Про можливу справу проти друга і в минулому бізнес-партнера президента Тимура Міндіча УП написала влітку 2025 року, коли влада намагалась обмежити незалежність НАБУ і САП. Журналісти стверджували, що детективи вже майже підготували йому підозру. Нардеп Олексій Гончаренко додав, що НАБУ могло встановити прослушку в квартирі Міндіча, яка розташована в будинку, де раніше жив президент. Кілька місяців різні медіа, телеграм-канали і блогери гадали, чи існують «плівки Міндіча» і якщо так, то про що саме в них йдеться. Ніяких офіційних підтверджень існування записів НАБУ і САП не давали.
Десятого листопада 2025 року антикорупційні органи опублікували два записи (1 і 2) загальним хронометражем приблизно годину. Чи це ті самі «плівки Міндіча», про які говорили в медіа, невідомо. На записах зафіксовані розмови кількох людей, які називають один одного не по іменах, а за кличками. Антикори стверджують, що це розмови членів «високорівневої злочинної організації», яка вибудувала масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства, зокрема на «Енергоатом». Нікого з фігурантів НАБУ і САП реальними іменами не називають, однак їх ідентифікував нардеп Ярослав Железняк, і згодом медіа. Ось про кого йдеться.
Рокет — Ігор Миронюк, колишній радник міністра енергетики. За версією НАБУ, він «смотрящий» за «Енергоатомом», який організував схему відкатів від 10% до 15% від суми контрактів, які компанія укладала з постачальниками. Миронюк навчався у військовому закладі разом із Андрієм Деркачем, а згодом, з 2002 по 2012 рік, був його помічником. Наразі Деркач утік до Росії і в Держдумі є сенатором від Астраханської області. В Україні його звинувачують у державній зраді. Миронюк також був заступником голови Фонду держмайна.
Тенор — Дмитро Басов, колишній правоохоронець, служив у Генеральній прокуратурі у 2014—2015 роках. Басов входив до складу групи, яка розслідувала розстріли Небесної сотні та економічні злочини експрезидента-втікача Януковича. На момент записів — виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому».
Карлсон — Тимур Міндіч. Його НАБУ називає бізнесменом і керівником злочинної організації. В минулому Міндіч — один з найближчих соратників Ігоря Коломойського. З 2013 року — партнер Володимира Зеленського по «Студії Квартал-95». Медіа часто повʼязують Міндіча з владою: його людьми, зокрема, називають колишнього віцепремʼєра Олексія Чернишова, голову Мінʼюсту Германа Галущенка, міністерку енергетики Світлану Гринчук.
Рьошик. Справжнє імʼя невідоме. Співробітник «бек-офісу», займався легалізацією отриманих коштів. НАБУ називає його головним бухгалтером злочинної організації.
Шугармен. Справжнє імʼя невідоме. Допомагав відмивати гроші. Можливо, йдеться про бізнесмена Михайла Цукермана. За інформацією УП, він разом із Міндічем може стати фігурантом розслідування ФБР щодо відмивання коштів.
Люда — директорка з фінансів «Енергоатому».
Професор — голова Мінʼюсту Герман Галущенко. Його самого на плівках немає, але є згадки про нього.
Басов і Миронюк вигадали схему, за якою «Енергоатом» сплачував постачальникам кошти за відкат 10—15% від суми контракту. Якщо компанії відмовлялися від таких умов, їм погрожували зупинити виплати і згодом викреслити зі списку постачальників. До схеми Рокет і Тенор залучали деяких керівників структурних підрозділів «Енергоатому», зокрема неідентифікованого «Олега», який був в долі і мав домовлятися про виплати відкатів з постачальниками. Вісім відсотків відкату Басов і Миронюк передавали в. о. голови правління «Енергоатому» (до серпня 2025 року в. о. голови був Павло Ковтонюк).
У НАБУ стверджують: Басов і Миронюк могли розставляти людей на посади в «Енергоатомі», а Басов міг зупиняти виплати за контрактами і гальмувати укладання нових, навіть всупереч вказівкам керівника компанії.
