Місія МВФ приїхала до Києва, щоб перевірити, як Україна виконує умови програми фінансування на $8,1 млрд. За день до того парламент провалив голосування за ключову податкову вимогу
У лютому цього року український уряд підписав з МВФ меморандум, яким зобов’язався провести реформи в багатьох секторах економіки. В обмін на реформи Фонд пообіцяв у наступні чотири роки переказати в наш бюджет $8,1 мільярда.
МВФ виділяє гроші частинами (траншами) і лише тоді, коли Україна виконує умови угоди — так звані структурні маяки. Перший транш на $1,5 млрд надійшов 3 березня. Щоб отримати наступний, Україна мала виконати чотири структурних маяки. Зокрема — змінити податкове законодавство, щоб самостійно перекривати дефіцит бюджету. Проте уряд і Рада почали сперечатися — і до приїзду місії Київ не вклався в графік.
Двадцять сьомого травня до Києва приїхала місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм. Десять днів делегація спілкувалася з представниками української влади та парламенту — здебільшого про те, чому Україна вчасно не реформувала податкове законодавство, як того вимагав меморандум.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Також була присутня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, 3 червня 2026 року.
president.gov.ua
До кінця березня Рада мала ухвалити чотири зміни податків. За меморандумом держава б мала:
- збирати військовий збір (5 відсотків) і після війни;
- брати податки з доходів на цифрових платформах (так званий податок на OLX);
- збирати ПДВ на закордонні посилки вартістю до €150;
- з 1 січня 2027 року збирати ПДВ з підприємців-ФОПів, чий обіг перевищує 4 млн гривень (це загальний поріг реєстрації платника ПДВ).
З пакета податкових змін Рада ухвалила тільки один, в урізаному варіанті.
- Парламент продовжив військовий збір на три роки після того, як завершиться війна.
- ПДВ для ФОПів уряд відклав ще після весняних зустрічей із керівництвом МВФ у Вашингтоні.
- Законопроєкт про «податок на OLX» завис після першого читання.
- За день до приїзду місії, 26 травня, Верховна Рада провалила законопроєкт про оподаткування ПДВ міжнародних посилок вартістю до €150. Документ навіть не змогли відправити на повторне друге читання.
Економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький вважає провал цього голосування поганим сигналом. «Це євроінтеграційна норма і частина наших домовленостей із МВФ, — каже він. — Особливо чутливо, що голосування провалили напередодні місії МВФ до Києва, від якої залежить наступний транш. Терпіння у партнерів все менше, євроінтеграційний рух надто повільний, якщо ми дійсно хочемо вступити в ЄС, а не лише кажемо про це».
Економіст Центру економічних стратегій (ЦЕС) Богдан Слуцький.
Джерело «Бабеля», дотичне до перемовин із МВФ, описує настрій зустрічей як «стриманий оптимізм з обох боків». Представники Фонду бачать проблеми з голосуваннями в Раді й делікатно підштовхують Київ до дій. Українська сторона запевняє: те, що парламент не ухвалює складні закони миттєво — це ознака демократії.
Україні доведеться ввести ПДВ для ФОПів і скасувати пільгу на міжнародні посилки вартістю до €150 — і відкладати ці зміни надовго не вдасться
«Бабель» уже розповідав про суперечки навколо ПДВ для ФОПів. Нагадаємо коротко: Міністерство фінансів пропонувало зобовʼязати підприємців третьої групи з оборотом понад 4 млн грн на рік платити ПДВ, починаючи з 1 січня 2027 року. Тоді представники бізнесу вийшли на протести, а законопроєкт відправили на доопрацювання.
Наприкінці квітня урядова делегація, яку очолював міністр фінансів України Сергій Марченко та прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, їздила на переговори до Вашингтону. Вони переконали МВФ поставити ПДВ для ФОПів на паузу. Фонд погодився, що це питання надто чутливе, а Юлія Свириденко пообіцяла щось придумати взамін.
Переговори української урядової делегації з представниками МВФ у Вашингтоні, 18 квітня 2026 року.
Facebook / Міністерство фінансів України
Насправді цю вимогу лише відтермінували. Скасувати її неможливо — Україна зобовʼязана її виконати, якщо хоче вступити в ЄС. «Паузу треба використати для того, щоб підготуватися: спростити те, як малий бізнес сплачує ПДВ, менше втручатися в процеси вручну та пояснити компаніям, як вони змінюватимуть статус після того, як перетнуть визначений поріг», — каже Богдан Слуцький.
Перед травневим візитом місії МВФ головним «маяком» уряду стало інше завдання — скасувати пільгу на міжнародні посилки вартістю до €150. Так уряд розраховував залучити до бюджету близько 10 млрд гривень щороку. Наразі придбаний на іноземних маркетплейсах товар вартістю до €150 потрапляє в Україну без сплати ПДВ та мита.
Економіст ЦЕС Богдан Слуцький розповідає, що новий закон мав вирівняти правила гри на ринку.
- Зараз українські виробники та легальні імпортери обовʼязково сплачують ПДВ, тоді як іноземні продавці на маркетплейсах мають податкові пільги.
- Ця пільга давно перестала бути соціальною. Потік із 75 мільйонів посилок на рік формують не пенсіонери, які рахують кожну гривню, а платоспроможні покупці зі смартфонами та банківськими картками.
- Ще одна проблема, за словами економіста, — це сірий імпорт. Підприємці часто дроблять великі комерційні партії на пакунки до €150, щоб завезти товар без податків і розпродати його в Україні.
- Врешті-решт у ЄС збирають ПДВ з таких посилок ще з 2021 року.
- Ідею підтримує більшість українців.
Нові правила мають запрацювати не раніше ніж 1 січня 2027 року і лише після того, як уряд вирішить, що митниця та маркетплейси до цього готові. Все мали запускати поступово, а не «завтра зранку», каже Богдан Слуцький. За його словами, фінальний законопроєкт вийшов якісним, тому його провал у Верховній Раді став неприємним сюрпризом.
МВФ погодився зачекати, але угода з Євросоюзом на €90 млрд зобовʼязує Україну провести ті самі податкові реформи
Після переговорів у Києві МВФ погодився дати Україні більше часу на реформу спрощеної системи оподаткування. Законопроєкт про ПДВ для ФОПів можуть відкласти до кінця першого кварталу 2027 року, якщо нові правила запрацюють із 1 січня 2028-го.
Водночас тепер реформувати податкове законодавство від України вимагатиме й Євросоюз. Верховна Рада 28 травня ратифікувала кредитну угоду з ЄС на €90 мільярдів: €60 млрд піде на оборону, а €30 млрд — на інші видатки бюджету. Ці гроші виплачуватимуть частинами і лише після того, як уряд виконає «домашні завдання». Умови першого траншу на €3,2 мільярда майже повністю повторюють вимоги МВФ. Якщо Україна провалить реформи — партнери заморозять виплати за обома програмами одночасно.
Президент України Володимир Зеленський та президент Європейської ради Антоніу Кошта під час саміту ЄС у Брюсселі, на якому Україні погодили позику на €90 млрд, 18 грудня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
За ратифікацію угоди проголосували всі парламентські фракції та групи. Тому перекласти відповідальність на уряд чи президента депутатам уже не вдасться, коментує Богдан Слуцький. «Це наш шлях до ЄС, — каже він. — Ми б усе одно це робили, але безкоштовно. Молдова впроваджує такі правила без грошей і швидше за нас: ті самі податки на посилки в них уже ухвалили».