокувати законним власникам можливість повернути собі компанії, зловмисники вирішили переписати їх обанкротити. Щоб отримати потрібне рішення про банкрутство в Господарському суді, Василь Астіон за 10 тисяч (валюта не уточнюється) домовився з суддею. Вигідні Микитасю ухвали врешті прийняв суддя Господарського суду Сергій Стасюк. Щоб тиснути на інших суддів, зокрема на голову Північного апеляційного господарського суду Олега Хрипуна, спільники хотіли залучити Ірину Мудру, але від цієї ідеї вони відмовились.

Власники іншої компанії, ТОВ «Будмонтажсервіс 1», теж намагалися повернути компанію — вони звернулися до Офісу генпрокурора. У березні 2026 року, коли зловмисники дізналися, що генпрокурор Руслан Кравченко почав розслідування про протиправне заволодіння майном, вони поставили все на паузу.

Ще одна компанія, за яку воював Микитась, — «Регіональні ресурси». Вона володіє кількома будівлями на вулиці Чикаленка (раніше Пушкінська). Раніше одна з цих будівель належала Микитасю через компанію «Укрбуд». Він її втратив і з того часу намагався повернути. У березні 2025 року Мінʼюст ухвалив рішення на користь Микитася. Офіс з протидії рейдерству мав внести в реєстр зміни щодо власника компанії, однак попередні власники через суд заблокували цей процес.

У відповідь Микитась вирішив підробити судову ухвалу на свою користь і змусити заступницю міністра юстиції Олену Ференс і Офіс протидії рейдерству зареєструвати право власності на його людей. «Ференс я нагну, зломаю», — казав Микитась, слова якого в суді зачитав прокурор. Ірина Мудра знала про цей план, більше того, повинна була домовитись із Ференс — слідство стверджує, що вони мали дружні відносини. До останнього моменту Мудра і Микитась не були певні, що план спрацює. «Якщо Ференс зберегла усе, що я їй понаписувала, мені кінець», — казала Мудра.

Сьомого травня стало зрозуміло, що схема провалилась — співробітники Мінʼюсту відмовились виконувати незаконні вказівки. Через це Мудра і Микитась посварились. Мудра казала, що не знала про плани Микитася підробити ухвалу суду, той запевняв, що знала і дарма покладалась на Ференс. Мудра визнала, що тиснула на неї, і сказала: «Можете її [Ференс] мочити, я дозволяю».

Виконувати злочинні прохання Мудрої відмовився і очільник Офісу протидії рейдерству Ігор Поночовний. За словами прокурора, Поночовний перешкоджав усій схемі, а за інформацією джерел «Бабеля», через це Дубовик почав писати бруд про нього і Ференс у своєму анонімному телеграм-каналі «Феміда прозріває» — перші пости зʼявилися 8 травня. Аудиторія цього каналу — співробітники Мінʼюсту.

Зі слів Мудрої, «вона (напевно, в. о. міністра юстиції) планувала звільнити Поночовного. За інформацією джерел «Бабеля» в Мінʼюсті, в липні 2026 року справді був підготовлений наказ про ліквідацію Офісу і скорочення посади Поночовного, однак він так і не набув чинності, Поночовний і Ференс залишаються на своїх посадах.

Прокурор також зачитав слова з розмови Микитася з його партнером Валентином Єлізаровим, в якій Микитась каже, те, що вони «зараз мають, — на 80% завдяки Мудрій».

Адвокат Максима Микитася в суді розказав свою версію історії. За його словами, у 2019 році його клієнт був власником «Філософії девелопмента» та «Регіональних ресурсів», які в нього відібрали рейдери. Один з рейдерів зобов’язався виплатити Микитасю $11 мільйонів, але так і не виплатив. Другий організатор рейдерського захоплення — громадянин Росії, якого в листопаді 2021 року видворили з України за рейдерство. У 2021 році через цю історію Микитась звернувся в ДБР. «Якщо ті обставини, про які тут говорить прокурор, відповідають дійсності, то… Микитась фактично вирішив поновити порушені права на вкрадені в нього компанії в той самий спосіб, як у нього їх вкрали», — зазначив адвокат Микитася.

Цей епізод слідчі кваліфікують як шахрайство, а також одразу за двома частинами статті 206-2 — протиправне заволодіння майном з використанням підроблених документів підприємства злочинною організацією за попередньою змовою, а також повторні такі дії.

