15 червня, Люксембург: Рада ЄС офіційно відкриє перший переговорний кластер для України і оголосить «мініпакет» санкцій проти Росії
Сьогодні в самому серці європейського кварталу Люксембургу пройде Міжурядова конференція між Україною та Євросоюзом. Україна виконала всі умови, щоб відкрити шість переговорних кластерів — на конференції нам відкриють перший під назвою «Основи» (Fundamentals). Він охоплює п’ять головних сфер законодавства: верховенство права, незалежність судів, боротьба з корупцією, захист прав людини та робота демократичних інституцій. Кластер «Основи» відкривають першим і закривають останнім, адже те, як швидко країна реформує цю сферу, визначає, коли вона зможе інтегруватися в усі інші сфери.
Від України головним переговорником буде віцепремʼєр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. А саму конференцію проведе єврокомісарка з питань розширення Марта Кос — саме вона стежить за тим, як Україна реформує своє законодавство.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос та віцепремʼєр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Тарас Качка вважає, що вже наступного дня після цієї зустрічі Євросоюз зможе готувати документи для інших пʼяти кластерів. За його словами, план повністю відкрити всі шість кластерів у червні-липні — цілком реальний. Україну вже підтримали всі країни ЄС, зокрема Польща, Франція, Німеччина та навіть Угорщина.
Така сама конференція сьогодні пройде і для Молдови, бо ми рухаємось до ЄС разом.
Міжурядова конференція традиційно проходить на полях Ради ЄС. На зустрічі Ради зʼїжджаються міністри 27 країн і одностайно голосують за ключові рішення — наприклад, відкривати чи закривати кластери для країни-кандидата в ЄС. Та з євроінтеграцією вже зрозуміло. Що ж буде, окрім цього?
Міністри закордонних справ ЄС планують підтримати новий «мініпакет» санкцій проти Росії. До списку ввійде понад 80 імен російських пропагандистів, порушників прав людини, а також компаній, повʼязаних з військово-промисловим комплексом РФ (чотири з них належать Китаю).
Загалом цей тиждень буде для Росії фінансово болісним, адже проти неї готують одразу три санкційних пакети. Крім Євросоюзу, їх готують ще Велика Британія та Канада — про це в коментарі «Бабелю» сказав уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
15—17 червня, Евіан-ле-Бен: лідери G7 торгуватимуться за гроші та зброю для України, а Зеленський спробує домовитися про зустріч із Трампом — і це головна інтрига саміту
Сьогодні ж у французькому курортному місті на сході Франції, Евіан-ле-Бен, розпочинається 52-й саміт країн «Великої сімки» (G7). Франція спеціально підлаштувала дати саміту під графік президента США Дональда Трампа, аби той міг відсвяткувати свій ювілей. Догоджають йому не просто так — світові лідери обговорюватимуть війну в Україні та війну на Близькому Сході, і в цьому їм потрібна підтримка очільника Білого дому.
У вівторок вранці на саміт приїде президент України Володимир Зеленський. Він буде просити ракети-перехоплювачі для систем ППО Patriot і фінансову допомогу, щоб відновити енергосистему. Європейці хочуть використати цей саміт, аби переконати Дональда Трампа повернутися в перемовини між Росією та Україною вже наступного місяця. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вважають, що перевага у війні зараз на боці України. Тож вони прагнуть, аби Росія погодилася припинити вогонь на час переговорів і зафіксувати лінію зіткнення як відправну точку.
Володимир Зеленський підтвердив, що зустрінеться з Дональдом Трампом на полях саміту, проте наразі невідомо, чи це будуть окремі двосторонні переговори, чи коротка розмова в робочому форматі.
18—19 червня, Брюссель: Україна знову в центрі уваги. Лідери ЄС обговорять українську євроінтеграцію, а також 21-й пакет санкцій проти Росії
Після саміту G7 лідери всіх країн ЄС зберуться на саміт Європейської ради. Тут вони знову обговорюватимуть війну на Близькому Сході, наступний семирічний бюджет Євросоюзу, економічні виклики, оборону, міграцію і Україну. На початку засідання виступить Володимир Зеленський.
Лідери ЄС обговорять 21-й пакет санкцій проти Росії, роботу над яким зараз фіналізує Єврокомісія. Владислав Власюк розповів «Бабелю» деякі деталі: «Зараз пакет виглядає солідно. Подобається сумарна кількість позицій стосовно банківської сфери — це вже робить його сильним. Окрім того, є ще позиції, що стосуються російського ВПК і нафтових компаній».
Цей пакет важливий і тим, що в нього додали осіб, яких раніше від санкцій захищала одна з країн ЄС (хто сказав Будапешт?). Власюк підтвердив, що зараз у проєкті санкційного списку є очільник Російської православної церкви патріарх Кирило (Володимир Гундяєв), президент Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ), російський політик Аркадій Дворкович та інші топпосадовці РФ, чиїх імен поки не розголошують.
Рада ЄС може ухвалити цей пакет уже наприкінці червня — на початку липня.
Очільник Російської православної церкви патріарх Кирило (Володимир Гундяєв). Президент Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ), російський політик Аркадій Дворкович.
Getty Images / «Бабель»
7—8 липня, Анкара: Україна сподівається отримати €70 мільярдів від союзників на саміті НАТО, але є нюанс — це не зовсім нові гроші
Дипломатичний марафон завершиться в офіційній резиденції президента Туреччини в Анкарі. Туреччина вдруге приймає саміт НАТО. Генсек НАТО Марк Рютте особисто запросив Володимира Зеленського. Саміт важливий для України тому, що на ньому оголосять новий фінансовий механізм підтримки України — на €70 мільярдів.
Насправді йдеться не про додаткові €70 мільярдів, а про те, що союзники просто зібрали докупи й зробили прозорими свої старі обіцянки. Приблизно €40 мільярдів із цієї суми — це справді нові внески країн НАТО, їх залучатимуть через спеціальні канали двосторонньої допомоги. А решта €30 мільярдів — частина того самого €90-мільярдного кредиту, який Україні вже погодив Євросоюз. Ці гроші порахували загальною цифрою, адже більшість членів НАТО водночас входять і до ЄС. Як пояснив один із дипломатів НАТО, «було б несправедливо просити їх платити двічі».
Саміт НАТО в Гаазі, 25 червня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Цей план розробила Німеччина як компроміс. Попередню ініціативу Марка Рютте — виділяти 0,25 відсотка ВВП на допомогу Україні — минулого місяця відхилили Франція та Велика Британія. Однак поки невідомо, чи союзники підтримають ідею Німеччини, бо переговори ще тривають. Посолка України в НАТО Альона Гетьманчук каже, що будь-яка нова фінансова допомога від НАТО має йти під конкретні потреби армії, а саме: ППО, далекобійні ракети і дрони.