За цим законом усі засуджені зможуть піти служити в ЗСУ?
Ні, далеко не всі. В законі є перелік засуджених, для яких такої опції немає. Мова про:
- злочини проти національної безпеки;
- умисне вбивство двох або більше людей, або з особливою жорсткістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- особливо тяжкі корупційні злочини;
- злочини проти статевої свободи і недоторканності;
- злочини, повʼязані з тероризмом;
- порушення правил безпеки дорожнього руху у стані спʼяніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
- засуджених держслужбовців, які мали особливо відповідальне становище за п. 1 ч. 3 примітки до статті 368 ККУ.
Також засуджені мають пройти медичну комісію, психологічний відбір і мати певний рівень фізичної підготовки. Граничний вік — 57 років.
Пунктів про держслужбовців та корупцію в першій редакції законопроєкту не було. Їх додали після того, як Центр протидії корупції заявив, що топкорупціонери зможуть за допомогою такого закону уникати покарання — підписувати контракт із ЗСУ, а потім, завдяки корупційним звʼязкам, служити на безпечних посадах або взагалі фактично не служити. Схожі зауваження мав і антикорупційний комітет Верховної Ради.
Ну то додали ж. Тобто зараз усе гаразд?
Не зовсім. Нинішній текст законопроєкту фактично забороняє звільняти для служби лише частину засуджених держслужбовців — вище керівництво. Наприклад, генпрокурор чи суддя Верховного суду, якщо опиняться у вʼязниці за корупцію, служити не зможуть. А загалом судді та прокурори — зможуть. Так само закон не стосується працівників Офісу президента. Крім того, в ЦПК кажуть, що закон дозволяє звільнитися і служити усім приватним учасникам корупційних схем, якщо їхній злочин не особливо тяжкий.
Наприклад, Ігор Коломойський мобілізуватися не зможе, бо його звинувачують в особливо тяжких злочинах. А ще він не проходить за віком: граничний вік для засуджених 57 років, а Коломойському вже 61. А от суддя Павло Вовк — зможе, бо Окружний адміністративний суд Києва, який він очолював, не належить до вищих спеціалізованих судів.
Повернімося до служби засуджених. Вони служитимуть разом з іншими військовими?
Ні. Закон передбачає, що служитимуть вони у відповідних спеціалізованих підрозділах. Але як саме вони будуть функціонувати, чи будуть ці підрозділи на 100% формувати з колишніх засуджених — поки невідомо, закон повністю передає це питання Міністерству оборони.
Співрозмовник «Бабеля» в Міноборони каже, що після того як закон прийняли, вони разом з Мінʼюстом розроблятимуть норми, за якими будуть функціонувати такі підрозділи.
Що закон каже про рецидивістів? Не брати вбивць і ґвалтівників — це зрозуміло. А якщо людина — професійний крадій?
Закон про це нічого не каже. Окрім того, що рішення про умовно-дострокове звільнення ухвалює суд, який може відхилити таке прохання. І на суді має бути представник установи, де засуджений відбував покарання, який може дати йому певну характеристику.
Чи є в законі якісь обмеження для звільнених по УДЗ вже на військовій службі?
Так. Як і всі звільнені умовно-достроково, вони залишаються під адміністративним наглядом — його веде командир військової частини. У військовій частині має бути окремий облік таких військовослужбовців. Крім того, вони не мають права на щорічну відпустку, лише за сімейними обставинами до 10 днів на рік та для лікування.
А якщо цей засуджений втече вже під час служби?
Його будуть ловити, а якщо спіймають — він отримає новий строк у вʼязниці, від 5 до 10 років.
Ми розбираємо складні теми й пояснюємо їх простими словами. Підтримайте «Бабель»:🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: [email protected].