Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні новий статус асоційованого члена ЄС, який дозволить Києву брати участь у роботі європейських структур без права голосу.
Про це пише Reuters.
Мерц виклав свою ініціативу в листі до лідерів ЄС. За його задумом, українські посадовці зможуть брати участь у самітах Євросоюзу і зустрічах міністрів, але не голосуватимуть.
Також канцлер запропонував країнам ЄС застосувати до України пункт про взаємну допомогу, щоб створити додаткові гарантії безпеки. Мерц заявив, що така ініціатива може допомогти мирним переговорам про завершення війни.
Крім того, канцлер запропонував створити механізм, який дозволить призупиняти дію такого статусу, якщо Україна не відповідатиме стандартам верховенства права або відставатиме у процесі реформ.
Єврокомісія закликає обговорити ідею
Пізніше у Європейській Комісії підтвердили журналістам, що отримали листа з пропозицією Мерца. Там закликають просувати цю ідею у Європейській Раді, тобто на рівні голів держав-членів ЄС. Вступ України називають фундаментально повʼзаним із безпекою Союзу, а розширення — геостратегічною інвестицією у процвітання, мир і безпеку.
Проте будь-які інноваційні рішення мають ґрунтуватися на заслугах. Тому потрібно переконатися, що підхід до розширення — як щодо України, так і щодо інших кандидатів — відповідає меті.
Вступ України до ЄС
Україна активізувала співпрацю з ЄС 2014 року після перемоги Революції гідності. Того ж року ВРУ та Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Курс на членство України в Євросоюзі та НАТО закріпили в Конституції з лютого 2019 року.
28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ у ЄС Україні, а також висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів щодо вступу в Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.
Наприкінці 2023 року Євросоюз дозволив почати переговори. Формально вони стартували у 2024-му, але процес сповільнився, зокрема через позицію тодішнього премʼєра Угорщини Віктора Орбана, який блокував відкриття переговорних розділів.