Європейський кредит
На початку весни 2026 року тодішній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що його команда реформує систему закупівель і поступово переводить їх на прозорі тендерні процедури. За лаштунками в цей самий час Міноборони вело перемовини із західними партнерами про умови використання частини кредиту на €90 мільярдів, який ЄС готував для України. За словами джерела «Бабеля», обізнаного з перебігом переговорів, партнери наполягали, що за гроші на оборонку вони купуватимуть європейську зброю, а адміністрування кредиту буде на їхньому боці. Міноборони наполягало, що гроші витрачатимуть в Україні, зокрема на українську зброю. Врешті сторони домовились, що Міноборони подає європейцям потребу (product schedule), захищає її у Брюсселі, а партнери голосують за кожний окремий такий перелік.
Оскільки адміністрування грошей віддали Україні, для європейців було важливо, щоб кредит розподіляли максимально прозоро. Міноборони пообіцяло, що частину грошей витратять на тендерних торгах. Вони, на відміну від прямих закупівель, де потребу формує Генштаб, а продавців відбирає АОЗ, мінімізують ручне управління і корупцію. Особливість тендерів — щоб їх запустити, Міноборони спільно з Генеральним штабом мають підготувати технічні специфікації, тобто розробити й описати тактико-технічні характеристики виробів, які потраплять на торги, а це довгий і непростий процес. Джерело «Бабеля» в Міноборони каже, що потенційні складнощі у відомстві розуміли, тому за рахунок прямих контрактів планували створити запас за основними категоріями дронів до жовтня включно, а далі розраховували на тендери.
АОЗ і виробники
Після того як міністра Федорова зняли з посади, а в. о. призначили Євгенія Хмару, на початку серпня АОЗ підготувала для нього довідку. Судячи з тексту, який є в розпорядженні «Бабеля», Агенція прогнозувала, що провести тендери вчасно не вийде і з поставками зброї будуть проблеми. З довідки випливає, що на початку червня АОЗ отримала від Міноборони перелік зброї, яку вона мала купити на тендерах. Сума закупівлі засекречена, але, за словами джерел «Бабеля» в оборонній сфері, це приблизно половина минулорічного бюджету АОЗ, тобто понад 300 мільярдів гривень. Термін поставки — друге півріччя 2026 року. У переліку — переважно безпілотники та різні типи боєприпасів до них. Відповідальними за підготовку ТТХ АОЗ називає новостворені Центри компетенцій Міноборони. У довідці вказано, що на початок серпня Агенція отримала специфікації лише по кількох із сорока позицій. І якщо по інших найменуваннях Міноборони передасть ТТХ до середини серпня, перші поставки майже по всіх позиціях будуть не раніше ніж наприкінці року. Інформація з довідки швидко потрапила до депутатів, громадського сектора і виробників зброї.
Останні забили на сполох. Як розповідає «Бабелю» один з учасників ринку, у жовтні минулого року, коли планували закупки на 2026 рік, після чергової Ставки виробників просили збільшити спроможності, щоб вони могли забезпечити потреби військових, зокрема йшлося про мідл- і дипстрайки. Багато хто орендував нові приміщення, найняв нових робітників, які, через затримки з тендерами, могли залишитись без роботи. Про ці ризики 14 серпня публічно заявила «Рада зброярів». Менш ніж за годину розгорнутий пост про ситуацію написав її виконавчий директор Ігор Федірко. Вони синхронно закликали Міноборони забезпечити безперервність контрактування зброї, щоб виробники могли планувати виробництво й утримувати команди. А Федірко окремо наголосив, що під час війни не можна зупинити один механізм (прямі закупівлі), а після цього місяцями запускати новий.
Міноборони
Інформоване джерело «Бабеля» в Міноборони каже, що в довідці АОЗ і висновках, які з наявної у них інформації зробили виробники, є неточності та протиріччя. Зокрема, Міноборони не відмовлялось і не зупиняло прямі закупівлі, навпаки — їх проводять у першу чергу.
«Якби європейський кредит був у березні — квітні, літо було б тендерне, а так поки час прямих (контрактів)», — каже співрозмовник і нагадує, що перші гроші на зброю зайшли в Україну в кінці червня. І червень фактично випав із графіка закупівель. Також, за його словами, суму, про яку АОЗ говорить у довідці, Агенція отримала не одразу і мала поступово витратити не лише на тендери, а й на прямі контракти.
Окрема проблема — ТТХ до тендерів, які, на думку АОЗ і директора «Ради зброярів» Ігоря Федірка, мали розробляти Центри компетенцій Міноборони. Створення цих центрів у березні 2026 року анонсував міністр оборони Михайло Федоров. Вони мали запрацювати за кожним ключовим напрямом війни: Middle Strike, Deep Strike, артилерія та інші. Головне завдання — аналіз поля бою, технологій, визначення наступних кроків для розвитку оборонних спроможностей та, відповідно, нові вимоги до виробництва.