«Тенор» і «Рокет», вони ж Басов і Миронюк.
НАБУ
У липні 2025 року Миронюк і Басов обговорювали будівництво захисних споруд на електростанціях. Басов розповідає про компанію, яка готова встановити захист для трансформаторів АЕС за 4 мільярди [валюту не вказують, але, найімовірніше, йдеться про гривні]. Але оскільки з попереднього контракту на 3 мільярди з тим же постачальником вони отримали лише 90 [чого саме — тисяч доларів чи гривень — не зрозуміло], з новим контрактом на укриття вирішили почекати місяць.
У вересні 2025 року Басов і Миронюк обговорювали будівництво захисних споруд на Хмельницькій АЕС. Вони сумніваються, чи варто їх будувати, але в підсумку Басов каже, що будівництво таки треба закінчити. «Я ну буквально не можу зрозуміти реально, якщо чесно, це стільки грошей знову закопати, чи треба воно? Ну, мабуть, треба закінчити. При цьому знову ж таки вони віддають 0,10 [ідеться про 10% відкату], але бажаючих за 0,15 освоїти ці гроші ну достатньо, можемо сказати одеситу, чи Ростику, чи можна (нерозбірливо) попрацювати», — говорить Басов.
Друга партія плівок присвячена легалізації незаконно отриманих грошей. Для цього зловмисники, за версією НАБУ, використовували так званий бек-офіс — він розташовувався у приміщенні, що належало родині Андрія Деркача.
Басов і Миронюк обговорюють різні схеми легалізації коштів, щоб їхній фінансовий слід було важко відстежити. Миронюк каже, що має бути баланс між «хочеться» [грошей] і «страшно» [сісти в тюрму], і в цій історії має перемогти страх. А легалізувати гроші треба так, щоб ними можна було користуватися, бо інакше не зрозуміло, навіщо їх взагалі брати. Миронюк розмірковує, що має бути схема, за якою ані спецслужби, ані організації з боротьби з відмиванням коштів не змогли б нічого знайти. Басов додає: «Ми тут нічим по суті незаконним не займаємось».
На плівках є розмови Шугармена, який допомагав відмивати кошти, і Рьошика, якого НАБУ називає головним бухгалтером організації. Гроші відмивали за кордоном, переводили в криптовалюти, потім у готівку, потім конвертували в іншу валюту. Географія також була широкою: на плівках згадується і Москва, і Атланта у США. В НАБУ додають, що відмивати могли і в Африці.
«Бек-офіс» — ті, хто допомагав відмивати кошти. НАБУ називає їх «Шугармен» і «Рьошик».
НАБУ
Суми в кілька десятків тисяч євро в Москві Алексу заносив Біг Бос. Про кого йдеться, з плівок не зрозуміло. НАБУ цю інформацію не уточнює.
«Бек-офіс» легалізував гроші і для інших — загалом за час розслідування через нього відмили близько $100 мільйонів. НАБУ повністю задокументувало факти легалізації понад $5 мільйонів на користь радника міністра енергетики — Миронюка. У лютому 2025 року, за даними НАБУ, він передав «у пральню» $250 тисяч, у березні 2025 року — майже $840 тисяч і €100 тисяч через «бек-офіс», а в квітні 2025 року вже $3 мільйони.
На плівках про Міндіча й Галущенка згадують один раз. Двадцятого лютого 2025 року Шугармен каже: «Насправді Тимур [очевидно Міндіч] у звʼязці з Герою [очевидно, Германом Галущенком], виплило зовсім нещодавно». Голосу самого Галущенка на вже оприлюднених плівках немає.
На записах є одна цитата «Карлсона»-Міндіча, якого детективи називають впливовим бізнесменом: «Ні, ну буде гучно… не хочеться підозру отримувати». Саме він, за версією НАБУ і САП, контролював діяльність «бек-офісу». В бюро анонсують, що присвятять Карлсону окрему частину.
Тимур Міндіч утік з України в ніч перед обшуками, а НАБУ обіцяє нові записи саме про нього. Герман Галущенко на плівках поки не звучав.
djc.com.ua; Facebook