Улітку 1944 року два французьких селянина проїздили на велосипедах повз розташування одного з американських підрозділів у Нормандії. Аж раптом вони з подивом зупинились. Прямісінько на їхніх очах четверо солдатів підняли й розвернули 40-тонний танк «Шерман». Один з солдатів, Артур Шилстоун, обернувся, побачив шокованих французів і з посмішкою сказав: «Американці дуже сильні».
Малюнок Артура Шилстоуна, який до війни був художником-ілюстратором, 1940-ві роки.
Ghost Army Legacy Project
Насправді танк був вельми реалістичним надувним макетом. А Шилстоун — військовим 23 штабу спеціальних військ США з неофіційною назвою «Армія привидів». Це був перший в історії американської армії окремий тактичний підрозділ з дезінформації противника. Його головним завданням було обдурити війська Гітлера та ввести їх в оману щодо чисельності й розташування союзних військ, даючи при цьому справжнім підрозділам в інших місцях час і простір для маневру. І надувні танки були лиш одним з інструментів обману.
«Армія привидів» складалась лише з 1 100 людей. Але вони вміло створювали ілюзію діяльності цілих дивізій. Упродовж Другої світової військові «Армії привидів» нечасто брали до рук справжню зброю. Зате провели десятки успішних масштабних операції з дезінформації, що врятувало тисячі життів солдатів.
Ідею для створення «Армії привидів» підгледіли у британців
Творцями новітнього підрозділу армії США стали двоє офіцерів-планувальників з американського штабу в Лондоні — майор Ральф Інгерсолл та полковник Біллі Гарріс. Вони були геть різними за вдачею. Інгерсолл до війни був репортером, головним редактором журналу The New Yorker, а згодом автором романів-бестселерів. Вирізнявся енергійністю, авантюризмом і нестандартним креативом. «Я ніколи не зустрічав нікого, хто був би таким кмітливим хлопцем та одночасно затятим брехуном. Він був ладен говорити що завгодно, аби отримати те, що хотів», — сказав про Інгерсолла колега-офіцер з американської розвідки.
Майор Ральф Інгерсолл, 1940-ві роки. Полковник Біллі Гарріс, 1940-ві роки.
Ghost Army Legacy Project
Гарріс, навпаки, був спадковим військовим із прагматичним, прямим підходом до кожного завдання. Та попри це вони з Інгерсоллом у 1943 році утворили несподівано продуктивний тандем. «Поки Інгерсолл ширяв у хмарах із шаленими ідеями, Гарріс твердо стояв на землі й думав, як їх втілити», — так описували їх колеги.
Гарріс та Інгерсолл були в захваті від хитрих операцій армії Британії у Північній Африці 1942—1943 років. Тоді британці влаштували масштабні обманні маневри — із сотнями муляжів, маскуванням одних видів техніки під інші, заміною макетів на справжню техніку перед наступом. Результатом стала розгромна перемога над німецько-італійськими військами.
Макети танків, встановлені на вантажівках, пересуваються Північною Африкою, 1942 рік. Британський танк, замаскований під вантажівку, у Північній Африці, 1942 рік.
IMW / «Бабель»; Ghost Army Legacy Project
Натхнені успіхом британців, Гарріс та Інгерсолл задумали створити окремий американський підрозділ, спеціально заточений під масштабні кампанії з дезінформації. Наприкінці 1943-го ідею оформили і представили вищому керівництву, ті дали добро. Новий підрозділ почали формувати у січні 1944-го на базі кількох уже існуючих полків і рот. Та для початку заходились їх переукомплектовувати.
До «Армії привидів» вербували людей з творчим мисленням
Рекрутери націлились на художників, акторів, модельєрів, фотографів, архітекторів, сценографів, рекламників, інженерів, звукорежисерів та інших креативників. Оголошення про набір до нового небойового підрозділу розвішували по художніх школах, фотостудіях і театрах. Так до «Армії привидів» потрапив 19-річний Берні Блуштейн. Він прочитав оголошення у своєму художньому коледжі в Клівленді. Та згодом згадував, що їм доводилось виконувати завдання не менш ризиковані, ніж у бійців на передовій. Після війни деякі з ветеранів повернулись до своїх цивільних професій і стали відомими митцями, як-от модельєр Білл Бласс, художник Еллсворт Келлі та фотограф Арт Кейн.
Білл Бласс (ліворуч) і Боб Томкінс, який до війни працював рекламником, у лавах «Армії привидів», 1944—1945 роки. Берні Блуштейн під час служби в «Армії привидів», 1944—1945 роки.
