Двадцять девʼятого квітня в столицю Саудівської Аравії Ер-Ріяд приїхав держсекретар США Ентоні Блінкен. Саме тоді почали ширитися чутки про те, що США та СА повертаються до ідеї нової угоди з Ізраїлем. Згодом Метью Міллер розкрив її деталі. Угода складається з трьох компонентів:
- Пакет угод, переважно оборонних, між США і Саудівською Аравією.
- Угода між СА та Ізраїлем.
- Кроки до створення палестинської держави.
Саудівська Аравія ніколи не визнавала Ізраїлю. Безпосередньо вони не воювали, але СА підтримувала ворогів Ізраїлю майже у всіх арабо-ізраїльських війнах. У XXI столітті ситуація змінилася. У Саудівської Аравії зʼявився потужний конкурент на Близькому Сході — Іран. У протистоянні з Іраном саудити покладаються насамперед на співробітництво зі США.
Міжнародний кореспондент Vox Джошуа Кітінг вважає, що на це впливає й особиста позиція наслідного принца Мухаммеда ібн Салмана, який зараз фактично керує державою. Його батько, король Салман ібн Абдул-Азіз має симпатії до Палестини, а от принц — уже ні. Тому йому набагато легше в принципі обговорювати з Ізраїлем і США будь-які угоди на цю тему.
Відносини між США та СА погіршилися після вбивства журналіста Джамаля Хашоггі у 2018 році. Але відтоді Саудівська Аравія почала по-справжньому розвертатися обличчям до Заходу. За останні пʼять років частка жінок, залучених на ринок праці, зросла з 20% до 35%. Вони працюють у державних органах і на держпідприємствах. Істотно збільшилася й частка молоді на відповідальних посадах.
Колумніст The New York Times Томас Фрідман пише, що все це — свідома політика принца, який таким чином намагається боротися з релігійним фундаменталізмом у своїй країні. І сигналізує Заходу, що Саудівська Аравія може бути сучасною країною. Водночас, звісно, вона залишається монархією із суворими авторитарними законами.
На початку 2024 року в межах боротьби з екстремізмом саудівська поліція почала затримувати людей за антиізраїльські коментарі в соцмережах і відкривати проти них кримінальні справи. Це стало ще одним потужним сигналом — СА серйозно готується до угоди. І принц Мухаммед не терпітиме відхилень від генеральної лінії навіть від звичайних підданих.
Саудівському керівництву потрібна оборонна угода зі США. Поки що не дуже зрозуміло, якою саме вона має бути. Скоріше за все, мова про спільний пакт, по суті — повноцінний військовий союз. Такі США вже має з Японією і Південною Кореєю.
Крім іншого, саудити хочуть отримати від Вашингтону цивільні ядерні технології, щоб побудувати власні атомні електростанції. Також очікується, що в разі такої угоди Вашингтон буде заохочувати технологічні компанії інвестувати в Саудівську Аравію і всіляко розширювати співробітництво у сфері штучного інтелекту.
Наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман і держсекретар США Ентоні Блінкен, Ер-Ріяд, 5 лютого 2024 року.
Наступний пункт — угода між СА та Ізраїлем — набагато складніший. Саудівська Аравія не може втратити статус одного з лідерів ісламського світу. І тому очікує від Ізраїлю значних поступок, що виглядатимуть як перемога. По суті — остаточно припинити операцію в Газі й почати практичні кроки до утворення палестинської держави.
Для керівництва Ізраїлю теж все непросто. Премʼєр Біньямін Нетаньягу роками підтримував жорстку риторику щодо Палестини й відкидав будь-які поступки. Наприклад, публічно казав, що палестинську державу створювати взагалі не треба. В разі угоди із СА, йому доведеться кардинально міняти риторику і вектор політики. Експерт Вашингтонського інституту близькосхідної політики Девід Маковський каже: це вже ставить під загрозу нинішню парламентську коаліцію, яка зібралася під радикальними гаслами.
Джошуа Кітінг пише, що для Нетаньягу це буде «гра ва-банк». Або успішна історична угода, що дійсно може покращити ситуацію на Близькому Сході. Або, навпаки — розпад коаліції, втрата премʼєрського крісла й, можливо, вʼязниця. Тому що саме робитиме ізраїльський премʼєр, поки що важко спрогнозувати.
Втім, вважає Кітінг, в Ізраїлі достатньо політичних сил, які б підтримали угоду із Саудівською Аравією. Тому в Нетаньягу є варіант просто розпустити цю коаліцію і зібрати нову.
Ще одна проблема потенційної угоди — президентські вибори в США в листопаді 2024 року. До цього часу її навряд підпишуть — попереду ще довгий переговорний процес. А далі все залежить від стосунків демократів і республіканців у США.
З одного боку, спроби примирити Ізраїль і частину ісламських держав — спільна політика обох партій. Процес запустив ще Дональд Трамп, за каденції якого Ізраїль почав підписувати «Угоди Авраама» — дипломатичні пакти з ОАЕ, Бахрейном, Марокко і Суданом. І це була одна з небагатьох міжнародних ініціатив Трампа, яку адміністрація Джо Байдена цілком підтримала і довела до кінця.
З іншого — оборонна угода між США і Саудівською Аравією, з якої має все початися, потребує ратифікації двома третинами Сенату. Без цього вона залишиться формальним меморандумом, який непотрібний самим саудитам. Оглядачі побоюються, що ступінь конфронтації між демократами і республіканцями в період виборів і після них буде таким, що будь-які спільні дії в парламенті будуть максимально ускладнені. І шанс примирити Ізраїль і Саудівську Аравію можуть просто втратити, як це вже сталося у 2023 році.
Ми продовжуємо пояснювати складні міжнародні історії простими словами. І для цього нам потрібна ваша підтримка: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].