Чого вимагають протестувальники та хто за цим стоїть?
Хронологія блокади
-
організатор протесту Томаш Борковський повідомляє, що польські перевізники офіційно зареєстрували протест у польських органах місцевої влади. Він триватиме до 3 січня.
-
близько 14:00 за Києвом польські перевізники почали блокувати рух вантажівок у пунктах пропуску «Краківець — Корчова», «Ягодин — Дорогуськ» і «Рава-Руська — Гребенне». Кордон блокують на виїзд із Польщі. Вимоги протестувальників — скасувати транспортний безвіз, створити окремі смуги й окремі черги для вантажівок з номерами ЄС і для порожніх.
-
українська сторона повідомляє, що не отримувала офіційних вимог від польських перевізників.
-
Мінвідновлення повідомляє, що зустрінеться з польською стороною, щоб розблокувати кордон. На зустріч запрошують Міністерство інфраструктури Польщі, представників воєводств, директорат Єврокомісії з питань мобільності, посольства України в Польщі та перевізників. На стоянці неподалік пункту пропуску «Дорогуськ — Ягодин» на території Польщі помирає 54-річний український водій вантажівки.
-
після зустрічі представників Польщі та України польські перевізники відмовляються припинити блокаду.
-
словацькі перевізники на годину блокують пункт пропуску «Вишнє Німецьке» на кордоні з Україною, щоб висловити солідарність із вимогами поляків.
-
словацькі перевізники знову блокують пункт пропуску «Вишнє Німецьке», цього разу — безстроково.
-
польські страйкувальники повідомляють, що продовжують блокаду пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» до 1 лютого 2024 року.
-
на пункті пропуску «Корчова — Краківець» помирає ще один український водій. Посольство України в Польщі надсилає до польського МЗС ноту з вимогою розблокувати рух вантажівок на кордоні. Уряд Словаччини виступає проти блокади й обіцяє допомогти вирішити ситуацію на пункті пропуску «Вишнє Німецьке».
-
україно-словацький кордон розблоковують, пункт пропуску працює у звичайному режимі.
-
уряд Польщі вимагає від України виконати вимоги протестувальників.
Ключова вимога страйкарів ― повернути для українських перевізників дозволи на вʼїзд до Євросоюзу. Після початку повномасштабної війни Євросоюз скасував їх спочатку на рік, а потім до червня 2024 року. На думку протестувальників, це створює недобросовісну конкуренцію з боку українських перевізників, адже вони можуть запропонувати європейським вантажовідправникам суттєво нижчу ціну за кілометр, ніж польські та взагалі європейські колеги.
Друга вимога ― скасувати обовʼязкову реєстрацію в системі «єЧерга». Цей проєкт запустили восени 2022 року. Водії вантажівок реєструються в системі, а потім отримують сповіщення, що можна підʼїжджати до пункту пропуску.
Поляки вимагають, щоб зареєстровані в ЄС вантажівки, які повертаються з України порожніми, пропускали без реєстрації. Міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик звернувся до української влади з пропозицією виконати цю вимогу. Він стверджує, що перевізники без вантажів простоюють на кордоні та втрачають через це гроші.
«Ця система дозволяє нерівноправне ставлення до українських і польських перевізників», ― каже Адамчик.
Організатори протесту ― «Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту». Його створили у вересні 2023 року, туди входять кілька власників польських компаній. Публічне обличчя ― Рафаель Меклер. Він є власником логістичної фірми Rafał Mekler TRANSPORT і головою люблінського осередку партії «Конфедерація».
Меклер ще під час зернової кризи активно підтримував фермерів. Зараз він стверджує, що польські перевізники втрачають гроші через «транспортний безвіз». Меклер обурювався, що через санкції перевізники втратили ринок росії та частково Казахстану і Білорусі. У політика в цьому є власний інтерес ― його фірма возила вантажі саме в Білорусь і росію. Хоча повномасштабне вторгнення Меклер засудив і закликав допомагати українським жінкам і дітям.
«Конфедерація» ― це коаліція ультраправих політичних партій Польщі. До неї входить «Національний рух» ― партія, від якої Меклер у 2019 році балотувався в парламент, але не пройшов. До 2022 року «Національний рух» виступав за вихід Польщі з ЄС і налагодження відносин з росією. Але після 24 лютого партія засудила вторгнення і заявила, що «росія становить екзистенційну загрозу для польських інтересів».
Колишній лідер «Конфедерації» Януш Корвін-Мікке у 2015 році приїздив в окупований Крим. Після повномасштабного вторгнення критикував санкції проти росії, заперечував масові вбивства в Бучі. Новий лідер «Конфедерації» Кшиштоф Босак, який керував «Національним рухом», не має проросійських симпатій. Однак «Конфедерація» в багатьох питаннях виступає проти України. У вересні цього року Босак «виставив Україні» рахунок на 100 мільярдів злотих за допомогу, яку їй надала Польща.
