Росіяни стверджують, що наш наступ на Курську область ― це терористична атака. Європейські лідери й Україна говорять — це самооборона згідно зі Статутом ООН. Чия тут правда?
Слово «тероризм» тут абсолютно недоречне і підходить лише для російської пропаганди. Але це стосується і українців, коли вони називають російські збройні сили «терористами». Бо коли держави воюють — це війна.
Є ключове питання, яке випливає зі Статуту ООН — хто є агресором, а хто захищається. І в цьому випадку зрозуміло, що агресор — Росія. А держава, яка обороняється, не зобовʼязана залишатися на своїй території. Ви можете зайти на територію агресора, завдати удару по їхніх збройних силах або зайняти їхню територію для проведення військових операцій. Те, що зараз робить Україна, — на 100 відсотків реалізація права на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Росіяни стверджують, що Україна порушує права людини на російських територіях. Їхня омбудсман Тетяна Москалькова навіть звернулася до Верховного представника ООН з прав людини зі скаргою. З іншого боку, є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грузія проти Росії» у схожій ситуації. Тоді суд вирішив, що в період бойових дій Конвенція з прав людини не діє. То хто має рацію?
Це складне питання і відповідь буде складною. У подібних ситуаціях ми застосовуємо Міжнародне гуманітарне право, яке ще називають правом збройних конфліктів.
Також існує міжнародне право, яке стосується прав людини (це Європейська конвенція з прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та цивільні права тощо) — його зазвичай застосовують у мирний час. Вже багато років триває дискусія, чи варто застосовувати це право під час бойових дій безпосередньо на полі бою. Бо є різниця між тим, що відбувається на лінії фронту і, наприклад, тим, що було в Бучі, коли там вбивали цивільних. Усі погодяться, що на Бучу поширюється право прав людини. Бо її спочатку окупували, а потім почали вбивати мешканців.
ЄСПЛ [у справі «Грузія проти Росії»] сказав, що Європейська конвенція з прав людини не застосовується в умовах хаосу бойових дій. Але Україна у своїй справі проти Росії в тому ж суді намагається довести, що Європейська конвенція з прав людини застосовується до всього, що Росія зробила в Україні, включно зі збиттям малайзійського «Боїнга». Якщо так, то Україна повинна визнати, що Європейська конвенція застосовується і до бойових дій в Росії зараз.
Взяті в полон на Курщині російські військові.
Getty Images / «Бабель»
У відповідь на запит Москалькової Високий представник ООН з прав людини попросив Росію дати дозвіл потрапити на територію Курської області, щоб отримати додаткову інформацію. Раніше Росія не пускала представників цієї організації…
Так. Раніше Росія відмовляла правозахисникам, мовляв, це не ваша справа, а зараз змінила свою думку.
У мене трохи дивне запитання. Росія вийшла з Ради Європи у 2022 році. Але навіть коли вона була частиною цієї організації, то дуже часто не виконувала рішень Європейського суду з прав людини. Росіяни говорили, що їхній закон вищий за рішення суду. Україна є членом Ради Європи, дотримується міжнародного права. Тобто якщо дуже спрощено: Україна, прийшовши в Росію, повернула туди права людини. Чи можна так сказати?
По суті? В принципі так.
Що має робити Україна, щоб не порушувати в Росії прав людини?
Закон досить чіткий — не катувати людей, не вбивати цивільних. Обмеження деяких прав може бути виправданим. Наприклад, людей під час бойових дій за певних обставин можна утримувати або евакуювати, робити щось проти їхнього бажання.
Який статус захоплених російських територій зараз і як він змінюватиметься?
З погляду загального міжнародного права це суверенна російська територія. З погляду міжнародного гуманітарного права ми маємо особливий статус, який називається «окупація».
Українські військові на тлі дорожніх знаків захоплених російських населених пунктів у Курській області.
Telegram
Тобто ми говоримо не про ефективний контроль, а саме про окупацію?
Окупація — це коли одна держава має ефективний контроль над територією іншої без її згоди. Росія є окупаційною владою в Криму і на значній частині Східної України. Україна зараз може стати державою-окупантом деяких частин Росії.
Зараз існують суперечки, коли починає застосовуватися закон про окупацію, якщо бойові дії все ще тривають. Міжнародний суд ООН нещодавно встановив, що право окупації має застосовуватися в тій мірі, в якій ви маєте контроль над територією іншої держави.
Деякі частини закону про окупацію вимагають мінімальних зусиль, наприклад, не вбивати і не катувати цивільних. Інші частини гарантувати важче — наприклад, встановлення правопорядку і запобігання злочинності. Що із цього Україна встигне зробити, залежить від того, як довго вона протримається на цих територіях.
А як зрозуміти, коли Україна отримає цей ефективний контроль?
Це чудове запитання, і на нього справді важко відповісти. Якщо зараз поглянути на карту Курської області, там є села і містечка, які не розташовані безпосередньо на лінії фронту — там має застосовуватися закон про окупацію. А якщо в якомусь селі йдуть бої — то робити це зарано.
Чи повинна Україна інформувати когось про контроль над новими російськими територіями?
