1.
З 1989 року, відколи румуни повалили режим Ніколае Чаушеску, головні політичні гравці країни не змінювалися — це соціал-демократична (PSD) та націонал-ліберальна (PNL) партії. Перша складається переважно з колишніх комуністів та їхніх союзників. Друга, навпаки, обʼєднує борців з комунізмом. Президентами Румунії ставали представники то PSD, то PNL, однак між ними мало істотних відмінностей. Недарма в 1990-ті в Румунії була дуже популярною пісня Victoria ― «Перемога» від гурту Timpuri Noi зі словами: «Я питаю, чи відчуваєте ви якісь зміни для простих людей?». Альтернативні партії зʼявлялися, але жодним чином не впливали на політику. І для цього є дві важливі причини.
Перша — Румунія залишалася недосяжною для Кремля. Соціологи стверджують: румуни не ностальгують за соціалізмом і не захоплюються росією. В країні сильна історична памʼять — з 1947 року румунська комуністична влада активно співпрацювала з радянським КДБ. Фахівці з Москви приїздили в країну будувати тюрми й концтабори для політвʼязнів. Педагоги, священники й письменники в нелюдських умовах будували канал Дунай — Чорне море, а у вʼязницях їх змушували з метою «перевиховання» бити одне одного.
Коли у 1965 році до влади прийшов Ніколае Чаушеску, він визнав, що це було занадто. Невдовзі стосунки з Москвою стали прохолодними, а Чаушеску намагався створити «комунізм румунського зразка». Цей експеримент виявився невдалим, але ставитися до росії краще румуни не стали. Росіяни навіть не відкрили в Румунії свого пропагандистського медіа Sputnik, яке до 2022 року мало філіали в 12 країнах ЄС. Румуни не словʼяни та вважають себе нащадками давніх римлян. Тому проросійських партій в країні немає — у них просто не було б аудиторії та електорату.
Друга причина — в Румунії довго не були популярними євроскептики. Країна увійшла в ЄС у 2007 році, отримала значну фінансову допомогу, і життя населення дуже покращилося. Підтримка дій Брюсселю в Румунії — одна з найвищих у Європі, обидві владні партії виступають за євроінтеграцію навіть попри те, що ЄС спонукав Румунію створити Антикорупційний директорат, аналог українського НАБУ, від якого постраждала політична верхівка як PSD, так і PNL.
Крім двох основних партій, підтримку населення зазвичай мали суто ліберальні політики. На виборах 2020 року обʼєднання «Партії свободи, єдності й солідарності» (PLUS) та «Союзу порятунку Румунії» (USR) посіло третє місце — і отримало 80 місць у парламенті. Їх підтримав здебільшого «середній клас» та мешканці великих міст.
А от націоналістам довго не щастило — партія «Велика Румунія» існує з 1991 року, однак через розмиту економічну програму вона поступово втрачала електорат. На зміну їй прийшла нова партія — AUR, «Альянс за єдність румунів». Вони й стали справжнім відкриттям виборів 2020 року. Молода партія популістів, яку заснували у 2018 році, отримала популярність завдяки ковіду, бо виступала проти вакцинації та жорстких карантинних обмежень. На хвилі таких заяв AUR змогла набрати несподівані 9% голосів.
Виборцями AUR у 2020 році стали переважно румуни без вищої освіти та з доходами нижче середнього. Їм партія, яка називає себе єдиною справжньою опозицією в Румунії, пропонує легке розвʼязання поточних проблем. Наприклад, звинуватити в усіх складнощах Брюссель, Вашингтон, сусідні країни чи політичних конкурентів. Завдяки AUR у політичному контексті Румунії зʼявилось слово «раби» стосовно поточної румунської влади, яка нібито є «рабинею» Заходу.
Aur — «золото» румунською. Одна з декларованих цілей партії — «досягти єдності румунів, хоч де б вони були — у Бухаресті, Яссах, Чернівцях, Італії чи Іспанії». Основними цінностями AUR називає сімʼю, націю, християнську віру та свободу. А найкращим часом в історії Румунії, на який треба рівнятись, — період між двома світовими війнами, коли до складу країни входили частина сучасної Болгарії, майже вся територія теперішньої Молдови, південь Буковини разом із Чернівцями та захід Одещини до Білгород-Дністровського. Щоправда, тоді Румунське королівство не було надто демократичним. А з 1940 по 1944 рік країна була фашистською диктатурою під проводом генерала Іона Антонеску, і в Другій світовій війні вона стала на бік Німеччини.
Переваги того часу відшукує й аргументує співзасновник AUR, журналіст Клаудіу Тарзіу, який прямо каже, що території сучасної України мають бути румунськими. Тарзіу заклав ідеологічне підґрунтя партії. А її публічним обличчям став 37-річний Джордже Сіміон.
2.
Перші публічні згадки про Сіміона стосуються його підліткових часів, коли він був лідером однієї з груп футбольних фанатів. Історик за освітою, Сіміон вирішив, що Румунія має бути більшою, — і почав працювати в цьому напрямку з фанатським завзяттям. На його особистому сайті в розділі «Громадська активність» стверджується, що саме він у 2006 році придумав гасло «Бессарабія — це Румунія», маючи на увазі території сучасної Молдови та заходу Одещини.
