1
У 1987 році 17-річний Моджтаба Хаменеї добровольцем пішов на Ірано-іракську війну. Тоді його батько Алі Хаменеї був президентом, а за два роки після смерті засновника Ісламської республіки Рухолли Хомейні очолив державу як новий верховний лідер.
Син президента служив у Корпусі вартових ісламської революції в батальйоні «Хабіб ібн Мазахер». Цей досвід дав йому зв’язки на все життя. Згодом багато членів батальйону досягли високих посад у військових і розвідувальних структурах.
Після армії Моджтаба відучився в семінарії та став працювати в оточенні свого батька — координував для верховного лідера військові та розвідувальні операції. Це ще більше зміцнило його зв’язки з генералами.
Моджтаба Хаменеї (в окулярах) та його товариші по батальйону «Хабіба». Більшість з них стали ключовими фігурами силового сектора.
Протягом багатьох років він раз на тиждень зустрічався зі своїми друзями для довгих робочих обідів. Цими друзями були колишній голова розвідки КВІР, священнослужитель Хосейн Таеб і Мохаммад Багер Галібаф — колишній генерал КВІР, ексмер Тегерану, а з 2020 року спікер іранського парламенту. Їхню трійцю назвали «трикутник влади». Ще один добрий друг Моджтаби — генерал Мохсен Резаї, командир КВІР часів його служби.
Ці особисті зв’язки впливають на відносини між новим верховним лідером і генералами КВІР. Вони звертаються один до одного на ти й сприймають один одного як рівного, а не як начальника і підлеглих. Моджтабі бракує політичного статусу і релігійного впливу, які були основою влади його батька, тому він обирає покладатись на близький йому Корпус.
Хосейн Таеб. Мохаммад Багер Галібаф. Мохсен Резаї.
Getty Images / «Бабель»
2
У перші п’ять хвилин війни ізраїльські пілоти вбили батька Моджтаби та майже все військове керівництво країни — близько 40 високопосадовців. За колишнього верховного лідера КВІР мав дотримуватись його волі як ключової релігійної фігури та головнокомандувача, що за роки свого правління розширив можливості Корпусу. Проте вбивство Алі Хаменеї створило вакуум влади та можливість для вартових вийти на перший план. Вони згуртувалися на підтримку Моджтаби та відіграли ключову роль у тому, що колишній боєць КВІР став третім верховним лідером Ісламської республіки.
Сім’я Хаменеї-молодшого жила в резиденції верховного лідера, тож в тій атаці загинули його дружина і син, а він був серйозно поранений. Тепер Моджтаба переховується і лікується, оточений суто медперсоналом: одну ногу прооперували тричі, він чекає на протез, на обличчі та губах опіки, через що верховний лідер не може нормально говорити, чиновники кажуть, що йому знадобиться пластична операція. Четверо чиновників сказали, що попри це він має гострий розум і працює.
Ізраїльська атака на резиденцію верховного лідера і будівлю Вищої ради національної безпеки, 28 лютого 2026 року. Під час неї загинуло майже все іранське військове командування.
The Israel Defense Forces
Старші командири Корпусу і високопосадовці не відвідують його — аби через них ізраїльська розвідка не могла відстежити свою ціль. Виключення — президент Масуд Пезешкіан, який раніше був кардіохірургом, і міністр охорони здоров’я, судинний хірург Мохаммед Реза Зафарганді. Вони брали участь у лікуванні.
Зв’язатись з новим верховним лідером теж важко. Для цього йому від руки пишуть листи та відправляють ланцюгом кур’єрів. Зворотня відповідь надходить так само.
Поєднання страху за безпеку, травм і складності звʼязку призвели до того, що Хаменеї-молодший віддав право приймати рішення генералам, принаймні поки що. Новопризначений верховний лідер рідко, якщо взагалі коли-небудь, заперечує їм. Влада перебуває в руках жорсткої військової еліти, а вплив духовенства зменшується.
