Україні бракує коштів на війну. Міжнародні партнери готові допомогти, але Київ має виконати погоджені реформи. Ціна питання — майже $30 мільярдів

Автор:
Юлія Гира
Редактори:
Катерина Трифоненко, Катерина Коберник
Дата:
Україні бракує коштів на війну. Міжнародні партнери готові допомогти, але Київ має виконати погоджені реформи. Ціна питання — майже $30 мільярдів

Анна Шевченко / «Бабель»

Першого жовтня Україна та Єврокомісія заявили, що знайшли кошти, аби покрити бюджетні й оборонні потреби країни до кінця 2026 року. Наступного дня Україна отримала €2,9 мільярда за програмою Ukraine Facility — за виконання десяти погоджених з ЄС кроків. Подальші виплати залежать від того, чи виконає Київ решту умов Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. Наприкінці вересня премʼєр-міністр Сергій Корецький попередив, що через затримки з реформами Україна може недоодержати значну частину з $29,5 мільярда міжнародного фінансування, на які розраховує до кінця року. Кореспондентка «Бабеля» у Брюсселі Юлія Гира пояснює, про які суми йдеться, що має зробити уряд і яких рішень партнери чекають від Верховної Ради.

Бюджетна ситуація в Україні найгірша від початку повномасштабного вторгнення

В українському бюджеті виникла велика діра. Через російські обстріли державний бюджет може недоодержати приблизно 70 мільярдів гривень податків. І ця сума може збільшитись — обстріли тривають.

Четвертого вересня міністр фінансів Сергій Марченко сказав в інтервʼю Euronews, що з такою нестачею грошей на бюджетних рахунках Україна не стикалася з 2022 року. Наприкінці вересня український премʼєр Корецький уточнив, що найбільше грошей потребує оборона — цьогоріч на неї бракує $27 мільярдів. Приблизно $7 мільярдів уряд планує знайти завдяки економії, скороченню і перерозподілу інших видатків, а решту $20 мільярдів — залучити від партнерів.

Міністерство фінансів вже відклало до грудня фінансування будівництв, ремонтів та інших капітальних проєктів майже на 39 мільярдів гривень. Наявні кошти спрямовують насамперед на оборону, пенсії, соцвиплати та зарплати бюджетників.

15 вересня уряд схвалив та передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік, представлений міністром фінансів Сергієм Марченком.

Facebook / Sergii Marchenko

Великі витрати на війну не єдина причина кризи. За словами Корецького, ситуацію погіршило й те, що частина міжнародних грошей не надійшла вчасно, зокрема через те, що Україна не виконала окремі зобовʼязання перед партнерами.

Основними донорами України є три структури: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Євросоюз і Світовий банк. «Бабель» уже розповідав про те, як вони повʼязані між собою.

Двадцять другого вересня на полях Генасамблеї ООН Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За даними Bloomberg, розмова була напруженою. Київ просив допомогти закрити непередбачену нестачу коштів на оборону і пришвидшити виплати за кредитом ЄС на €90 мільярдів. Після зустрічі фон дер Ляєн написала в X, що оборонна підтримка скоро буде, а бюджетна надходитиме в міру того, як Верховна Рада просуватиме реформи. За її словами, до кінця 2026 року ЄС мав надати Україні ще €37 мільярдів оборонної та бюджетної підтримки.

Частина цих грошей уже надходить. Другого жовтня Україна отримала €2,9 мільярда в межах Ukraine Facility. Це вже передбачене фінансування, яке ЄС надав після того, як Україна виконала 10 погоджених індикаторів у різних сферах — від банківського сектора й енергетики до аграрної політики та транспорту.

Про те, що Україна відстає з виконанням реформ, які пообіцяла Євросоюзу, у Брюсселі говорять ледь не щодня. Чотирнадцятого вересня єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос надіслали спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку і премʼєру Сергію Корецькому листи зі списком законів, яких Брюссель чекає від української влади. У листах сказано, що понад €20 мільярдів допомоги ЄС лишаються доступними до кінця року за умови виконання реформ, а для отримання €8 мільярдів із цієї суми ще потрібно ухвалити низку законів. Листи надійшли у відповідь на прохання України допомогти закрити додаткову потребу в $27 мільярдів на оборону.

Зустріч міністра фінансів України Сергія Марченка (ліворуч) з єврокомісаром з питань економіки та фінансів Валдісом Домбровскісом напередодні засідання Координаційної платформи донорів України, 29 вересня 2026 року.
Cергій Марченко та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

Зустріч міністра фінансів України Сергія Марченка (ліворуч) з єврокомісаром з питань економіки та фінансів Валдісом Домбровскісом напередодні засідання Координаційної платформи донорів України, 29 вересня 2026 року. Cергій Марченко та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

X / Valdis Dombrovskis; X / Marta Kos

Першого жовтня Єврокомісія та Україна заявили, що домовились, як покрити бюджетні й оборонні потреби України на 2026 рік і як «оперативно рухатися» з виділенням €45 мільярдів у межах Ukraine Support Loan на 2027 рік. Щоб отримувати ці кошти вчасно, Україна має виконувати погоджені з ЄС умови та зобовʼязання, які стосуються реформ. Представники уряду та Єврокомісії домовилися зустрічатися щомісяця, щоб узгоджувати потреби у фінансуванні та координувати подальші дії. Скільки з цієї суми спрямують на оборонні потреби, а скільки на бюджетні та за яким графіком надходитимуть кошти — у Єврокомісії не уточнили.