Однак за міністра Федорова запустили роботу лише одного такого центру, який займається впровадженням ШІ в оборонці. Затримку Федоров пояснив на брифінгу вже після своєї відставки. За його словами, створення Центрів компетенцій гальмував Генеральний штаб. Саме Генеральний штаб де-юре і мав розробляти ТТХ. Він же не давав переводити туди людей. Попри це, за словами співрозмовника «Бабеля» в Міноборони, який займається темою центрів, робота над ТТХ хоч і повільно, але рухалась — люди працювали фактично без повноважень, «просто на горизонтальних звʼязках». За словами співрозмовника, це виглядало так: Міноборони збирало групу експертів з конкретного виду озброєнь. Ця група напрацьовувала і пропонувала «чернетку» ТТХ. Ці напрацювання і гіпотези тестували на військових — їм направляли опитувальник, щоб зрозуміти, чи відповідають запропоновані характеристики реальним потребам фронту. Далі цей фідбек опрацьовували, за потреби корегували характеристики, а фінальний документ відправляли на погодження в Генеральний штаб. Після затвердження документи повертали в Міноборони, яке відправляло їх в АОЗ. Цей механізм працює і зараз.
Діалог
Зранку суботи, 15 серпня, представники Міністерства зустрілись з виробниками зброї. На зустрічі були заступники в. о. міністра оборони, зокрема Олексій Вискуб. Зустріч тривала майже три години. Публічно про її результати написав Ігор Федірко. За його словами, в Міноборони сталась «майже магічна субота» — день, коли вирішилось одразу багато питань. За словами Федірка, представники Міноборони повідомили виробникам наступне:
- Переважну більшість ТТХ погодили буквально в пʼятницю ввечері і в суботу вранці, 14—15 серпня. Після чого їх передали в АОЗ, щоб запустити закупівлі. На момент зустрічі АОЗ ще очікувала на документи.
- Майже всі Центри компетенцій створені, але в них критично не вистачає людей. Є проблеми з призначенням людей, погодженням документів і запуском процесів. За оптимістичним сценарієм, відчутний рух має початися до кінця місяця.
- Частина прямих контрактів, які тривалий час чекали на підписання, раптом зрушила з місця.
- Частину коштів перерозподіляють на прямі закупівлі.
- Щоб поліпшити комунікацію між виробниками з одного боку та Міноборони й АОЗ з іншого, вирішили запустити електронну систему взаємодії. Виробники будуть бачити, на якому етапі перебувають їхні заявки, тендер, контракт або документи. Коли система запрацює — поки що невідомо.
За словами одного з виробників, який був на зустрічі, більшість претензій, які публічно адресували Міноборони в питанні тендерів, насправді варто було озвучити Генштабу, який гальмував роботу стосовно ТТХ. А чи не головною проблемою команди Федорова було те, що вона погано комунікувала стан справ виробникам. Про погану комунікацію з виробниками після зустрічі написав і Федірко.
Після зустрічі «Бабель» звернувся в АОЗ із запитанням, чи отримала Агенція нові ТТХ, і якщо так, то про який відсоток від загальної кількості найменувань чи грошей ідеться. В АОЗ підтвердили, що нові ТТХ отримали, але жодних цифр не уточнили, пославшись на те, що це інформація для службового користування. За інформацією «Бабеля», це менше ніж половина найменувань, але ТТХ ще надходитимуть. По іншій частині переліки до закупівель сформує Генштаб за власними назвами й передасть Міноборони, а міністерство — АОЗ. Ідеться про прямі контракти між АОЗ і виробниками.
Також після зустрічі джерела «Бабеля» в Міноборони повідомили, що де-юре Центри компетенцій досі не створені. У планах запустити кілька таких центрів: безпілотних систем, ППО, РЕБ, артилерії та Центр когнітивної війни.
Що стосується тендерів, у Міноборони кажуть, що вже відбулись торги з артилерії та мідлстрайків. На цьому тижні мають оголосити тендери по дипстрайках, дронах на оптоволокні та НРК — ТТХ до них Генштаб погодив минулої пʼятниці. У планах — торги по звичайних FPV.
На запитання, чи варто очікувати діру в постачаннях зброї на фронт в кінці року, співрозмовник «Бабеля» в Міноборони, який має стосунок до перемовин з європейцями, каже, що переживати варто не за кінець 2026-го, а за І квартал 2027 року: «Потреби Сил оборони значно виросли. Щоб у перші місяці наступного року в постачаннях не було діри, у кінці 2026-го на зброю треба буде виділити кілька сотень мільярдів гривень. У бюджеті таких грошей немає, можна розраховувати лише на кредит. Тобто доведеться пробувати переконувати партнерів, що фінансування на 2027 рік нам треба дати раніше — це складне завдання, найімовірніше, для Мінфіну. Міноборони підноситиме снаряди».
Ще одним фактором ризику в закупівлях на другу половину 2026 року буде потенційна зміна команди керівництва АОЗ. За інформацією «Бабеля», керівник агенції Арсен Жумаділов найближчим часом планує достроково розірвати свій контракт. На його місце як програмний директор має зайти Артем Романюков, керівник Директорату політики закупівель Міноборони. Планується, що він працюватиме до того часу, коли на посаду зможуть провести відкритий конкурс. В АОЗ плани Жумаділова піти поки що не коментують. В останньому інтервʼю «Бабелю» він казав, що залишиться до кінця контракту, тобто до березня 2027 року.