Епізод 2. Операція «Форест Гамп» — зловмисники беруть під контроль Сенс Банк

За версією слідства, невстановлені особи з Офісу президента поставили Ірині Мудрій, колишній співробітниці банківського сектора, завдання взяти під контроль державний Сенс Банк. Слідство каже, це робили, «щоб його не змогли взяти під контроль інші владні структури». Хто саме дав Мудрій таку вказівку, слідство не уточнює, але за ієрархією це могли бути лише дві людини: президент Володимир Зеленський або глава його Офісу, безпосередній керівник Мудрої Кирило Буданов.

Слідство зазначає, що під контроль посадовців Офісу президента Сенс Банк перейшов на початку червня 2026 року, і наводить розмову Мудрої з Микитасем за 6 червня 2026 року. Мудра каже, що «А» викликав її і розповів, що голова наглядової ради і голова правління Сенс Банку розповіли йому про те, що на них по черзі виходили Давид (прізвище чи посада не уточнюється) і голова комітету ***, щоб стати «дахом» для Сенс Банку, мовляв, «вони не будуть його мочити», а банк має їм за це «башляти».

Мудра на плівках також розповідає Микитасю про розмову з високопосадовцем Офісу, імені якого НАБУ не називає. Посадовець розповів, що йому дзвонив «біженець наш ізраїльський, Тимур» і просив забрати Сенс Банк, бо там потоки, а «ці проходимці видоять банк». Тож банк просить не ставити «смотрящого», вони готові «все носити туди, куди скаже високопосадовець ОПУ». Судячи зі слів Мудрої, її попросили бути присутньою на зустрічі посадовця ОП з представниками банку і «послухати, що вони будуть казати».

Вже 10 червня Мудра розповіла Микитасю про цю зустріч: «Кажу: я правильно розумію, ваш господар поговорив, щоб взяти вас під опіку? А вони: ну так, ну так».

Після того як НАБУ оприлюднило цей епізод, народний депутат і голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що «ніколи не обговорював ані з Мудрою, ані з кимось іншим питання контролю над Сенс Банком. У будь-якому форматі, змісті і будь-якою мовою».

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в коментарі «Бабелю» також заявив, що «ніколи не бачив і не чув жодного співробітника чи керівника Сенс Банку, не бував у його офісах і не вів жодних дискусій».

Епізод 3. Операція «Форест Гамп» — застава за Германа Галущенка

«Невстановлені особи з Офісу президента» поставили перед Мудрою завдання посприяти внесенню застави за колишнього міністра юстиції, а згодом енергетики Германа Галущенка. У червні 2026 року суддя зменшив заставу з 200 до 150 мільйонів гривень.

До цієї справа Ірина Мудра залучила Максима Микитася і топів Сенс Банку, через який планували вносити гроші. А Микитась — своїх людей Валентина Єлізарова і Микиту Тарковського, а також Василя Астіона. Вони мали отримати готівку, перевести її у безготівкову форму, переказати на рахунки певних підприємств, а звідти — на рахунок ВАКС як заставу.

Мудра з Микитасем вирішували, як можна провести цю схему і не потрапити в поле зору фінансового моніторингу, який стежить, щоб чорна готівка не потрапила на офіційні рахунки. Спілкуватися по справі Сенс Банку Ірина Мудра радила Микитасю з головою правління банку Олексієм Ступаком.

Керівництво Сенс Банку погодилось на незаконну схему, отримало списки компаній, звідки надійдуть кошти, але попередило, що має вказівку НБУ блокувати підозрілі платежі. Валентин Єлізаров, довірена особа Микитася, знайшов можливість обійти вказівку — в момент переказу грошей з банку на заставу, автоматизовану систему, яка перевіряє платежі, мали просто відключити.

«Тобто дівчина там кнопку натисне, коли треба буде», — 16 червня сказав Микитась Мудрій. У відповідь вона поцікавилась, коли можна буде везти гроші.

Ще однією фігуранткою цієї схеми була керівниця фінмоніторингу Сенс Банку Людмила Снігур, яку, за словами Микитася, «переламали через коліно» і погрожували звільнити, якщо вона не заплющить очі на оборудку.

З 22 по 24 червня 2026 року слідство зафіксувало, як щодня люди, «пов’язані із ОП», завозили готівку в мішках та коробках у приміщення підконтрольної Микитасю компанії «Метробуд».

