Дивуєтесь скандалу навколо Гусакова? А Джеймс Рейнольдс перетворив фонд для онкохворих у США на сімейну бізнес-імперію з мільйонними прибутками. Історія гучної благодійної афери

Благодійна організація-клон

У середині 1970-х колишній військовий медик без вищої освіти Джеймс Рейнольдс влаштувався на роботу до однієї з найбільш шанованих некомерційних організацій у США — Американського товариства боротьби з раком. Він досить швидко пройшов шлях від рядового співробітника до керівника відділення в окрузі Нокс у штаті Теннессі. Але у 1984-му керівництво поставило Рейнольдса перед вибором — або він по-тихому добровільно піде у відставку, або його звільнять зі скандалом. Рейнольдсу закидали бухгалтерські махінації з пожертвами. Та останньою краплею став випадок, коли він привласнив автівку, яку мали виставити на благодійний аукціон.

Рейнольдс написав заяву на звільнення, але благодійну сферу залишати не збирався. За роки роботи він зрозумів, як скористатись податковими пільгами для благодійних організацій, аби запустити прибутковий бізнес. Того ж 1984-го він заснував власну благодійну організацію, цілі та назва якої майже збігалися з його попереднім роботодавцем, — Американський фонд боротьби з раком. Ба більше, його волонтери вирушали збирати пожертви в Теннессі приблизно в той самий час, коли Американське товариство боротьби з раком оголошувало свої збори. А Рейнольдс навіть орендував поштову скриньку за тією ж адресою в Атланті, де розташовувалась штаб-квартира Американського товариства боротьби з раком.

Тільки за перший рік існування Американський фонд боротьби з раком зібрав майже $7,7 мільйона. Усі скарги оригінальної організації, що фонд Рейнольдса плутає донорів, прикриваючись її назвою і репутацією, не пішли далі місцевих газет.

Розквіт бізнесу

Для просування свого фонду Рейнольдс почав наймати комерційних фандрейзерів, які вибивали вигідні гранти. Чимало грошей отримували рекламники, які організовували для фонду кампанії зі збору коштів. Та найприбутковішою статтею виявився телемаркетинг. На Рейнольдса працювали цілі кол-центри, оператори яких запевняли, що «кожен цент з вашої пожертви піде на допомогу онкохворим».

Чимало коштів Рейнольдсу довелось витратити на те, щоб найняти юрму адвокатів. Уже в 1989 році на фонд Рейнольдса та кілька інших сумнівних благодійних організацій надійшов колективний позов від 12 штатів. Їх звинуватили у проведенні фіктивних благодійних лотерей, де переможцям обіцяли тисячі доларів, а натомість платили копійки. Рейнольдс спокійно долучився до виплати штрафу у $2,1 мільйона. Усю провину він поклав на недобросовісних маркетологів і пообіцяв розірвати з ними контракти. Та натомість найняв ще більше рекламників.

Цю тактику Рейнольдс використовував наступні десятиліття: звинувачував найманих маркетологів і спокійно виписував чек на покриття штрафів. Для нього це були дрібні витрати. Показовим став випадок у 2007 році. Тоді штат Джорджія звинуватив фонд Рейнольдса в тому, що організація рекламувала забезпечення онкохворих хіміотерапією, хоча насправді цього не робила. Завершилось це судовою угодою, яка не вимагала визнання провини. Усе, що потрібно було зробити Фонду боротьби з раком — це виписати чек на $50 тисяч благодійній організації, яку обрав позивач. Фонд Рейнольдса того року зібрав пожертв майже на $9 мільйонів.

Сімейна імперія

Від самого початку Рейнольдс залучав до благодійного бізнесу родичів і найближче оточення. На початку 2000-х схема працювала настільки успішно, що його родичі почали запускати франшизи за схожою бізнес-моделлю. Так з’явились ще чотири благодійні організації в різних штатах: Служба підтримки онкохворих, Американський фонд боротьби з дитячим раком, Товариство боротьби з раком молочної залози та Американська асоціація підтримки онкохворих.

