США
У США ніколи не переносили вибори. Але від початку ХХ століття на території Штатів не було жодної війни, за винятком японського бомбардування військово-морської бази Перл-Гарбор на Гавайських островах під час Другої світової. У США не вводили воєнний стан, і жодна з воєн прямо не загрожувала існуванню країни.
Втім, війни впливали на результати виборів. У листопаді 1916 року, коли Перша світова була в розпалі, а США у війну ще не вступили, відбулися президентські вибори, на яких переміг демократ Вудро Вільсон — під гаслом «Він уберіг нас від війни». Попри передвиборчу обіцянку, 6 квітня 1917 року США оголосили війну Німеччині. А в 1918 році відбулися парламентські вибори і демократи їх програли — республіканці отримали більшість в обох палатах.
Кандидат у президенти Вудро Вільсон виступає перед натовпом на Юніон-сквер.
Getty Images / «Бабель»
Наступним президентом у 1921 році також став республіканець Воррен Гардінг. Свою передвиборчу кампанію Гардінг побудував на гаслах про «повернення до нормального життя». Показово, що за республіканців масово голосували американці німецького походження, які звинувачували демократів у дискримінації під час війни.
Велика Британія
На відміну від США, Британія у XX столітті потерпала від масованих обстрілів. Під час Першої світової країну бомбардували німецькі дирижаблі та важкі бомбардувальники. Під час Другої світової Британію обстрілювали протягом майже всієї війни — тільки з вересня 1940 по травень 1941 року від авіаударів загинули понад 43 тисячі людей. У країні діяв воєнний стан, а ключові партії формували коаліційні уряди.
Вибори в Британії, бувало, переносили. Під час Першої світової вони мали відбутись у 1916 році, але парламент подовжував свою роботу і переносив вибори — двічі в 1916 році й двічі у 1917-му. Війна закінчилася 11 листопада 1918 року, і вже через місяць пройшли парламентські вибори — 14 грудня 1918-го. Склад парламенту пропрацював вісім років замість пʼятьох.
Поки Друга світова війна йшла в Європі, виборів у Британії також не було. Хоча думки з цього приводу були різні. Парламентські вибори мали відбутися в 1940 році. Але в жовтні парламент подовжив роботу на рік. Законопроєкт представляв лорд-канцлер уряду премʼєра Вінстона Черчилля Джон Олсбрук Саймон від Націонал-ліберальної партії.
«Наші друзі в Сполучених Штатах у цей момент віддані проведенню бурхливих президентських виборів, але кожен зрозуміє, що ми не можемо дозволити собі виснажувати себе внутрішніми чварами загальних виборів, коли думки та енергія кожного з нас постійно зайняті боротьбою, від якої залежить майбутнє британської свободи», — заявив він тоді. І додав, що вибори можливі лише після закінчення війни.
Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчилль проходить повз солдатів на параді кінної гвардії, Лондон, 21 травня 1940 року.
Getty Images / «Бабель»
Лейбористи загалом підтримали ідею перенести конкретні вибори, але сумнівалися в тому, що вибори під час війни взагалі неможливі.
«Ми не знаємо, як довго триватиме війна, і я не думаю, що ми повинні погоджуватися на те, що під час війни неможливо провести вибори. Можливо, це буде необхідно. Ми не повинні забувати, що боремося за збереження демократичних інституцій», ― заявив тоді лідер лейбористів у Палаті лордів Крістофер Еддісон.
Але виборів так і не було. Парламент подовжував термін своїх повноважень щороку, аж до листопада 1944-го. Зрештою вибори пройшли 5 липня 1945 року — за два місяці до кінця Другої світової, коли Британії вже нічого не загрожувало.
Канада
Канада вступила в Першу світову війну 5 серпня 1914 року, а вибори в парламент мали відбутися в 1916-му. Однак уряд відклав вибори до кінця війни, сподіваючись сформувати коаліційний уряд, як це зробили в Британії.
Спочатку чинний прем’єр-консерватор Роберт Борден і колишній премʼєр і лідер Ліберальної партії Вільфред Лорʼє погодилися, що вибори під час війни можуть розколоти суспільство. Але в 1917 році Лорʼє почав вимагати виборів — їх призначили на кінець того ж року.
У цей час Борден відвідав Європу, де брав участь у засіданнях воєнного кабінету Британської імперії — ситуація на фронті була складною, і Канада мала надати більше військових. Влітку 1917 року консерватори запропонували обов’язковий призов чоловіків на службу за кордоном. Англомовні канадці активно підтримували спільні військові дії Канади та Британії, а от франкомовні не поспішали їхати на фронт. У Квебеку почалися протести проти мобілізації.
Роберт Л. Борден на військових навчаннях.
Getty Images / «Бабель»
Борден спробував залучити до коаліційного уряду Лор’є, щоб отримати підтримку франкомовних канадців, але той відмовився. Це спричинило розкол у самій Ліберальній партії — на французьку й англійську фракції.
Крім того, перед виборами Борден провів спеціальний закон, який забороняв голосувати емігрантам з ворожих країн — німцям, австрійцям, угорцям, туркам — навіть якщо вони були повноправними громадянами. Він також дав право голосувати тим жінкам, чиї чоловіки або сини були на фронті.
Зрештою вибори пройшли 17 грудня 1917 року і їх виграли консерватори — вони отримали 57% голосів проти 39% партії Лорʼє. Але Перша світова серйозно розколола канадське суспільство, у Квебеку почав набирати обертів рух за незалежність.
Ізраїль
В Ізраїлі вибори доволі часто переносили через бойові дії — навіть найперші в історії країни.
Ізраїль створили 14 травня 1948 року, коли завершилася дія британського мандата в Палестині. Того ж дня Єврейський національний комітет зібрався в Тель-Авівському музеї й схвалив Декларацію щодо утворення держави. Утворити парламент, провести парламентські вибори і проголосувати за Конституцію Ізраїлю мали до 1 жовтня 1948 року. Але вже 15 травня арабські країни оголосили новій країні війну — армії Єгипту, Лівану, Сирії, Трансйорданії та Іраку вдерлися на ізраїльську територію. Ізраїль зрештою виграв, але вибори там провели лише в січні 1949 року, коли країні вже нічого не загрожувало. А перемир’я з арабськими кранами укладали з лютого по липень того ж року.
Ізраїльський політик Менахем Бегін віддає свій голос на виборах до перших Національних зборів Ізраїлю, січень 1949 року.
Getty Images / «Бабель»
У жовтні 1973 року мали відбутися чергові вибори до Кнессету. Але 6 жовтня почалася Війна Судного дня, що тривала до 26 жовтня. Вибори знову перенесли і провели після завершення війни — 31 грудня 1973 року.
Тридцять першого жовтня 2023 року в Ізраїлі мали відбутися місцеві вибори. Але 7 жовтня кілька тисяч бойовиків ХАМАС напали на прилеглі до сектора Гази ізраїльські поселення. Ізраїль оголосив стан війни й заявив про наземну операцію у відповідь. І двічі переніс місцеві вибори — спочатку на 30 січня 2024 року, а потім на 27 лютого.