Уже кілька років очільники Китаю і Тайваню спілкуються мовою військових навчань. Щороку масштаб навчань збільшується. Китай регулярно тренується блокувати Тайвань, закриває Тайванську протоку і проводить бойові стрільби біля острова. А Міноборони Тайваню постійно скаржиться, що китайська авіація порушує авіапростір країни. На початку квітня китайська армія провела чергові військові навчання біля Тайваню. Пекін залучав сухопутні війська, флот, авіацію та ракетні війська для того, щоб відпрацювати блокаду острова і «точкові удари».
«Бабель»
У відповідь Тайвань масштабує свої щорічні військові навчання. Їх проведуть у два етапи: у квітні та в липні. Спочатку тайванські військові влаштують воєнні ігри, а вже влітку займуться бойовою стрільбою.
Два тижні під час ігор армія Тайваню прораховуватиме різні сценарії. Базовий сценарій виглядає так: Китай під час своїх навчань раптово блокує острів. Раніше Тайвань проводив воєнні ігри на 5—8 днів, але тепер на це виділять 14 днів. Як у воєнних іграх, так і в бойових стрільбах військові залучать безпілотники, танки Abrams, системи HIMARS, протикорабельні ракети Harpoon та багато іншої американської зброї.
Китайські військові навчання проходять не лише біля Тайваню. У лютому — березні 2025 року китайські військові кораблі обпливли Австралію, неодноразово заходили в її територіальні води та проводили бойові стрільби.
«Бабель»
Не дивно, що американська розвідка вважає Китай «найбільш всеосяжною і серйозною військовою загрозою». Вона констатує, що Сі Цзіньпін хоче досягти «великого відродження китайської нації» до 2049 року і вважає, що США роблять усе, аби стримати Китай. Тому Пекін активно розвиває ОПК, щоб досягти паритету з американським. Торік Китай випробував уже третій авіаносець, протестував гіперзвукову балістичну ракету дальністю 5—8 тисяч кілометрів, а ще створив найсучаснішу реактивну систему залпового вогню. Загалом Китай може бити високоточною зброєю по обʼєктах у західній частині Тихого океану, також він будує військові бази в інших країнах світу. Китайська влада хоче створити неядерну боєголовку для своїх міжконтинентальних балістичних ракет, щоб у разі необхідності вдарити по США конвенційною зброєю.
Хоча США й не обіцяли захищати Тайвань, вони готуються до можливої війни з Китаєм. У жовтні 2024 року конгресменів ознайомили з результатами воєнних ігор, щоб вони розуміли, які є шанси в кожної країн та як краще діяти, якщо Китай все ж наважиться напасти. Аналітики CSIS, які проводили ці гри, розповіли, що альянс США, Тайваню та Японії зміг відбити десантне вторгнення Китаю та зберіг автономність Тайваню, хоча й зазнав значних втрат
Воєнні ігри визначили чотири головні принципи війни за Тайвань: острів має «тримати оборону» від наземного вторгнення; не існує «української» моделі, коли США можуть поступово нарощувати ескалацію — вони мають одразу визначитись, чи стануть на захист Тайваню; військові операції необхідно буде проводити через Японію; США повинні терміново збільшити поставки протикорабельних ракет. Згідно з оцінками, Китай може обрати «День Д» для вторгнення у 2026 році, а Північна Корея може скористатися зручним моментом і вторгнутися в Південну Корею — причому її військові залучать і бойовий досвід, отриманий на війні в Україні.
Так виглядають воєнні ігри аналітиків. Скриншот з документального сюжету Джонні Гарріса.
YouTube
Для американців не все виглядає добре, якщо справа доходить до ядерної зброї. Аналітики Heritage Foundation, який вважають близьким до команди Трампа, пишуть, що ядерна тріада США застаріла, а її модернізують повільніше, аніж Китай свою. Зокрема, Китай хоче до 2030 року збільшити кількість своїх ядерних боєзарядів до тисячі. За даними звіту, Китай будує понад 300 нових шахт для міжконтинентальних балістичних ракет, а ще нові підводні човни та стратегічні бомбардувальники.
Китайська оборонно-промислова база вже працює «за стандартами воєнного часу», а її суднобудівні потужності у 230 разів перевищують американські. Аналітики прогнозують, що до 2027 року Китай буде готовий до військового вторгнення на Тайвань. США поки що дотримуються політики невизначеності — не кажуть, стануть вони на захист острова чи ні.
Китай спустив на воду фрегат нового класу, січень 2025 року.
Getty Images / «Бабель»
Є й інша думка: аналітики RAND вважають, що Китай не готується до війни. Головна мета Комуністичної партії Китаю — це зберегти владу. Прагнення контролювати військових і цивільних, щоб вони були лояльні до партії, може завадити Народно-визвольній армії Китаю (НВАК) у бою, особливо проти такого суперника, як США.
Аналітики наводять факт, що НВАК витрачає до 40% часу навчань на інформаційно-пропагандистську підготовку. Підрозділами китайської армії керують не лише командири, але й політичні комісари, які цінують відданість партії більше за бойову ефективність. Тому військові командири не можуть швидко і гнучко реагувати та керувати боєм.
Водночас Китай хоче, аби майбутня війна була «юридично чистою» з точки зору законодавства. У 2005 році там ухвалили закон про протидію сецесії, який дозволяє використати «немирні засоби», якщо Тайвань захоче відокремитися. Для цього Китай розробив власну концепцію «трьох видів воєн»: правова війна, війна громадської думки та психологічна війна. Так Пекін хоче створити для себе сприятливі умови, щоб досягти своєї головної цілі — захопити Тайвань без жодного пострілу.
Екран біля торгового центру в Пекіні транслює військові навчання Китаю навколо Тайваню, квітень 2025 року.
Getty Images / «Бабель»