То що саме Україна має зробити, щоб отримати ці гроші, і з чим зараз виникли проблеми?

Україна отримає $29,5 мільярда, якщо ухвалить необхідні закони до 15 жовтня (але це не точно)

За словами премʼєр-міністра Сергія Корецького, від того, як Україна виконуватиме свої зобовʼязання перед партнерами, зараз залежать $29,5 мільярда фінансування. З частиною цих зобовʼязань Київ вже запізнюється. Після експрес-аудиту державних фінансів уряд виявив 42 прострочені зобовʼязання, які залежать від Кабміну. Уряд встановив собі внутрішній дедлайн — 15 жовтня. Станом на 30 вересня із 42 запланованих рішень виконано 17. Решту ще допрацьовують.

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький каже, що потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Частина оборонного запиту на $27 млрд потрібна вже зараз для передоплати постачань, які мають надійти в І кварталі 2027 року.

Facebook / Сергій Корецький

Але частина роботи залежить і від Верховної Ради. Законопроєкти потрібно не лише вчасно зареєструвати й проголосувати, а й попередньо узгодити з міжнародними партнерами та профільними комітетами Ради.

Якщо парламент ухвалить закон у редакції, яка не відповідає домовленостям з партнерами, це не означатиме автоматичного виконання умови. Партнери можуть не зарахувати такий закон і не надати відповідне фінансування.

Про цей ризик говорить не лише український уряд. У липневому звіті Міжнародний валютний фонд зазначив, що темп структурних реформ в Україні сповільнився, зокрема через те, що в парламенті затримуються важливі закони.

Тому уряд зараз намагається одночасно закрити свою частину зобовʼязань і допомогти парламенту підготувати та ухвалити необхідні закони. А 12—13 жовтня Верховна Рада має розглянути значну кількість законопроєктів, повʼязаних із програмами Ukraine Facility і макрофінансовою допомогою.

Одним з головних кредиторів виступає Міжнародний валютний фонд, з яким Україна підписала меморандум на $8,1 мільярда. Київ запропонував Фонду реформи в багатьох секторах економіки: податкового законодавства, митниці, корпоративного управління державних банків, антикорупційної системи та енергетичної політики. «Бабель» уже писав про це раніше (тут і тут).

Місія МВФ регулярно приїздить в Україну, щоб перевірити, як та виконує умови програми фінансування. Востаннє представники Фонду на чолі з Гевіном Греєм приїхали в Київ 28 серпня. У центрі перемовин були економіка, реформи та бюджет на наступний рік.

Зустріч із місією МВФ на чолі з Гевіном Греєм у Києві, 4 вересня 2026 року.

X / G7AmbReformUA

За підсумками цієї зустрічі голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що $1,66 мільярда від МВФ зараз під ризиком. Усе через те, що Україна не виконала структурні маяки, термін яких припадав на червень. Водночас із виконанням частини зобовʼязань за серпень і вересень виникли затримки. За меморандумом держава б мала:

  • брати податки з доходів на цифрових платформах (так званий податок на OLX) — парламент ухвалив документ ще в червні, але президент його досі не підписав;
  • збирати ПДВ на закордонні посилки вартістю до €150 — відповідні законопроєкти Верховна Рада ухвалила в першому читанні, однак остаточно закон ще не прийнято;
  • підвищити до мільйона гривень поріг, за якого можуть проводити позапланові перевірки в разі заявлення бюджетного відшкодування або відʼємного значення ПДВ, — поки не виконано.

Окреме зобовʼязання стосується Національного агентства з питань запобігання корупції. Воно має затвердити правила перевірки декларацій за рівнем ризику, щоб насамперед перевіряти високопосадовців у сферах із найбільшими корупційними ризиками. Цих правил поки немає. За інформацією НАЗК, у вересні агентство вже підготувало їхні проєкти та обговорило їх із громадськістю.

Від того, як Україна виконує ці умови співпраці, залежить не лише пряме фінансування від МВФ, але й частина макрофінансової допомоги від інших міжнародних партнерів, зокрема від Європейського Союзу.

За словами речника Єврокомісії Гійома Мерсьє, серед невідкладних реформ, яких ЄС чекає від Києва, — так званий План Качки — Кос (за прізвищами колишнього віцепремʼєра Тараса Качки та єврокомісарки Марти Кос, які підписали його наприкінці 2025 року). Це список з 10 пунктів, який вимагає прогресу в реформах у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

Міжурядова конференція ЄС у Брюсселі, на якій Україні відкрили євроінтеграційний кластер 6 «Зовнішні відносини», 14 липня 2026 року.

Facebook / Taras Kachka

Транші Ukraine Facility виплачують за виконані кроки: якщо крок не зарахований, відповідну частину виплати затримують або зменшують. Так уже сталося з восьмою виплатою Україні на майже €3 мільярди. Україна виконала 10 кроків у різних сферах — від фінансового сектора і бізнес-середовища до енергетики, транспорту, аграрної політики та захисту довкілля. Однак крок, який стосується інформаційної системи управління людськими ресурсами, Єврокомісія не визнала виконаним. Саме тому виплата була частковою. За правилами Ukraine Facility Україна має до 12 місяців від негативної оцінки, щоб виконати цей крок і отримати заблоковану частину. Якщо цього не станеться, Єврокомісія може запропонувати остаточно скоротити виплату.