Медики та волонтери евакуюють людей з Харківщини під постійними обстрілами. Іноді рятувати доводиться самих лікарів — ексклюзивний фоторепортаж «Бабеля»

Автор:
Георгій Іванченко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
Медики та волонтери евакуюють людей з Харківщини під постійними обстрілами. Іноді рятувати доводиться самих лікарів — ексклюзивний фоторепортаж «Бабеля»

Георгій Іванченко / «Бабель»

Десятого травня 2024 року росіяни почали новий наступ на північ Харківської області. Вже майже два тижні тривають бої, зокрема — у північній частині прикордонного міста Вовчанськ. На 22 травня із зони бойових дій вже евакуювали 10 875 цивільних. Усе це силами військових, поліцейських, волонтерів, рятувальників та медиків. Росіяни намагаються зірвати евакуацію — обстрілюють автівки, зокрема й FPV-дронами, викрадають і розстрілюють людей. Руйнують дороги та мости, щоб ускладнити логістику. Фотограф-документаліст Георгій Іванченко побував на евакуаційних виїздах разом із командою медиків-волонтерів AID 46. Це його ексклюзивний фоторепортаж для «Бабеля».

Команда медиків AID 46 вирушає на евакуації для підстрахування, якщо когось поранить у разі прильоту. Вони працюють швидко й обережно, оскільки лінія фронту досить умовна і може раптово змінитися. Дорога лежить через поля, і їхати треба швидко — 90—120 км/год. За кремом Ярослав, засновник AID 46, 24-річний медик, який вже встиг попрацювати в Бахмуті та Купʼянську.

Георгій Іванченко / «Бабель»

Перше завдання — вивезти літню жінку та собаку в районі Вовчанських Хуторів. Днями туди ж поїхали двоє волонтерів, аби вивезти родину, але зникли, не повернулися. Волонтер Кіля та молодий поліцейський Сергій займалися евакуацією, Ярослав їх страхував.

Георгій Іванченко / «Бабель»

Місія пройшла успішно. Команда доїхала на трансферну точку за 10 км від Вовчанська, яка вважається досить безпечною. По горизонту чули «приходи»: РСЗВ, КАБи. У такій ситуації краще відʼїхати від скупчення людей і машин і знайти місце з деревами, які прикриють силует авто.

Через певний час підʼїхало авто й хтось вигукнув: «У нас 300, в ногу!». Медики вирішують везти пораненого бійця до найближчої цивільної клініки.

Георгій Іванченко / «Бабель»

Уже в лікарні Ярослав почав надавати допомогу, але місцевий лікар обурився стороннім. «Іди звідси! Тільки заважатимеш!» — кричав доктор.

Ярослав не зважав і спокійно стежив за пораненим, контролюючи роботу лікарів. Він пояснив, що тактична та цивільна медицина відрізняються, і не кожен лікар правильно діє у разі поранень від зброї.

Георгій Іванченко / «Бабель»

Раптом лікарю стало погано — він присів, розвів руками, відключився і перестав дихати. Ярослав продовжив займатись бійцем, поки персонал клініки робив масаж серця доктору. Масаж не допоміг, і Ярослав сказав принести з машини дефібрилятор. Роботу дефібрилятора супроводжує голос англійською мовою, який попереджає, коли тіла не можна торкатися через можливий удар струмом. Ярослав голосно перекладав для інших лікарів: «Не чіпаємо тіло!».

Георгій Іванченко / «Бабель»

По пораненого військового приїхала швидка. Щоб винести його, лікаря довелося пересунути з проходу, покласти на койку та продовжувати стабілізувати. Санітарка почала мити підлогу від крові.

Сорок хвилин напруженої роботи, кілька розрядів дефібрилятора — і лікаря вдалося повернути до життя.

Закиньте донат медикам-волонтерам AID 46, щоб вони й далі рятували життя.