У старій пародійній комедії «Мовчання шинки» героїня приїздить до мотелю з назвою «Кладовище». А коли там починають відбуватися дивні речі, власник закладу їй зізнається: «Це не мотель під назвою «Кладовище», це кладовище, що має назву «Мотель». Приблизно так само влаштований новий реліз KLER і OTOY під назвою «Повільне диско». У ньому замість диско — радійний поп із дворовими гітарними акордами, а замість «повільно» — швидкий темп у 132 BPM.
Окремі елементи диско тут справді є, але їх обмаль: кволі струни, трошки беків і декілька семплів перкусії. Основа диско-музики — це грув і внутрішнє напруження: моменти, коли пісня стискається, щоб потім розкритися ще яскравіше. У «Повільному диско» ніхто особливо не напружується. Ані слухач, ані автори пісні. Пісня не розвивається, вона обертається навколо самої себе: куплет, приспів, повтор уже почутого, знову приспів. Навіть у фіналі вона не доходить до кульмінації, а просто закінчується.
Єдине, чим це можна пояснити, — диско тут використано радше як модний тег. Таке ми вже нещодавно бачили. Декілька місяців тому Jerry Heil запускала моду на dark disco, де також ніякого дарк-диско насправді не було. Така підміна понять між назвою і змістом — звична практика для поп-музики. Наприклад, у 90-х євроденс чомусь називали «техно», хоча Masterboy, 2 Unlimited і Captain Jack не мали до техно жодного стосунку. Просто тоді це був модний термін.
Але чому саме диско? І чому зараз? Четверта хвиля популярності диско зійшла нанівець у 2022 році. Тодішні пісні Дуа Ліпа, Доджа Кет, Леді Гага, Кайлі Міноуг, Вікенд — це був фінальний залп постпандемійного диско-феєрверка.
Ще рік тривало відлуння в країнах, де наслідують тренди з Америки та Британії. В Україні в той час був схожий реліз — «Диско-Фанко Терапія» від Ziferblat. Так воно і має працювати: фінальний розпродаж минулорічної колекції.
Вже влітку 2022 року Бейонсе та Дрейк задали новий тренд — хаус і нью-йоркський гараж. Грув став більш клубним і жорсткішим. Пишні струни, ретрофанк-синтезатори, конги-бонги та інший реквізит «Студії 54» повернули назад до костюмерної. Наступного року Тайла вивела афрохаус і амапіано в глобальний поп-мейнстрім. Ще через рік Charli XCX спровокувала відродження електроклешу і фіджет-хаусу. У 2026 році Pitchfork пише про нові трендові мутації на кшталт гіперклешу і вказує на хвилю схожих артистів, що сумують за Crystal Castles.
Тим часом молоді українські артисти: Sasha Norova — «Культурне диско», Seba Korecky, Blooms Corda — «Неонове диско», Jerry Heil — «Dark Disco», дует KLER і OTOY — «Повільне диско». Виглядає так, ніби в Україні диско тільки-но входить в моду. Що ж, аж так сильно наша сцена ще ніколи не відставала від світових трендів.
Це дивний парадокс нашої сцени, про який я вже згадував: українські артисти та їхні команди стежать за трендами в усьому, крім музики. Чому? Відповідь на це питання у наших зірок, лейблів і продюсерів завжди одна. Я чую її вже десять років поспіль: «Це все романтика, в Україні таке ніхто не буде слухати; треба робити зрозумілу музику». Або, як казала Лауду Руслана: «Не треба тягнути сюди фірму».
Однак факти свідчать про інше. Свій нинішній статус next big ones української сцени і KLER, і OTOY отримали у 2023 році. Перша — завдяки неймовірно винахідливій пісні «Любов», другий — завдяки розкішному синглу «Шукали вчора». Обидві пісні тоді звучали як своєчасні продюсерські осяяння.
Антон Карський у «Любові» знайшов для KLER дуже точне поєднання української ретроестради, павер-попу і неонового синт-диско, яке тоді ще мало свою залишкову магію. Єгор Гавриленко (він же The Lazy Jesus) у «Шукали вчора» створив для OTOY ідеальний омаж на ту саму Тайлу чи Black Coffee, які й визначали трендове звучання 2023 року.
Ці артисти вистрелили саме тому, що швидко адаптували трендові ідеї до запиту українського слухача і формату українських радіостанцій. Це тоді спрацювало. Подальші самоповтори і відставання від музичної моди — це не про складні моральні дилеми, коли митець розривається між власним авангардним баченням та інерцією мас. Це банальний шлях найменшого спротиву.
За всіма ознаками саме KLER і OTOY мають стати головними зірками в найближчі роки. Крім них, зараз просто немає кому. Лейбли Pomitni і Mayak Music, бренд-менеджери Puma, Uklon, Adidas, букери, концертні агенти — всі вже зробили ставку саме на них. Їх качають як майбутніх великих зірок. Однак на вершину музичного Олімпу не крадуться навшпиньках, боячись зробити найменший крок убік від ідей, що колись спрацювали.
Це видно й по цифрах. Ось, наприклад, хіт-сингли KLER за хронологією. У «Любові» — понад 2,3 мільйона прослуховувань, у «На вінілі» — 1,6 мільйона, у «Тисячі пісень» — 1,3 мільйона, у першого дуету з OTOY «На двох» — близько 887 тисяч. Якщо вона продовжить рухатися тією самою траєкторією, то ризикує стати one-idea wonder: артисткою, яка одного разу знайшла вдалу формулу і тепер боїться змінити в ній хоча б один інгредієнт.
У цьому контексті дуети — правильне рішення. Але дует має додавати музиці нових фарб. В дуетах KLER з OTOY усе відбувається навпаки. KLER та її саундпродюсер Антон Карський інтегрують В’ячеслава Дрофу у свій герметичний музичний всесвіт. А він там просто відзначається, як у ще одному — десятому за день — промо-ролику.
Бо схоже, що OTOY зробив зараз ставку не на музичну кар’єру, а на побудову універсального особистого бренду. У ньому водночас уміщаються амплуа підприємця, селебріті, світського чоловіка, завсідника розважальних подкастів і мемогенератора. З таким планом, справді, важливіше працювати над кількістю згадок і цитувань, а не над якістю музики.
Колись самоповтори для артистів були необхідними. Вони мали свою логіку: виробничі цикли в епоху компакт-дисків і турів були довшими. Усередині одного такого циклу — жодних кроків вліво-вправо.
В епоху TikTok усе працює навпаки. Пісня живе кілька тижнів, слухач миттєво переходить до наступної, артист має змінюватися просто на ходу. Сьогодні стабільність — це не постійно повторювати самого себе, а навпаки — постійно знаходити новий спосіб здивувати.
KLER, OTOY та Антон Карський точно вміють це робити. Це талановиті, розумні артисти нової хвилі. Але, на жаль, їхнє «Повільне диско» звучить так, ніби вони кудись поспішали. Це ніби вдалий студійний джем, який вирішили одразу релізити. Але для двох артистів, які перебувають за кілька кроків від по-справжньому великої слави, швидкість випуску менш важлива за якість і сміливість.
У 2023 році KLER і OTOY уже довели, що здатні дивувати. Тепер їм потрібно довести, що ті пісні не були випадковістю.
KLER x OTOY / Youtube