Україна за часів Байдена отримувала військову допомогу за двома програмами: президентські повноваження зі скорочення (PDA) та Ініціатива сприяння безпеці України (USAI). PDA дозволяє президенту США напряму брати зброю зі складів та відправляти її Україні, а USAI — замовляти зброю для України у своїх оборонних компаній та видавати її у міру виробництва. Зараз всю військову допомогу, виробництво якої профінансували ще за часів Байдена, українська армія отримує за другою програмою.
Офіційно США не оголошують перелік зброї, поставки якої призупинили. Але журналіст Том Боуман опублікував повний список. Ідеться про 30 ракет-перехоплювачів PAC-3 для Patriot, 8,5 тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм, 142 ракети Hellfire, 252 високоточні реактивні снаряди GMLRS, 25 ракет класу «повітря — повітря» Stinger, 92 ракети класу «повітря — повітря» AIM-7 і 125 гранатометів АТ-4.
Найбільш критичні у цьому списку — зенітні ракети до систем ППО Patriot. Дальність їхньої роботи становить 80—160 кілометрів, залежно від типу (PAC-1, PAC-2, PAC-3). У рішенні Пентагону йдеться саме про ракети PAC-3 — найбільш важливі для України. Лише вони можуть збивати російські балістичні та аеробалістичні ракети, такі як «Іскандер-М» або «Кинджал». Вочевидь, російській армії буде набагато простіше атакувати військові виробництва та обʼєкти енергетики.
Система ППО Patriot стріляє зенітною ракетою PAC-3.
Wikimedia / «Бабель»
Замінити системи Patriot та ракети до них Україні нічим — лише купувати в інших власників такої зброї. Виробляють такі ракети теж лише у США, тому на будь-яку поставку потрібен дозвіл. Збивати балістику «на папері» можуть також і європейські системи SAMP-T. Але Україна офіційно отримала лише дві такі системи, а про їхню ефективність за весь час великої війни немає жодної інформації.
Наступні в переліку критичності — високоточні снаряди GMLRS. Їх запускають із західних реактивних систем залпового вогню HIMARS і M270 на дальність до 92 кілометрів. Саме вони ударами по складах, логістиці та командних пунктах влітку 2022 року спершу призупинили масштабний наступ росіян, а потім дозволили перейти в контрнаступ, щоб звільнити Харківщину та правобережжя Херсонщини. Із часом російська армія пристосувалася до роботи HIMARS (вона почала розосереджувати склади) та знайшла засоби протидії (почала «спуфити» GPS-приймачі ракет і таким чином відхиляти їх із правильної траєкторії).
Без GMLRS українські HIMARS стануть остаточно непотрібні, бо це основний їхній снаряд. Вони також можуть запускати і балістичні ракети ATACMS, але такі ракети в України давно закінчилися.
Український військовий на фоні системи HIMARS, грудень 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
Ще одні важливі ракети — AIM. Це американські ракети класу «повітря — повітря», дальність яких залежить від модифікації. В американському пакеті йдеться про АIM-7 з дальністю до 70 кілометрів. Їх зазвичай використовують західні літаки, зокрема F-16, або кораблі, але Україна вперше отримала їх ще на початку 2023 року і змогла адаптувати під них старі радянські зенітно-ракетні комплекси, такі як «Бук».
Ракети «повітря — повітря» використовують для збиття будь-яких повітряних цілей. Дальності в 70 кілометрів замало для того, щоб збивати російські літаки, — бо українським системам ППО та літакам довелося би дуже сильно наблизитися до лінії фронту і ризикувати. Тому зараз ракетами AIM-7 працюють переважно по крилатих ракетах і дронах.
Уся інша зброя з переліку не настільки критична і не матиме суттєвого впливу на війну. Артилерійські снаряди калібру 155 мм — це стандарт для всіх західних гармат, заводи з виробництва таких боєприпасів є і в країнах Європи. Та й Україна з 2024 року налагоджує власне виробництво таких снарядів.
Українські військові стріляють з американської гармати М777, серпень 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
До того ж 8,5 тисячі снарядів теж не зіграють великої ролі, оскільки Україна в середньому вистрілює приблизно 5 тисяч снарядів щодня. А альтернативою для них стають ударні дрони, переважну більшість яких Україна виготовляє самостійно.
Ракети «повітря — земля» Hellfire і ракети «земля — повітря» Stinger для переносних зенітно-ракетних комплексів — це зброя тактичного рівня з невеликою дальністю. Наприклад, Stinger може збивати повітряні цілі на висоті до 4 кілометрів, тому підходить для того, щоб збивати літаки, крилаті ракети та дрони, які летять невисоко.
Якщо спробувати порахувати вартість усього замороженого пакета, вона сягатиме приблизно $400—500 мільйонів. Більша частка з цієї суми припадає саме на ракети PAC-3 для Patriot і реактивні снаряди GMLRS. За президентства Байдена пакети допомоги на таку суму Україна отримувала приблизно раз на місяць.
Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі разом з військовим керівництвом США, травень 2025 року.
Getty Images / «Бабель»