Командувачі КВІР салютують озброєним жінкам на параді в Тегерані, 17 квітня 2026 року. Він пройшов під час припинення вогню між Іраном, США та Ізраїлем.
Getty Images / «Бабель»
3
Командувачі Корпусу вартових ісламської революції після пʼяти тижнів боїв впевнені: їм вдалося стримати головну загрозу з боку США та Ізраїлю — що через бойові дії режим може впасти. Саме вони весь час займалися стратегією у війні.
Вони закрили Ормузьку протоку і розробили стратегію нападів Ірану на Ізраїль та країни Перської затоки. А після цього використали здобутки у війні як важелі, щоб відсунути на другий план своїх політичних суперників. Президенту Пезешкіану та його кабінету наказали зосередитися на внутрішніх справах, зокрема забезпечувати стабільні поставки продовольства і пального.
Саме генерали КВІР у ніч проти 8 квітня погодились тимчасово припинити вогонь зі США та схвалили спочатку контакти через Пакистан, а потім і прямі перемовини. Міністра закордонних справ Аббаса Арагчі відсторонили від лідерства в переговорах, які він вів зі Сполученими Штатами до війни. Натомість КВІР запросив колишнього генерала Корпусу і друга верховного лідера спікера Мохаммада Галібафа очолити переговори з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом в Ісламабаді. Уперше до складу іранської делегації, що веде перемовини зі США, увійшли кілька військових генералів КВІР.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс (ліворуч) і прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф (ліворуч) і прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф на перемовинах в Ісламабаді, 11 квітня 2026 року.
Getty Images / «Бабель»
І саме вони 21 квітня, коли іранська делегація готувалася вилетіти на другий раунд переговорів в Ісламабад, скасували поїздку. Перед цим протягом кількох днів точились дебати, чи повинен Іран продовжувати переговори, якщо Трамп збереже морську блокаду Ірану. Головнокомандувач КВІР бригадний генерал Ахмад Вахіді та кілька інших генералів стверджували, що переговори були марними: американська блокада показала, що Трамп не зацікавлений у переговорах і хоче тиснути на Іран, аби той здався. Тож вони готові продовжувати конфронтацію, адже вважають, що перемагають на полі бою.
Президент Пезешкіан та голова МЗС Арагчі, які теж мають місця у Вищій раді національної безпеки, не погоджувалися з цим. Пезешкіан попереджав про жахливі економічні втрати від війни, які уряд оцінює приблизно в $300 мільярдів, і про необхідність послабити санкції для відбудови. Також виникли розбіжності в питанні, наскільки далеко Іран повинен зайти із закриттям протоки. Та все ж керівництво КВІР перемогло, а переговори зірвалися.
4
Що буде далі — невідомо. Наприклад, невідомо, чи погодиться Корпус піти на суттєві поступки Сполученим Штатам у питанні ядерної програми Ірану, щоб укласти мирну угоду. Зокрема, йдеться про повну відмову збагачувати уран і дозвіл вивезти з території Ірану майже 450 кілограмів високозбагаченого урану.
Проте відомо, що іранська політика ніколи не була монолітною, а розбіжності серед іранських політичних діячів і військових командирів завжди були звичайною справою. Дональд Трамп чекає, що з цього розколу на перший план вийдуть помірковані лідери, з якими США буде легше домовитись. Але наразі владу тримають генерали Корпусу вартових ісламської революції — і в їхніх лавах жодних ознак розколу немає.
Генерали КВІР відвідують церемонію вшанування командирів Корпусу, вчених-ядерників і цивільних, які загинули під час Ірано-ізраїльської війни в червні 2025-го, 2 липня 2025 року. Перший ліворуч — друг, військовий радник і колишній командир Моджтаби Хаменеї Мохсен Резаї. Третій ліворуч — нинішній командувач Корпусу Ахмад Вахіді.
Getty Images / «Бабель»