Ghost Army Legacy Project
«Вважайте, що ви мандрівний театр, який гастролює вздовж лінії фронту. Але ви маєте пам’ятати, що виступаєте перед вельми прискіпливою та пильною аудиторією, яка стежитиме за вами на землі, з повітря і по радіо. І ви маєте їх переконати», — такі настанови давав новобранцям один з офіцерів.
Командування «Армії привидів» набирали з найуспішніших та найкреативніших випускників військових вишів. А командувачем призначили полковника Гаррі Рідера. Він воював ще у Першій світовій. Та відтоді постійно вивчав і вдосконалював новітні тактичні розробки. У військових документах зазначали, що середній рівень IQ в «Армії привидів» був одним з найвищих в усій американській армії.
Після навчань новобранці потренувались у Сполучених Штатах — маскували та облаштовували фейковими зенітними і артилерійськими батареями військові заводи. У травні 1944-го вони вирушили до Англії й долучились до кампанії з дезінформації, що передувала висадці в Нормандії. А згодом виконували завдання уже на материковій Європі.
Закамуфльований «Армією привидів» завод у Балтиморі, де виготовляли бомбардувальники B-26, 1944 рік.
Ghost Army Legacy Project
На чому спеціалізувалися підрозділи «Армії привидів»
Найбільший підрозділ, 603 інженерний маскувальний полк, відповідав за візуальний обман. Вони використовували безліч надувних гумових танків, гармат, джипів, вантажівок і літаків. Макети мали спеціальні каркаси та складалися з кількох секцій, аби одразу не здутись, якщо у них влучить уламок снаряда. Художники розмалювали макети настільки реалістично, що вони виглядали, як справжні, навіть з кількох десятків метрів.
Маскувальники натренувались за кілька годин розгортати фальшиві аеродроми, автопарки, артилерійські батареї, танкові зʼєднання та похідні табори для військ — навіть з фальшивою білизною, розвішаною на мотузках. Їх «маскували» так, щоб ворожа повітряна розвідка могла їх побачити. Усе виглядало настільки реалістично, що навіть американські пілоти приймали фейкові аеродроми за справжні та намагались на них приземлитись.
Надувна гармата на одній з фейкових позицій «Армії привидів», 14 вересня 1944 року. Макет літака на одній з фейкових позицій «Армії привидів», 14 вересня 1944 року. Польова майстерня «Армії привидів», де вони виготовляли та ремонтували макети техніки, 1944—1945 роки.
Ghost Army Legacy Project
За звукові ефекти відповідала 3132 спеціальна рота сигнальної служби. Перед відправкою до Європи вони за допомогою інженерів з Bell Labs записали бойові навчання бронетанкових та піхотних підрозділів на найпередовішу на той час апаратуру — попередницю магнітофонів на магнітній стрічці. Під час операцій звуки «мікшували» відповідно до завдань і транслювали через спеціально сконструйовані підсилювачі та динаміки, встановлені на вантажівках. Звуки було чутно на понад 20 кілометрів.
За радіообман відповідала 244 сигнальна рота. Оператори створювали фальшиві мережі звʼязку, імітуючи переговори між підрозділами, щоб їх міг перехопити противник. Окрім цього, зв’язківці навчились імітувати індивідуальний стиль надсилання азбуки Морзе радистів окремих підрозділів, щоб створювати враження, що цей підрозділ досі лишається на певних позиціях.
Тестування звукового обладнання «Армії привидів» на одній з американських баз, 1944 рік. Вантажівки з гучномовцями «Армії привидів» імітують діяльність справжніх підрозділів неподалік лінії фронту, 1944—1945 роки.
Ghost Army Legacy Project
Єдиним підрозділом із бойовим досвідом в «Армії привидів» був 406 саперний полк. Вони охороняли решту креативників та допомагали встановлювати і розбирати декорації.
Окрім цього, аби обдурити противника, усі бійці «Армії привидів» вдавались до театральних ефектів, або, як казали в самому підрозділі, «створювали атмосферу». Імітували великі колони техніки за допомогою кількох вантажівок, встановлювали фальшиві блокпости та розгортали фейкові штаби реальних підрозділів з вивісками Coca-Cola. Іноді бійці перевдягались у форму генералів справжніх дивізій та влаштовували гулянки у місцевих шинках. Там вони «необережно» розпатякували «військові таємниці», аби це дійшло до ворожих розвідників.