Відтоді Сіміон регулярно їздив до Молдови, де влаштовував марші за воззʼєднання країни з Румунією. У Молдові теж є такий рух, однак зараз він маргінальний. За заклики до зміни конституційного ладу Молдови Сіміона шість разів оголошували в країні персоною нон грата. У більшості цих випадків МЗС Румунії обурювалося через «тиск на румунського громадянина» й уже за кілька днів або тижнів заборону скасовували. Сіміон повертався до Молдови — наприклад, до Бєльців, найбільшого міста на півночі країни, де влаштовував акцію «Бєльці почуваються Румунією».
У 2021 році Сіміону заборонили й вʼїзд до України — до березня 2024-го. Ще у 2011 році він нібито бачився в Чернівцях з агентом ФСБ. На закиди щодо роботи на росію Сіміон реагує агресивно. Він каже, що як автор дипломної роботи про злочини комунізму відчуває щодо росії переважно ненависть. Однак тему зустрічі з ефесбешником політик не коментує.
Румунський розслідувальний проєкт RISE виявив, що AUR дуже схожа на партію Fidesz Віктора Орбана. Як і угорські популісти, румунські націоналісти намагаються експлуатувати страхи й складнощі в житті народу. Це іронічно, зважаючи на те, що в публічному полі AUR та Fidesz ворогують. Fidesz виступає за розширення прав угорської меншини в Румунії, місцеві націоналісти цьому, природно, опонують. Але в іншому в обох партій немає розбіжностей. І якщо у 2020-му «ворогом» для них був коронавірус, то тепер це українці. Як і в партії Орбана, в AUR теж вважають, що вторгнення росії в Україну — «не наша війна».
«Ми маємо зробити все, щоб не вступати в цей конфлікт», — стверджував у лютому 2023-го Клаудіу Тарзіу.
Він мав на увазі, що Румунія не має постачати Україні зброю і навіть дозволяти транзит західної зброї в Україну через свою територію. Нібито це наближає Румунію до протистояння з росією. У грудні 2022-го Сіміон закликав: «Румунія більше не повинна допомагати Україні, якщо з румунів у Чернівцях продовжать знущатися!». Як і угорці, він апелює до української освітньої реформи 2017 року, яка обмежила навчання в школах іншими мовами, крім української.
Часом Джордже Сіміон просто бреше. У жовтні 2023-го, невдовзі після початку війни між Ізраїлем і ХАМАС, він написав у Facebook, що Румунія своїм коштом вивезла з сектора Гази три тисячі громадян України — звісно, замість того щоб допомогти румунам. Румунське МЗС справді допомогло українцям виїхати, але їх було близько 300, і за квитки на літак вони платили самі.
Ще одна тема, на якій спекулює Сіміон, — блокада українського зерна. Позиція Румунії набагато м’якша, ніж у Словаччини, Угорщини та Польщі, і Сіміона це обурює.
«Так, ми ненавидимо росіян. Але це не означає, що ми маємо любити українців», — говорив він у коментарі Financial Times.
Сам Сіміон зараз підпорядкував політиці все своє життя. На його особистому сайті є опція поспілкуватись із ним у Facebook Messenger. Він активно розповідає, що разом із дружиною живе у скромній квартирі-студії в Бухаресті, викладає у соцмережах фото вагітної дружини зі словами про появу невдовзі нового румунського патріота. І навіть власне весілля він зробив піар-акцією, запросивши на нього всіх румунів — для реєстрації на весілля треба було заповнити заявку на сайті. Зрештою, церемонія стала однією з найпомітніших публічних подій країни 2022 року.
AUR критикує сферу охорони здоровʼя, це давня проблема Румунії: державна система поліклінік застаріла й корумпована. Партія показово відмовилась від державних виплат на підтримку своєї діяльності й передає ці кошти на лікування тим, хто цього потребує. Сам Сіміон віддає на такі проєкти більшість своєї депутатської зарплатні.
Популістська риторика та активність у соцмережах призвели до того, що популярність AUR та особисто Сіміона стабільно росте. Зараз соціологи оцінюють рейтинг партії у 20%, а президентський рейтинг Сіміона ― у 18%. Тобто партія — друга за популярністю в Румунії, а Джордже Сіміон — третій політик в країні. Чергові президентські та парламентські вибори мають пройти наприкінці осені 2024 року.
Утім, електорат партії досі залишається в селах та маленьких містечках. У Бухаресті на парламентських виборах 2020-го в усіх округах переміг альянс PLUS та USR. Красномовно про ставлення до праворадикалів у столиці Румунії говорить недавній мітинг фермерів, які вимагали збільшити державну підтримку. AUR влаштувала на центральній площі Бухаресту свою акцію на їхню підтримку. Туди майже ніхто не прийшов, а фермери перенесли свій мітинг на околицю міста, щоб їх точно не асоціювали з радикалами.
Захоплення «Бабеля» — розповідати про підозрілих політиків іще до того, як про їхні вчинки починають говорити усі. Підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].