Гроші заходили в кілька траншів:

• 22 червня 50 мільйонів гривень доставили до офісу Микитася й розділили: 15 млн грн отримала його довірена особа, а 35 млн передали до конвертаційного центру Василя Астіона.
• Того ж дня доставили другий транш — 10 мільйонів гривень.
• 23 червня був третій транш — 70 мільйонів гривень, який розділили на дві частини: 20 млн грн отримала довірена особа, а 50 млн передали до конвертаційного центру Василя Астіона.
• Останній транш, 20 мільйонів, передали також 23 червня.

Слідство стверджує, що гроші, які пішли на заставу Галущенку, отримали злочинним шляхом, і люди, які їх вносили, про це знали. Зокрема, компанія «Гіран Констракт», через яку внесли найбільшу суму, отримала гроші за фіктивними договорами. Загалом на її рахунках акумулювали 150 мільйонів, половина з яких пішла на заставу.

Гроші на заставу через різні банки внесли такі компанії:

• «Тетрас оптіма» — 54 мільйони гривень;
• «Гіран Констракт» — 87 мільйонів гривень (41 мільйон — через банк ПУМБ, 46 — через Сенс Банк);
• «Скайт рітейл» — 5 мільйонів гривень;
• «Пелет сервіс» — 4 мільйони гривень.

Слідство стверджує: усі чотири компанії через різних людей підконтрольні Микитасю.

За цим епізодом дії кваліфікували як відмивання злочинною організацією коштів, отриманих злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

Чому слідство вимагає для Мудрої СІЗО або великої застави

У пʼятницю, 21 серпня, прокурор не встиг у суді обґрунтувати, чому слідство вимагає, щоб Ірина Мудра відправилась у СІЗО або ж заплатила велику заставу — 150 мільйонів гривень. Ризики, яких боїться слідство, детально викладені в клопотанні про обрання запобіжного заходу. Цей документ є в розпорядженні «Бабеля». Виходячи з нього, слідство вважає, що Ірина Мудра може:

• переховуватись від правоохоронців: її мама і старша донька живуть за кордоном у двох різних країнах, тож Мудра може виїхати жити до них. Гроші для цього, за версією слідства, у неї є: в січні 2026 року Максим Микитась говорив Мудрій, що залишив їй $4 мільйони (де саме — не уточнюється). А загалом слідство вважає, що Мудра може оперувати коштами в сумі 252 мільйони гривень;
• знищити, сховати чи спотворити речі чи документи, які мають значення для розслідування. Слідство стверджує, що спільники вже перевіряли приміщення на наявність прослушки, видаляли інформацію з телефонів, змінювали номери, Микитась радив Мудрій викинути телефонну картку. В січні 2026 року Микитась і Мудра обговорювали, як приховати її майно від моніторингу життя, зокрема автомобіль «Рендж Ровер», місце проживання, а також особисті стосунки з Микитасем. Навесні 2026 року Микитась і Мудра очікували можливих обшуків, тож Мудра спакувала коштовності у валізу і перевезла її в інше місце;
• впливати на підозрюваних, свідків чи експертів. Як доказ слідство наводить розмову Микитася і Мудрої, в якій він просить її допомогти експертці в його справі по Нацгвардії, щоб та дала «правильні» свідчення;
• впливати на правоохоронні органи. Фігуранти раніше вже намагалися встановити, чи є кримінальне провадження по них та хто з правоохоронців його проводить.

Крім того, Мудра обговорювала з Микитасем варіант попросити посадовця ОП поговорити з Семеном (очевидно, мова про директора НАБУ Семена Кривоноса) про можливі слідчі дії по ній. А також казала, що Офіс президента має готувати наступника керівника САП Олександра Клименка, у якого скоро спливають повноваження, і він, очевидно, піде на новий конкурс.

• впливати на суди. Слідство наводить розмову Мудрої з Микитасем, в якій вона розповідає, що на прохання посадової особи «зробила рішення» у Львівському суді. Ще один епізод: Мудра в розмовах з Микитасем обговорює свої контакти з суддями Верховного суду, каже, що у випадку, якщо по іншій справі Микитася буде обвинувальний вирок, попросить одного з суддів «його прочитати і додати позиції».
  
  Слідство також наводить розмову Микитася і Василя Астіона, в якій Микитась каже, що Мудра має вплив на призначення суддів. За посадою саме вона готує президентові на підпис укази про призначення суддів Верховного суду, ВАКС. При президентові Вікторі Януковичу те саме робив Андрій Портнов — багаторічний негласний куратор суддівської системи. «Хто [з суддів] до неї [очевидно, до Мудрої] добіг, то вона випустила [указ], хто не добіг — біжить далі», — каже Микитась.