Фейковий штаб, облаштований «Армією привидів» в одному німецьких містечок, березень 1945 року. Фейковий блокпост справжньої дивізії, облаштований «Армією привидів» в одному німецьких містечок, березень 1945 року.
Ghost Army Legacy Project
Найуспішніші операції «Армії привидів»
З травня 1944 до літа 1945 року «Армія привидів» здійснила понад 20 успішних масштабних операцій і втратила лише трьох солдатів загиблими. Уже за кілька днів після висадки в Нормандії туди прибув взвод креативників. За ніч вони створили фейкову гавань з вогневими позиціями, яку почала обстрілювати німецька артилерія замість справжнього місця висадки.
Згодом під час облоги американцями французького порту Брест бійці «Армії привидів» створили ілюзію, що місто оточене значно більшими силами, ніж насправді. Це зрештою допомогло захопити місто.
Один з надувних танків «Армії привидів» під час облоги Бресту, липень 1944 року.
Ghost Army Legacy Project
Під час наступу армії США на укріплене французьке місто Мец у вересні 1944 року в лінії фронту утворилася величезна прогалина. До підходу резервів «Армія привидів» закривала її упродовж тижня за допомогою надувної техніки та гучномовців, з яких лунали навіть команди сержантів, які вигукували накази солдатам загасити сигарети. Ризик був величезний. Креативникам було б непереливки, якби німці зважились на атаку, адже з реальної потужної зброї у них були лише великокаліберні кулемети.
Вояки 406 саперного полку з кулеметами прикривають решту бійців «Армії привидів», 1944 рік.
Ghost Army Legacy Project
Під час німецького контрнаступу в Арденнах взимку 1944—1945 років у найкритичніший момент для союзників на допомогу прийшли звʼязківці «Армії привидів». Вони влаштували справжнє шоу в радіоефірі, відвернувши увагу противника від тих ділянок фронту, які вони могли прорвати.
Та наймасштабніший трюк вдався «Армії привидів» у березні 1945-го під час форсування річки Рейн. Вони створили фейкове місце переправи приблизно за 15 км від справжнього. Його облаштували кількома сотнями макетів техніки та манекенами солдатів, створюючи ілюзію скупчення кількох дивізій. Зв’язківці 3132 спеціальної роти сигнальної служби влаштували для німців справжню «дискотеку». З динаміків лунали звуки будівництва понтонних мостів та човнів, все це підкріплювалось відбірною лайкою командирів. Обман був настільки успішним, що німці кілька днів обстрілювали фейкову переправу та стягували сили на інший берег. А союзники спокійно форсували Рейн в іншому місці.
Фейковий військовий табір на березі Рейну, березень 1945 року. Надувні танки на позиціях біля фейкової переправи через Рейн, березень 1945 року.
Ghost Army Legacy Project
Про «Армію привидів» забули на пів століття
Після перемоги у Європі «Армія привидів» готувалась відправитись в Японію. На той час їхні заслуги уже оцінили у високих кабінетах. «Вельми рідко, якщо взагалі хоч коли-небудь траплялось, щоб така невелика група людей мала такий значний вплив на результат великої військової кампанії», — йшлося в одному зі штабних звітів.
Та після двох атомних бомбардувань японці капітулювали. Солдатів «Армії привидів» розпустили та заборонили розповідати, чим вони займались на війні. Усю інформацію про підрозділ засекретили. Гриф «таємно» зняли лише в середині 1990-х. Після цього дослідники влаштували кампанію за визнання заслуг «Армії привидів» на державному рівні.
Берні Блуштейн (сидить у кузові вантажівки) разом з іншими вояками «Армії привидів», 1945 рік.
Ghost Army Legacy Project
У 2022-му тодішній американський президент Джо Байден підписав закон про запровадження спеціальної Золотої медалі Конгресу за службу в «Армії привидів». «Це дуже приємне відчуття, коли люди нарешті визнають, що я гідно виконував свій обов’язок на службі і це допомогло нам перемогти у війні», — казав тоді 98-річний Берні Блуштейн. За два роки він отримав цю нагороду разом з двома іншими ветеранами «Армії привидів», які дожили до цього дня.
Берні Блуштейн (у світлому капелюсі) на церемонії нагородження Золотою медаллю Конгресу за службу в «Армії привидів», 2024 рік. Золота медаль Конгресу за службу в «Армії привидів», 2024 рік.
Ghost Army Legacy Project