Україна не може звести бюджет без зовнішнього фінансування — від МВФ, Євросоюзу та Світового банку. Ключовий партнер, на якого всі рівняються, — це МВФ, а він буде фінансувати в обмін на реформи (пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький)
Щоб зрозуміти, чому уряд взагалі заговорив про ПДВ для ФОПів, слід подивитися на наш бюджет. Під час війни Україна витрачає більшість коштів на сектор безпеки та оборони. У 2026 році це закріпили і в державному бюджеті. Внутрішні доходи та запозичення, які країна збирає сама, спрямують насамперед на армію: зарплати військовим, зброю, боєприпаси, логістику та підтримку боєздатності. На це припадає майже 60% усіх видатків бюджету.
Водночас країна має фінансувати соціальні виплати: пенсії, зарплати вчителям, лікарям та відновлювати інфраструктуру. Оскільки власних коштів на це не вистачає, виникає велика «діра», яка цього року становить близько $52 млрд. Саме ці кошти ми просимо у партнерів.
Основними донорами України є три структури — Міжнародний валютний фонд (МВФ), Євросоюз та Світовий банк. Але саме МВФ у цьому ланцюжку — ключ до всього. Хоча Фонд є головним кредитором, самі по собі його гроші нас не рятують: за наступні чотири роки ми маємо отримати від нього $8,1 млрд, але повернути за старими боргами — $9 млрд. Тобто чистого прибутку від МВФ немає.
Президент України Володимир Зеленський та директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, 15 січня 2026 року.
Пресслужба Офісу президента України
Річ у тім, що МВФ контролюють ті самі країни, які й найбільше допомагають Україні від початку повномасштабного вторгнення: ЄС, США, Японія, Канада і Велика Британія. Вони тримають 54% голосів у Раді директорів. Наші партнери — не благодійні фонди, а кредитори, які хочуть бути впевнені, що Україна здатна вижити самостійно в довгостроковій перспективі. Саме тому вони орієнтуються на рішення МВФ як на зелене світло. Якщо Фонд каже, що Україна проводить реформи й наповнює бюджет, — гроші дають і ЄС, і Світовий банк. Якщо ж МВФ незадоволений — фінансування можуть заблокувати по всіх напрямках одночасно.
Вимоги МВФ, Світового банку та Євросоюзу — це не три різні списки завдань, а один спільний план. Усі вони спрямовані на те, щоб Україна якнайшвидше стала членом ЄС.
З 2022 року, коли ми отримали статус кандидата, ставлення партнерів кардинально змінилося. Якщо раніше Європа допомагала нам як «далекому родичу», виділяючи по €500—600 мільйонів, то тепер нас вважають частиною сім’ї. На побутовому рівні це виглядає так: раніше нам давали «на шоколадку», а тепер купують квартиру чи машину, аби ми втрималися, — тобто фінансують зброю, соціальний сектор (пенсії, зарплати вчителям). Але ця щедрість має зворотний бік: якщо ЄС побачить, що ми лише імітуємо реформи, допомога припиниться.
Скриншот зі звіту «Моніторинг виконання програм МВФ та допомоги ЄС», який 30 березня презентували експерти Консорціуму RRR4U.
rrr4u.org
Уряд підписав з МВФ меморандум, яким зобов’язався провести реформи в багатьох секторах економіки. Зокрема — змінити податкове законодавство, щоб самостійно наповнювати бюджет. Одна з таких змін — ПДВ для ФОПів — не сподобалася парламенту
Двадцять шостого лютого Україна та Міжнародний валютний фонд підписали меморандум. Уряд мав отримати $8,1 млрд. Натомість він запропонував Фонду реформи в багатьох секторах економіки: податкового законодавства, митниці, корпоративного управління державних банків, антикорупційної системи та енергетичної політики. Загалом меморандум складається з 12 «структурних маяків», і реформа податкового законодавства — один з таких маяків.
У рамках реформи податкового законодавства уряд вирішив скасувати звільнення від ПДВ для ФОПів з 1 січня 2027 року. До кінця березня Верховна Рада мала ухвалити пакет податкових змін на 2026—2027 роки. ФОПи, річний дохід яких перевищує встановлений поріг, мали стати платниками ПДВ — так само, як будь-яка юридична особа.
Зараз підприємці на спрощеній системі ПДВ не платять незалежно від обсягу обороту — чинний Податковий кодекс звільняє їх від цього обовʼязку. Юридичні особи на загальній системі оподаткування мають сплачувати ПДВ, тільки якщо їхній річний оборот перевищує 1 млн грн.
Міністерство фінансів ще в грудні 2025 року винесло на громадське обговорення проєкт закону, за яким ФОПи мали ставати платниками ПДВ, якщо їхній річний оборот перевищував 1 млн гривень. Його розкритикували. Тоді уряд підняв поріг до 4 млн грн та обʼєднав цю пропозицію з додатковим пакетом податкових реформ.
25 січня на Майдані Незалежності та в інших містах України люди вийшли на акцію «Гроші на ЗСУ. Спротив корупції. Геть руки від ФОП».
Зрештою, 30 березня Кабмін схвалив три законопроєкти з цього пакету — але без ПДВ для ФОПів. Його відправили на доопрацювання. Якщо реформу врешті ухвалять у тому вигляді, що обговорюється зараз, ФОПи третьої групи з оборотом понад 4 млн грн на рік стануть платниками ПДВ з 1 січня 2027 року.
Як пояснює народний депутат та член комітету з питань економічного розвитку Ігор Марчук, насправді меморандум не зобов’язує Україну реформувати податкове законодавство саме так. Для МВФ головне — це макрофінансова стабільність. За його словами, Міністерство фінансів винесло свою пропозицію до МВФ, не проконсультувавшись ані з профільним комітетом Верховної Ради, ані з бізнесом. Через це і почали сперечатися уряд та парламент.
Народний депутат України ІX скликання та член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Ігор Марчук.
Питання про ПДВ для ФОПів повернеться незалежно від того, чим закінчиться робота з меморандуму з МВФ — тому що українське податкове законодавство доведеться узгоджувати з європейським
Країни Євросоюзу у Раді директорів МВФ хочуть, щоб Україна виконувала зобовʼязання перед Євросоюзом і реально рухалася до членства, а не застрягла в статусі кандидата на десятиліття. Тому нам ставлять ті вимоги, які є базовими в ЄС.
Правила реєстрації платників ПДВ у країнах ЄС застосовуються однаково до всіх учасників ринку в межах конкретної країни — незалежно від форми бізнесу (юридична особа чи підприємець). Водночас самі пороги реєстрації визначають на національному рівні, і вони суттєво відрізняються між країнами. Наприклад, у Польщі поріг становить близько €47 000, у Франції — €85 000 для торгівлі та €37 500 для послуг. Загалом у багатьох країнах ЄС ці пороги нижчі за рівень, який обговорюється в Україні — близько 4 млн грн (≈ €88 000).
Саме тому Центр економічної стратегії провів власні розрахунки і вважає оптимальним порогом для України 2,5 млн грн. «Це золота середина: такий рівень не зачепить справжній мікробізнес, але зробить дроблення великого бізнесу дорожчим», — каже Богдан Слуцький.