Росія перекинула свої війська із Сирії в Україну. Тепер її союзника Асада тіснять повстанці — вони захопили Алеппо. Нагадуємо і пояснюємо, що відбувається на ще одному фронті Путіна

Автор:
Софія Коротуненко
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Росія перекинула свої війська із Сирії в Україну. Тепер її союзника Асада тіснять повстанці — вони захопили Алеппо. Нагадуємо і пояснюємо, що відбувається на ще одному фронті Путіна

Повстанці в захопленому аеропорту в Алеппо, 2 грудня 2024 року.

Getty Images / «Бабель»

Двадцять сьомого листопада коаліція повстанців почала наступ проти військ президента Сирії Башара Асада — вони захопили десятки населених пунктів і друге за величиною місто країни Алеппо. Свого часу фото його руїн і численні жертви місцевих стали символом перемоги й жорстокості влади. Аналітики кажуть, успіхи повстанців — результат того, що головні союзники уряду Асада, а саме Росія, Іран і терористична організація «Хезболла», ослаблені іншими війнами. До того ж опозиція вперше обрала собі єдине керівництво і значно покращила військову підготовку. «Бабель» коротко нагадує, що відбувається в Сирії, які угруповання там воюють з Асадом і чому вони захоплюють нові території.

Громадянська війна в Сирії почалась у 2011 році. Під час Арабської весни сирійці вийшли на мирні мітинги проти авторитарного правління родини Асада, що керує країною з 1971 року. Мітингарі вимагали побороти корупцію, безробіття і дати більше політичних свободи. Уряд жорстоко придушив протести. Тисячі людей загинули, десятки тисяч дістали поранень.

У країні зʼявилася децентралізована збройна опозиція — два великі угруповання, що ворогували між собою, і чимало повстанських загонів. Військові Сирійського Курдистану (державного утворення народу курдів у складі Сирії) створили «Загони народної оборони», які контролювали північний схід країни. Їх підтримували США.

Перебіжчики з армії Асада утворили «Вільну сирійську армію», яка контролювала ділянки на півночі країни. Їх підтримували США, Саудівська Аравія і Туреччина. У 2017 році її члени ввійшли до «Сирійської національної армії» — альянсу, який створила Туреччина.

У країні також діяло чимало невеликих ісламістських угруповань, які підтримувала Саудівська Аравія та її союзники. Вони контролювали провінції Ідліб і Алеппо.

У війну втрутились і терористичні організації, які були проти уряду Асада. У 2014 році «Ісламська держава» (ІД) зайняла значну територію на північному сході Сирії та на північному заході Іраку і проголосила на цих територіях халіфат. Проти неї боролись усі — повстанці, уряд Асада й ісламістська терористична організація «Джабгат Фатах аш-Шан». Щоб ІД не взяла під контроль Сирію, у війну втрутилась міжнародна коаліція на чолі зі США. Вони прагнули ліквідувати «Ісламську державу», але не вступати в конфлікт з урядом Сирії.

За підтримки коаліції у 2015 році створили «Демократичні сили Сирії», кістяком яких стали повстанці із «Загонів народної оборони». У 2019 році ІД витіснили з країни, а «Демократичні сили Сирії» взяли під контроль північний схід країни.

На боці Асада були давні союзники країни — Іран, Росія і терористична організація «Хезболла». Співпраця Сирії з Москвою почалась ще під час Холодної війни. Тоді уряд СРСР передавав Сирії зброю і проводив навчання для її військових, щоб вона могла протистояти Ізраїлю і підтримувати радянську політику в регіоні. У 1980-х під час Ірано-іракської війни Сирія підтримувала Іран і надавала йому гуманітарну допомогу. Тоді ж вона підтримувала «Хезболлу» зброєю у війні проти Ізраїлю в Лівані.

У 2011 році Сирія отримала від союзників зброю, авіацію, тисячі бійців і військових радників. У вересні 2015-го Росія офіційно втрутилась у війну і відправила свої війська в Сирію. За даними Центру протидії дезінформації, російські літаки здійснили понад 44 тисячі бойових вильотів. Їхніми цілями були мирні сирійці, цивільні лікарні та госпіталі.

У 2016 році опозиція втратила Алеппо і відтоді не проводила масштабних операцій. Взяти місто Асаду допомогли росіяни — їхня авіація нищила Алеппо невибірковими бомбардуваннями, вбиваючи мирних жителів і поранених повстанців. З 2016 року уряд Асада поступово захоплював провінцію Ідліб. З іншого боку йому протистояла «Сирійська національна армія», яку підтримувала Туреччина. У регіоні почалась гуманітарна криза. Щоб її врегулювати, у 2020 році Туреччина і Росія домовились припинити вогонь на півночі країни та створити «коридор безпеки» для біженців. Відтоді відбувались лише невеликі зіткнення між повстанцями й військовими Асада.

