Про атомну електростанцію «Белене» в Болгарії говорять уже понад половину століття. Вона мала стати першою АЕС у Болгарії на чудовому для цього майданчику: поряд Дунай, ділянка сейсмічно надійна, великих населених пунктів поблизу немає. У 1981 році атомники почали проєктувати електростанцію, у містечку Белене заклали нові квартали багатоповерхівок. А тоді АЕС почали переслідувати проблема за проблемою.
У 1987-му атомники завершили підготовку технічної документації. Пізніше, ніж планували: через трагедію на Чорнобильській АЕС довелось доповнювати проєкт безпековими нормами. Поки це робили, у країні почалась фінансова криза: Софія не могла розплатитись із зовнішніми позичальниками, кількість доступних грошей відчутно зменшилась. Повільно, але все ж будівництво просувалось, до Белене навіть запросили по тисячі кубинців і вʼєтнамців для дружньої соціалістичної допомоги й обміну досвідом. Основні елементи ядерних реакторів надавав Радянський Союз, згодом ― Росія.
Після розпаду соціалістичного блоку криза в болгарській економіці стала ще серйознішою. Виявилось, що країна вже просто не потребує стільки електрики. І в Болгарії вже була інша АЕС — «Козлодуй». Сенс будувати «Белене» був хіба що для диверсифікації джерел постачання електрики й на випадок стрімкого економічного росту в далекому майбутньому. Фінансова криза 2008 року відсунула другий фактор, а аварія на японській АЕС «Фукусіма-1» навесні 2011-го нівелювала перший. Керівництво Болгарії однозначно заявило, що АЕС вже не будуватимуть. Після короткого періоду робіт у 2010—2012 роках ділянку знов законсервували.
Болгарський чиновник дивиться на місце будівництва «Белене» в березні 2010-го. Тоді Болгарія за фінансового сприяння Росії вирішила розморозити будівництво станції.
Getty Images / «Бабель»
На той час Болгарія вже ввійшла до складу ЄС і НАТО, а Росія ставала все більш ворожою щодо обох утворень. «Козлодуй» почав виводити з експлуатації старіші блоки, які працювали на ядерному паливі від «Росатому», нові ж використовували сировину американської компанії Westinghouse. «Белене» стала додатковим фактором ризику: станцію мали обслуговувати російські фахівці, реактори були розраховані на російське паливо ― і це б посилило вплив Москви на країну. Добудова станції стала політично чутливою темою.
З одного боку, Болгарія вже чимало заплатила за обладнання ― понад $1,1 мільярда. З іншого, воно вже встигло застаріти. Чиновники Міністерства енергетики тиснули на те, що з двома АЕС країна стане сильнішим гравцем на ринку електроенергії, в Мінекономіки ж запевняли, що завершувати будівництво занадто дорого, а прибутковість проєкту неочевидна. Із Брюсселю тим часом нагадували, що росіяни точно використають залежність Болгарії у своїх геополітичних цілях.
Обладнання недобудованої АЕС «Белене» зберігається в машинному залі, 2018 рік.
Getty Images / «Бабель»
Щоб розвʼязати суперечки, у 2013 році країна проводить національний референдум з єдиним запитанням — «Чи варто розвивати в Болгарії ядерну енергетику шляхом будівництва нової АЕС?». 60% громадян відповіли «так». Але наступного року Росія починає війну в Україні, а болгарські правоохоронці фіксують на обʼєкті значні фінансові зловживання. Починається мляве слідство.
У 2016-му Болгарія вирішує відмовитись від будівництва станції та пропонує купити обладнання, наприклад, Ірану. Інший варіант ― передати АЕС у приватні руки. Однак через вартість завершення будівництва у понад $5 мільярдів знайти інвестора не вдається.
Росія тим часом посилює свій вплив на країну. Ключовим його інструментом стає енергетика. Кремль фактично бере під контроль газотранспортну інфраструктуру Болгарії. У країні працюють російські нафтові компанії ― наприклад, «Лукойл». Співпраця продовжується на рівні посадовців. Наприклад, державною секретаркою Міністерства енергетики Болгарії (це ключова неполітична посада у відомстві) була Любомира Ганчева — одна з керівниць проросійської партії АБВ. У 2020-му Ганчева відвідала російський референдум, де Путін забезпечив собі можливість правити щонайменше до 2036 року. Найбільш авторитетна болгарська ділова газета «Капитал» назвала Ганчеву фанаткою Путіна.