Ні, нікого інформувати не потрібно.
Чи повинна Україна вводити там свою адміністрацію?
Якщо окупація затягнеться, Україна може створити якусь тимчасову адміністрацію, але це не обовʼязково. В принципі окупаційна влада може залишити теперішні місцеві органи влади. Ба більше, вона зобовʼязана це робити в тій мірі, в якій це можливо. Тобто російські місцеві чиновники, які займаються комунальними питаннями, штрафами за порушення правил дорожнього руху, а також російський суд, який розглядає дрібні злочини, — все це має залишатися на своїх місцях.
У четвер головнокомандувач Олександр Сирський призначив військового коменданта. Це означає, що офіційно Україна взяла на себе контроль над цими територіями?
Контроль над територіями — це питання факту: він або є, або немає. Це не потребує жодного офіційного визнання. Та якщо є комендатура — це чудово.
Комендант першої військової комендатури на взятій під контроль частині Курської області Едуард Москальов.
Wikimedia / «Бабель»
Законодавство якої держави має там діяти?
Згідно з четвертою Женевською конвенцією, коли йдеться про юридичні відносини та відносини між приватними особами і органами державної влади на окупованій території, Україна має застосовувати право окупованої території, тобто право Росії. Тільки з імперативних міркувань безпеки, або якщо російське законодавство порушує права людини, Україна не повинна використовувати окремі його положення.
Ви кажете, що російські чиновники мають залишатися на своїх місцях. Але якщо ці люди будуть шпигувати на користь Росії, що робити з цим?
Таких людей можна інтернувати — це передбачено міжнародним гуманітарним правом. Також можливе кримінальне переслідування осіб, які скоюють злочини, наприклад, знищують майно або чинять диверсії — але тут потрібно дотримуватися високих стандартів. Якщо повернутися до питання про шпигунство, то Україна не може переслідувати росіянина на території Росії за те, що він шпигує на користь Росії, бо в певному сенсі це їхнє право і їхня країна. Росіянин в Росії не зобовʼязаний бути лояльним до України.
Але Росія на окупованих українських територіях судить українців за шпигунство за своїми законами.
Так, все це порушення.
Тож єдиний спосіб захистити українських солдатів від російських шпигунів ― це інтернування. Але як це працює? Як це зробити без суду і слідства?
Їх заарештовують і тримають ізольовано. Режим утримання регулюється четвертою Женевською конвенцією, ці люди не несуть кримінального покарання. Їх просто утримують з міркувань безпеки. Їх не можна тримати разом із кримінальними в’язнями і переміщати за межі Росії. Є ще багато інших вимог — вони всі прописані в конвенції.
Чи має право Україна примусово виселити росіян з окупованих територій?
Ні, це грубе порушення одразу кількох норм. Не можна виселяти примусово. І не можна примушувати їх евакуюватися в Україну. Ви також не маєте права переселяти власне населення на окуповані території.
А коли росіяни зараз кажуть, що переміщатимуть росіян з Курська на окуповані території Запоріжжя, ― це теж порушення?
Саме так.
А якщо ми запропонуємо росіянам залишити свої домівки з міркувань безпеки — це порушення?
За власним бажанням вони можуть їхати, куди хочуть. Головне, щоб їх до цього не примушували. Бо існує великий ризик, що супротивник, а ще гірше інший світ, подаватимуть це як певну форму етнічної чистки або щось подібне до цивільної депортації. Тому якщо йдеться про добровільну евакуацію людей, Україна має співпрацювати з Росією чи кимось іншим, щоб сприяти цьому.
А як Україна має організовувати гуманітарну допомогу?
Поки тривають бойові дії, одна сторона конфлікту не зобовʼязана активно забезпечувати цивільне населення іншої сторони. Тобто Росія не зобовʼязана надсилати гуманітарну допомогу Україні і навпаки. Їхній обовʼязок — не перешкоджати третім сторонам це робити.
А от коли починається окупація, держава-окупант має обовʼязок забезпечувати населення окупованої території товарами, медичними послугами і максимально сприяти гуманітарним організаціям.
Яка валюта має ходити на окупованій російській території?
Це мають бути російські рублі. Але якщо це стане неможливим — рублі там просто закінчаться, Україна може змінити внутрішнє законодавство окупованої території і дозволити використовувати гривню або щось подібне.
Ви трохи згадали про безпеку — хто має її забезпечувати? Поліція, яку завезуть з України, чи потрібно формувати якісь окремі підрозділи?
Там має бути поліція, пожежники, лікарі й лікарні. Якщо щось залишилось від попередньої влади, ви маєте працювати з ними. Якщо ні, треба створити такі структури, якусь форму поліції або суди правопорядку.
Загалом ви повинні поводитися з росіянами так, як хотіли б, щоб з українським цивільним населенням в окупації поводилися росіяни. Це основне, що має бути в головах українських солдатів та їхніх командирів. Політична влада і Генеральний штаб повинні надсилати дуже чіткі сигнали вниз за ланцюжком. Найгірше, що може статися для України там, — звірства з боку українців.
Підтримайте «Бабель»: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]