Вже в червні Україна й Молдова можуть офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС — на черзі перший кластер
Україна з Молдовою виконали всі умови для першого етапу вступу, але його понад рік гальмували через вето Угорщини. Після парламентських виборів у квітні до влади прийшов новий прем’єр-міністр Петер Мадяр, його партія «Тиса» отримала в парламенті конституційну більшість. Він уже сказав, що готовий підтримати рух України та Молдови, яких Брюссель просуває в ЄС разом — у так званому пакеті. Однак Україні для цього потрібно вирішити питання з правами угорської меншини на Закарпатті. Консультації між Києвом і Будапештом із цього питання вже розпочалися.
Євросоюз завжди відкриває першим кластер «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). І Україна, і Молдова готові відкрити всі шість кластерів. У Брюсселі поки вагаються: відкривати лише один кластер, кілька чи одразу всі. І саме через це не називають офіційної дати початку перемовин. Найімовірніше, це відбудеться на найближчому засіданні Європейської ради 18 — 19 червня, де вперше візьме участь новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.
Кишинів випереджає Київ за темпами реформ, але не може рухатися до ЄС окремо через загрозу з боку Росії
Щороку Європейська комісія аналізує, як країни-кандидати просунулися в реформах і наскільки їхні закони вже відповідають стандартам ЄС. У 2025 році Україна увійшла до групи країн-лідерів, які претендують на вступ до ЄС, разом із Чорногорією, Албанією та Молдовою. Але прогрес Кишинева у реформах більш ніж уп’ятеро перевищив український.
Молдова має обʼєктивні переваги. По-перше, її економіка невелика — це означає, що ЄС не потрібно переглядати свій бюджет радикально. Молдовський агросектор не становить прямої загрози для європейських фермерів (наприклад, Франції чи Польщі), тоді як інтегрувати українського аграрного гіганта без шкоди для внутрішнього ринку ЄС — складне завдання, що гальмує переговори. По-друге, жодна з 27 країн ЄС не виступала проти Молдови. Чому Кишинів став заручником угорських ультиматумів і змушений синхронізувати кожен свій крок із Києвом? Тому що не може дозволити собі поводитись інакше. Критична проблема Молдови — слабкі державні інституції, які не встигають за політичними обіцянками, та постійні спроби Росії розхитати ситуацію.
Військовий парад у Тирасполі з нагоди 35-ї річниці проголошення так званої Придністровської Молдавської Республіки, 2 вересня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Окреме слабке місце Молдови — Придністровʼя, де стоять російські війська. У березні цього року молдовський уряд представив план реінтеграції регіону — перший такий документ за десятки років. Але план не змінює реальності: Росія фізично присутня на 12% молдовської території, і це загрожує суверенітету країни.
Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Молдови Александру Мунтяну публічно попередили, що Росія намагається втягнути мешканців Придністровʼя у війну проти України. Для цього Кремль спростив видачу російських паспортів у регіоні, щоб їм було простіше мобілізуватися в російську армію. Ця загроза стосується обох країн.
На цьому наголосив і віцепремʼєр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в коментарі «Бабелю»: «Україна й Молдова є частиною спільного східноєвропейського безпекового простору та об’єктами політичної агресії з боку Росії. Якщо ЄС розділить наші треки, він підірве власну геополітичну надійність. Це стане чітким сигналом: Брюссель дозволяє зовнішньому тиску та внутрішнім інтригам диктувати політику розширення. Такий крок може стати джерелом нових ризиків. Адже попередній досвід показав, що спроба створити чергову “сіру зону” замість чіткого геополітичного рішення не принесе балансу. Вона лише спровокує нову хвилю агресії».
Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну і президент України Володимир Зеленський, 10 лютого 2026 року.
president.gov.ua
Поки що Молдову й Україну не планують розділяти, але Фрідріх Мерц пропонує особливий статус для України — і це змінить правила гри
Зараз політики не планують розділяти Україну й Молдову. Єврокомісія задоволена тим, що обидві країни готові відкрити всі переговорні кластери.
Країни можуть рухатися різними темпами в окремих сферах — і це нормально, каже Качка. Реформи економіки, права чи інституцій не завжди йдуть однаково швидко. Але відкривати кластери або остаточно узгоджувати умови вступу вони мають синхронно. Аналітик Денис Ченуша в доповіді Центру геополітичних і безпекових досліджень (GSSC) підтверджує: молдовський уряд самостійно обрав рухатись до ЄС разом з Україною — без тиску з боку Києва чи Брюсселю.
На практиці decoupling міг би виглядати по-різному. За найімовірнішим сценарієм країни могли б просто рухатися різними темпами: Молдова закриває більше кластерів раніше, зберігаючи при цьому символічну єдність із Києвом. Менш імовірний варіант — окремий статус для України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 21 травня запропонував надати Україні асоційоване членство в ЄС як проміжний етап перед вступом. Тоді українські посадовці зможуть брати участь у самітах Євросоюзу і засіданнях Ради міністрів — головного законодавчого та політичного органу ЄС — але без права голосу. Також канцлер запропонував країнам ЄС застосувати до України пункт про взаємну допомогу, щоб створити додаткові гарантії безпеки. Мерц заявив, що це може допомогти мирним переговорам про завершення війни. Єврокомісія закликала обговорити цю ідею на рівні Європейської ради.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент України Володимир Зеленський під час зустрічі перед неформальним засіданням Європейської ради в Айя-Напі, 23 квітня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
Західним Балканам і Молдові Фрідріх Мерц пропонує надати не ідентичні, а окремі плани прискореної інтеграції до Євросоюзу — але це точно означатиме, що шляхи Кишинева й Києва розійдуться. У самій Молдові про розʼєднання говорять дипломатично.
Очільник парламенту Молдови Ігор Гросу на питання «Бабеля», передане колегами з молдовського видання Agora, відповів, що стартувати країни мають разом, а далі можуть рухатися залежно від можливостей кожної: «Я вважаю, що і Молдова, і Україна заслуговують на офіційне відкриття переговорів уже зараз, у червні. А надалі кожна країна має рухатися з тією швидкістю, яку може забезпечити. Це відповідало б інтересам як Молдови, так і України».
Україна ініціювала новий формат співпраці парламентів країн-кандидатів на вступ до ЄС. Перша зустріч відбулася в Копенгагені 5 травня 2026 року.
X (Twitter) / «Бабель»
Кишинів уже попросив країни ЄС відкрити переговори для обох країн під час головування Кіпру в Раді ЄС, каже голова парламентського комітету з євроінтеграції Марчел Спатарі. У Молдови є конкретний дедлайн. «Наш національний план адаптований під політичну мету — підписати договір про вступ у 2028 році. Ми плануємо повністю завершити переговори до кінця 2027 року. Цей графік амбітний, але реалістичний. І він так само реалістичний для України», — пояснює Спатарі.
Цю публікацію було підготовлено в межах проєкту Seizing Synergies, що реалізується n-ost та підтримується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і необовʼязково відображає погляди BMZ.