Любомира Ганчева у Криму під час референдуму за зміни в російську Конституцію, 1 липня 2020 року.
Це ж видання, роками пильно слідкуючи за будівництвом АЕС, констатує, що «Белене» стала інструментом маніпуляцій та тиску з боку Росії на болгарське суспільство. За риторикою щодо добудови станції можна без помилок визначити погляди політика чи партії. Якщо звучать заяви про енергетичну незалежність і необхідність добудови станції — політик чи політсила явно проросійські. Якщо говорять про закриття проєкту ― ідеться про демократичних чи проєвропейських політиків. Оглядовий матеріал про 30 років російсько-болгарських звʼязків видання назвало так: «Росія в Болгарії: газ, корупція і пʼята колона».
Цей матеріал вийшов вже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді ж у Болгарії почали обговорювати співпрацю з українськими атомниками. По-перше, що фахівці українських АЕС можуть допомогти Болгарії повністю обірвати звʼязки з Росією ― як це поступово після 2014 року зробила Україна (детальніше «Бабель» писав про це тут). А по-друге, що Київ може придбати енергоустановки, щоб добудувати ХАЕС, тому що Україні додаткові потужності якраз потрібні.
Найбільша партія країни ГЄРБ виступила за продаж обладнання. От тільки зʼявився новий фактор — безпрецедентна для країни політична нестабільність. Із 2020 року, після масових антикорупційних протестів, правоцентристська ГЄРБ почала втрачати вплив. У країні проходили одні вибори за іншими — у жовтні 2024-го відбулися вже сьомі за три роки парламентські вибори. Зʼявилися і набрали сили нові партії, зокрема проросійські на кшталт «Відродження» та «Величі». А ГЄРБу, щоб сформувати коаліцію, доводиться дослухатись до дрібних партнерів ― серед яких є і проросійські соціалісти.
У болгарському політичному середовищі знову сперечаються, чи продавати обладнання. А якщо продавати, то чи не задешева пропозиція України в $600 мільйонів. А якщо погоджуватись на таку ціну, то чи варто пристати на пропозицію України розділити оплату на частини, оскільки зразу все обладнання Києву не треба? Чи взагалі використати майданчик і частину обладнання для чогось іншого — наприклад, обчислювального центру? «Ми не продавали [ці реактори] десять років. Ми можемо продати їх наступного місяця, можемо продати через пʼять місяців, — сказав лідер ГЄРБу Бойко Борисов після розмови з лідером соціалістів Атанасом Зафіровим. — Але спершу я хотів би, щоб президент Трамп, Ілон Маск, Microsoft і Білл Гейтс подивились, що ми можемо зробити. Хіба існує болгарин, який не хотів би, щоб тут був найпотужніший центр штучного інтелекту?»
Болгарські соціалісти запевняють, що на території «Белене» можна звести центр для потреб систем штучного інтелекту, а енергією його забезпечуватиме невеличка АЕС. Американська сторона нібито висловила зацікавленість у проєкті.
В українському Міненерго кажуть, що жодного документа про зміну позиції Болгарії не отримували — утім, сторони у принципі поки що не підписували жодних договорів. Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко вважає, що болгари просто намагаються вторгувати за обладнання більше грошей.
Частина вже майже збудованих кварталів Белене для атомників стоять закинуті. Вʼїзд на територію АЕС.
А містечко Белене всі ці роки живе очікуваннями. Коли перспектива стати престижним містом атомників здавалась близькою, там зʼявились школа імені Марії Кюрі, тематичне училище і навіть театральна трупа «Ядреналін». Усі вони існують і досі, хоч зараз майданчик АЕС працевлаштовує лише приблизно двісті містян ― як охоронців. Сім житлових кварталів для фахівців-атомників, які мали збудувати ще в 1980-х, стоять пустирем. І крім слави головного болгарського довгобуду, Белене поступово набуває іншої ― містечка, в якому через вологість просто неможливо врятуватись від комарів.