Російська економіка йде до рецесії — тобто до ситуації, коли її реальний ВВП буде падати два квартали поспіль. Про це говорить економістка Наталія Зубаревич, професорка кафедри економічної та соціальної географії МДУ. Наталія Зубаревич живе в Росії, є публічною особою і навряд чи може висловлюватися про проблеми по-справжньому відкрито. Тому ми й звернули увагу на її негативну оцінку: очевидно, що навіть лояльний до влади експерт змушений визнати, що в російській економіці є проблеми.
У своєму прогнозі Наталія Зубаревич спирається на свіжі дані Росстату. Вона пояснює, що в Росії здулася економічна бульбашка, яка була повʼязана з поверненням капіталів через санкції і первинними виплатами тим жителям Росії, які погодилися стати військовими злочинцями за контрактом. У «цивільному секторі» більше немає дефіциту робочої сили. Офіційне безробіття все ще низьке, але на чверть впала кількість вакансій на сайтах пошуку роботи. Автомобільні заводи переходять на чотириденний робочий тиждень, в деяких регіонах зростає неповна зайнятість. По всій країні більше не зростає житлове будівництво. Через санкції падає рівень інвестицій у регіонах, де видобувають нафту і газ, наприклад у Західному Сибіру.
Разом з тим російська економіка все ще далека (на роки) від по-справжньому серйозної кризи. Про це говорить Сергій Алексашенко, колишній заступник голови ЦБ РФ, один з колишніх експертів міжнародної робочої групи із санкцій проти Росії («групи Єрмака-Макфола»). Він порівнює путінських технократичних чиновників, як-от міністр фінансів Антон Силуанов і голова ЦБ Ельвіра Набіулліна, з нацистськими функціонерами Альбертом Шпеєром і Ялмаром Шахтом. Притому він прогнозує: щонайменше ще кілька років повномасштабної війни вони без зусиль будуть балансувати російські державні фінанси.
Найважливішим фактором, який дає змогу Росії вести війну, виявився Фонд національного добробуту (ФНБ), куди багато років йшли «надлишки» грошей від видобутку корисних копалин. Із цього фонду Росія тепер фінансує дефіцит бюджету (ще одне джерело фінансування — внутрішній борг). З початку війни обсяг його ліквідних активів знизився майже на дві третини. Однак у ньому все ще залишаються майже $50 млрд, якими можна перекривати дефіцит.
«Бабель»
У 2026 і 2027 роках російський уряд планує звести бюджет із дефіцитом $22 млрд і $27 млрд. Це означає, що ФНБ усе-таки спорожніє — але не раніше ніж через два роки. І навіть після цього в уряду буде достатньо інструментів, щоб фінансувати війну (наприклад, відпустити курс рубля).
Володимир Путін не планує зупиняти війну. Непрямим свідченням того є проєкт російського бюджету на 2025—2027 роки — його проаналізував старший аналітик RAND Марк Стальчинські. Він зауважує, що російська військова економіка багато в чому покладається на експорт сирої нафти морем. За три роки великої війни цей експорт перекривали кількома шляхами: встановили «цінову стелю» і ввели санкції проти танкерного флоту. Однак Росія пристосувалася до експортних санкцій і постачає нафту до Китаю, Індії, Туреччини, Сінгапуру та ОАЕ.
Про те, що Володимир Путін не планує зупинятися, свідчить план витрат на «національну оборону». Росія і далі витрачатиме на неї близько $130 мільярдів на рік — ці гроші вливатимуться у військові виробництва. За допомогою санкцій вдалося «заморозити» російський ВПК на його нинішньому рівні розвитку. Але він і далі буде виробляти танки, ракети і дрони-камікадзе.
«Бабель»