Обмін «1 000 на 1 000» став результатом перемовин української та російської делегацій, які відбулися 16 травня у Стамбулі. Це була лише друга пряма зустріч сторін за понад три роки від початку повномасштабного вторгнення. Домовитися про припинення вогню не вдалося, однак сторони погодили великий обмін полоненими. Він проходив у три етапи — з 23 по 25 травня. Водночас саме в цей період Росія здійснила наймасованіші повітряні атаки від початку повномасштабного вторгнення.
Тристороння зустріч Туреччина — Росія — Україна у Стамбулі. Ліворуч — українська делегація, праворуч — російська.
Getty Images / «Бабель»
Politico пише, що президент США Дональд Трамп сприйняв обмін як дипломатичний прорив і потенційний крок до завершення війни. Однак після подальших масованих атак Росії на територію України він висловив розчарування діями Кремля.
Обмін супроводжувала інформаційна кампанія з боку російських медіа. Напередодні та в дні проведення обміну російське агентство «РИА Новости» опублікувало серію відео з українськими військовополоненими — ймовірно, з тими, кого невдовзі повернули в Україну. На цих відео полонені розповідають про хороші умови в російських колоніях, регулярну медичну допомогу, а також пояснюють причини свого полону — згадують про недостатню підготовку, погане ставлення командування і нібито зраду деяких побратимів. Цим російська сторона вкотре порушила Женевські конвенції.
Наступного дня після завершення обміну Координаційний штаб повідомив, що вдалося звільнити бійців із 46 частин, з яких раніше нікого не повертали. Конкретні підрозділи не назвали, але обмін охопив багато військових формувань. Серед тих, хто повернувся, є й пʼятеро працівників ДТЕК — шахтарі, гірник, машиніст та енергетик. Один із шахтарів — військовослужбовець Нацгвардії.
Родини українських полонених звертаються до звільнених бійців, щоб дізнатися, чи бачили вони в полоні їхніх рідних.
Getty Images / «Бабель»
Також серед звільнених є бійці з підрозділів, які зазвичай рідко потрапляють у списки на обмін або яких Росія віддає невеликими групами, — це Десантно-штурмові війська, Морська піхота, Сили спеціальних операцій та Сили територіальної оборони. Додому повернулися 175 оборонців Маріуполя — з них 81 полонений з «Азовсталі» та понад 70 морпіхів, які тримали оборону на інших заводах міста. Загалом 311 бійців були в полоні з 2022 року. Усі звільнені — українці віком від 25 до 60 років. Громадян інших держав цього разу не обміняли.
Напередодні обміну Володимир Зеленський наголосив, що йдеться насамперед про обмін військовополонених. Чи домовлялися про повернення цивільних, він не уточнив, але зауважив, що обмінювати саме дітей на військових — «поза законом». Утім, додому повернулися й 120 цивільних.
У мережі звернули увагу, що серед звільнених не було жодного бійця «Азова». Обмін збігся з третьою річницею виходу підрозділу з «Азовсталі». Водночас серед повернених були добровольці з інших підрозділів. Також не обміняли бійців, які перебували в Оленівській колонії під час вибуху — більшість із них важкопоранені. За наявними даними, після теракту вижили майже 100 людей, з них 49 тяжкопоранених досі перебувають у полоні.
Родини українських полонених звертаються до звільнених бійців, щоб дізнатися, чи бачили вони в полоні їхніх рідних.
Getty Images / «Бабель»
У Головному управлінні розвідки пояснили, що цього разу Росія самостійно формувала списки на обмін — за аналогічним принципом діяла й Україна. Завдяки цьому Україні вдалося передати росіянам приблизно 70 засуджених за колабораціонізм громадян — здебільшого цивільних.
Серед тих, хто повернувся до України в межах обміну, може бути українець, підозрюваний у колабораціонізмі — Анатолій Тараненко. За даними російських медіа, він колишній механік-водій ЗСУ, який в лютому 2021 року перейшов на бік угруповання «ДНР».
Анатолій Тараненко (праворуч) поруч з керівником так званої міліції «ДНР» Едуардом Басуріним.
Telegram
Тоді опублікували фото з Тараненком, де він разом з бойовиком «ДНР» відвідує меморіал «дітям Донбасу, які загинули від рук українських військових». Це не перший випадок, коли Росія, ймовірно, повертає до України колаборантів.
Проєкт Координаційного штабу «Хочу к своим» оприлюднив імена 31 людини, переданої Росії. Серед них — люди, які перебували під вартою від місяця до року. Це мешканці різних регіонів України — як окупованих після 24 лютого 2022 року, так і тих, що залишалися під контролем української влади.
Усіх їх звинувачували у співпраці з ворогом. Дехто передавав бойовикам «ДНР» дані про розташування українських позицій та пересування техніки. Інші інформували російські силові структури, підтримували звʼязок із колишніми побратимами, які перейшли на бік ворога, або публічно поширювали матеріали, що виправдовують агресію Росії. Також серед них є ті, кого звинувачують у створенні благодійних фондів і громадських організацій для фінансування проросійської пропаганди та дискредитації української влади.
Імовірно, така модель обміну допомогла Україні повернути понад 120 цивільних — це найбільша кількість цивільних, звільнених під час одного офіційного обміну. Хоча міжнародне право забороняє обмін цивільних, передача засуджених, які погодилися на це добровільно, дозволяє діяти в межах закону. Водночас серед звільнених немає жодного цивільного, який потрапив у полон ще до повномасштабного вторгнення.
За даними російської сторони, Росія, так само як і Україна, повернула 880 військових і 120 цивільних. Серед повернених — кадрові військовослужбовці, представники національних меншин Російської Федерації, включно з вихідцями з Бурятії, тощо. Водночас, за наявною інформацією, жодного громадянина КНДР у межах обміну не передали.
Українські військові повертаються з полону під час третього етапу обміну «1 000 на 1 000», 25 травня 2025 року.
Getty Images / «Бабель»