«Бабель»

У 2024 році опозиція знову обʼєдналась у нову коаліцію — «Командування військових операцій», яку підтримує Туреччина, а очолює організація «Хаят Тахрір аш-Шам», що контролює більшу частину провінції Ідліб. Її створив лідер «Джабгат Фатах аш-Шан», обʼєднавши залишки своєї групи та ще кілька ідеологічно близьких до неї угруповань. США вважають «Хаят Тахрір аш-Шам» терористами. Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, каже, що адміністрація «занепокоєна планами й цілями організації».

Старший аналітик «Міжнародної кризової групи» Джером Древон каже, що коаліція змінила свій підхід до війни. Вона обрала єдине керівництво, покращила навчання бійців, командування й управління, рівень організації та координації. І до цього нападу вона могла готуватись роками.

Двадцять сьомого листопада опозиція почала швидкий наступ. За перші два дні війська коаліції захопили понад 60 населених пунктів і дійшли до центру Алеппо. За їхніми словами, без опору. Повстанці також почали наступ на північ від провінції Ідліб і наблизились до міста Хама. Кореспонденти The New York Times кажуть, що військові уряду Асада втекли, кинувши військові машини за межами Хами, коли у них закінчилось пальне.

Зараз повстанці контролюють більшу частину Алеппо і частину територій трьох провінцій — Хама, Ідліб і Алеппо. Уряд Сирії заявив, що війська «здійснюють операцію з передислокації» через «велику кількість терористів», але вже готуються до контрнаступу.

Першого грудня Росія звільнила командувача сил РФ у Сирії Сергія Киселя. Замість нього призначили генерала Олександра Чайка, який командував російськими військами в Сирії у 2017—2019 роках. За даними ГУР, командувача російського військового флоту Олександра Моїсеєва теж відправили у Сирію, у приморське місто Тартус.

Другого грудня, за даними ГУР, росіяни втекли з Хами до своєї бази «Хмеймім», що на західному узбережжі країни. Керівник координаційного штабу росіян генерал-полковник Олександр Журавльов каже, що ситуація вийшла з-під контролю режиму Асада.

У ГУР також повідомляють, що російські військові втекли з військової бази в місті Хан-Шейхун і залишили там значний арсенал зброї та техніки, а дипломати залишають Дамаск.

Російська і сирійська авіація здійснюють авіанальоти на підконтрольні повстанцям території — є жертви серед цивільних. Літаки вдарили по центру Ідлібу та по лікарні при університеті в Алеппо, де лікувались військові. Артилерійський снаряд влучив у студентський гуртожиток. За даними волонтерської рятувальної групи «Білі шоломи», лише 28 листопада загинули 15 цивільних, зокрема шестеро дітей. Ще 36 людей дістали поранень.

Повстанець зриває плакат із президентом Башаром Асадом в Алеппо, 30 листопада 2024 року.

Getty Images / «Бабель»

Своїми успіхами повстанці зобовʼязані, зокрема, виснаженим іншими війнами союзникам Сирії, вважають аналітики. «Хезболлу» та Іран ослабила війна з Ізраїлем, а Росію — з Україною. Старший науковий співробітник американського Інституту Близького Сходу у Вашингтоні Фірас Максад каже, що повстанці просуваються тоді, коли «Іран, ймовірно, найслабший за останні десятиліття».

Ізраїль також послабив війська «Хезболли» — вбив чимало вищих керівників угруповання й атакував його бази в Лівані. За даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), у 2022 році Росія вивела із Сирії солдатів і бойовиків «ПВК Вагнера» та вилучила ЗРК С-300 і літаки для війни в Україні.

Максад каже, що війська «Хезболли» та російські Військово-повітряні сили зіграли значну роль у тому, що Асад зберіг контроль над більшою частиною країни близько десятиліття тому. «Цього разу вирішальне значення має те, що сухопутні війська, які відігравали важливу роль раніше, не беруть участі в операції», — додає він.

Союзники уряду Асада вже оголосили про підтримку. Іракські військові угруповання, які підтримує Іран, надіслали підкріплення з території Іраку. За словами командувача цих сил, увечері 1 грудня щонайменше 300 бійців перетнули іраксько-сирійський кордон, а тих бійців, що вже були в Сирії, привели у стан підвищеної готовності для участі в боях.

Першого грудня міністр іноземних справ Ірану Аббас Арагчі прилетів у Дамаск, щоб підтримати уряд Асада. За його словами, Іран «твердо підтримуватиме сирійський уряд і армію». Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Песков теж заявив, що Росія за «відновлення сирійською владою конституційного порядку в країні». Але аналітики ISW сумніваються, що Росія зможе збільшити допомогу уряду Асада через війну в Україні.

Того ж дня США, Велика Британія, Франція і Німеччина опублікували спільну заяву, де закликали до «деескалації всіма сторонами», захисту цивільних і «політичного вирішення конфлікту під керівництвом Сирії».

Озброєні повстанці на військовій машині у провінції Алеппо, 1 грудня 2024 року.

Getty Images / «Бабель»

А ми закликаємо вас підтримати «Бабель» донатом йі обіцяємо й надалі пояснювати заплутані історії: https://babel.ua/donate