На чолі кожної з них стояв родич або діловий партнер Рейнольдса. Сам засновник Фонду боротьби з раком публічно заявляв, що не має стосунку до жодної з цих чотирьох організацій. Та як зʼясувалося під час подальшого розслідування, саме фонд Рейнольдса допомагав усім франшизам зі стартовим капіталом, а потім був головним грантодавцем.

Дехто з родичів суміщав роботу в кількох організаціях. Наприклад, син Рейнольдса Джеймс Рейнольдс — молодший офіційно працював у фонді батька в Теннессі та заразом очолював Товариство боротьби з раком молочної залози в Арізоні. На всі закиди Рейнольдс відповідав, що не може заборонити своїм працівникам волонтерити в інших благодійних організаціях. Утім Рейнольдс-молодший працював геть не безкоштовно. Тільки за 2011 рік він офіційно заробив майже $300 тисяч.

Родина Рейнольдсів постійно вдосконалювала схеми ухилення від сплати податків, прикриваючись благодійністю. Наприклад, у 2002-му колишня дружина Рейнольдса Роуз Перкінс заснувала Службу підтримки онкохворих просто в офісі кол-центру Фонду боротьби з раком у Мічигані, аби звільнити його працівників від сплати податків.

За майже 30 років сімейна бізнес-імперія Рейнольдсів тільки за приблизним підрахунками назбирала пожертв на понад $180 мільйонів. Майже все, що лишалось після виплат рекламникам і адвокатам, витрачалось на розкішне життя родини — автівки, маєтки, квартири, круїзи, навіть сімейні поїздки в Діснейленд. На реальну допомогу онкохворим витратили у кращому випадку 2% від зібраних коштів.

Фейкова допомога

Американські благодійні організації, які займаються справжньою допомогою, зазвичай витрачають на власні потреби не більше ніж 35 центів з кожного отриманого долара. У фонду Рейнольдса все було геть навпаки — на онкохворих витрачали менше ніж 10 центів.

На паперах все виглядало ідеально, ясна річ, за рахунок різноманітних махінацій та схем. Першу Рейнольдс придумав ще на самому початку. Він домовився з багатьма компаніями та фірмами, щоб ті відправляли йому надлишок своїх товарів або продукції на благодійність. Зазвичай це були дрібниці, як-от паперовий посуд і серветки, зубні щітки, одноразові рукавички, плюшеві іграшки, найдешевші вітаміни. Усе це перепаковували на складах Рейнольдса і розсилали онкохворим під виглядом дороговартісної допомоги. Згодом окремим щасливчикам перепадали нерозпродані DVD з різними фільмами.

У податкових звітах фонду Рейнольдса вказувалась допомога десяткам хоспісів та іншим організаціям у всіх Сполучених Штатах, які опікуються онкохворими. Та з’ясувалось, що насправді вони не тільки нічого не отримували, а й взагалі ніколи не чули про Американський фонд боротьби з раком. А Рейнольдс дійшов до того, що навіть штраф у $50 тисяч, який він виплатив у 2007-му, задекларував як благодійну допомогу.

Кінець імперії Рейнольдса

У 2013 році відання Tampa Bay Times спільно з іншими журналістами випустило розслідування про найгірші благодійні організації Америки, зокрема і про благодійний бізнес Рейнольдса. Та навіть після цього за нього не взялась Податкова служба США.

Тоді підключилась американська Федеральна торгова комісія. У травні 2015 року разом з усіма 50 штатами Америки вона подала спільний цивільний позов проти благодійних організацій родини Рейнольдса. Справу назвали «одним з найбільших і найганебніших випадків шахрайства за всю історію».

Слухання завершились у березні 2016 року. За їхніми підсумками розпустили всі благодійні організації, а Рейнольдсу та його найближчому оточенню довічно заборонили займатись благодійністю. Та оскільки позов був цивільним, то тюремного увʼязення ніхто не отримав. Гроші, що лишились від організацій, постановили направити спочатку на відшкодування судових витрат, а решту — переказати справжнім благодійним організаціям. Утім, і судді, і прокурори чесно визнали, що активів, які можна стягнути з фондів Рейнольдса, буде небагато, якщо взагалі хоч щось буде.