Серед організаторів протесту й близька до «Конфедерації» група «Ошукане село». Вона також була ініціатором протестів весною цього року, коли фермери блокували кордон, вимагаючи заборонити експорт українського зерна. Зараз вони вимагають дотацій на закупівлю кукурудзи та збереження сільськогосподарського податку на рівні 2023 року.
Ральф Меклер під час блокади на україно-польському кордоні.
Getty Images / «Бабель»
Що відбувається на україно-польському кордоні зараз?
Перевізники блокують кордон на чотирьох ключових пунктах пропуску: «Ягодин ― Дорогуськ», «Краківець ― Корчова», «Рава-Руська ― Гребенне» та «Шегині ― Медика». Олександр Масовець, який живе в Польщі, 26 листопада разом з іншими волонтерами поїхав на пункт пропуску «Ягодин ― Дорогуськ», аби допомогти водіям, що застрягли в черзі дорогою до України. Він розповів «Бабелю», що черга з машин починається від Хелму, найближчого до КПП міста ― це приблизно 15―17 кілометрів машин.
«Водії говорили, що Ягодин ― найпроблемніший пункт пропуску. На всій відстані до Хелму немає нічого ― ані заправок, ані магазинів ― це просто дорога. Десь за кілометр до самого пункту пропуску ― мініатюрний блокпост. Там стоять кілька вантажівок без причепів, декілька людей та машина поліції», ― каже Масовець.
На самому пункті пропуску разом із поліцією стоять до десяти блокувальників, рух перекривають тільки для вантажівок. Автобуси, легкові машини та фури на польських номерах пропускають. Уздовж черги їздить машина прикордонної служби Польщі, яка роздає гарячий чай та керує чергою ― підʼїжджає до водіїв на іноземних номерах, щоб повідомити, як вони можуть проїхати. Також пропускають фури з гуманітарною допомогою, але все одно дуже повільно ― одну чи дві машини на годину.
Колишній очільник львівської митниці Левко Прокіпчук каже, що у спокійні часи через ці пункти пропуску проходили контроль приблизно 1 350 вантажівок на добу. Зараз у 9―10 разів менше. Двадцять четвертого листопада українські та польські прикордонники повідомили, що на чотирьох пунктах пропуску в чергах стоять майже 3 700 фур.
Український водій біля пункту пропуску «Корчова», 19 листопада 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
Через блокаду економіка вже зазнала збитків щонайменше на €400 мільйонів. Проблема в тому, що на відміну від попереднього страйку, коли поляки не пропускали товари з України, зараз їх не пускають в Україну. Це не тільки споживча продукція, але й сировина для підприємств. А листопад і грудень для економіки ― найбільш активні та важливі місяці.
«Треба встигнути закінчити фінансовий рік до Різдва і відправити поставки, бо потім починається новорічно-різдвяне затишшя, коли склади закриваються, підприємства йдуть на канікули. І це щонайменше до другої половини січня», ― пояснює Прокіпчук.
Польсько-українська господарча палата стверджує, що польські підприємці так само зазнають збитків від блокади. Там кажуть, що члени палати вже втратили щонайменше 100 мільйонів злотих, а вартість автомобільного фрахту зросла на 300%.
Як блокада впливає на обороноздатність України?
Критично. Про те, що поляки не пропускають важливі для ЗСУ вантажі, першими сказали мер Львова Андрій Садовий і заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач. Польські високопосадовці цього не визнають ― кажуть, гуманітарні та військові вантажі й паливо до кордону супроводжує поліція.
«Мер [Андрій Садовий] бреше, що ми блокуємо гуманітарну допомогу, це нісенітниця. Це провокація з їхнього боку, якщо вони будуть і далі так нахабно брехати, ми посилимо протест і взагалі не пропускатимемо вантажівки», ― пригрозив організатор протесту з ініціативи «Ошукане село» Роман Кондрув.
Але якщо гуманітарні вантажі та паливо справді пропускають, хоч і з великими затримками, то військових поставок, якими займаються волонтери, це не стосується. Керівник закупівельно-логістичного відділу «Повернись живим» Іван Побережняк розповів «Бабелю», що від самого початку блокади всі вантажі, які фонд ввозить самостійно або які для фонду імпортують українські постачальники, стоять на кордоні. Жодної з поставок, що мали прийти в листопаді, фонд досі не отримав.
«А це, наприклал, кілька тисяч турнікетів CAT, велика партія пікапів ― зі ста машин, які ми очікували отримати до кінця листопада, половина стоїть на кордоні. За весь цей час проїхав тільки один автовоз із пʼятьма машинами й то лише тому, що він був на європейських номерах. Така сама ситуація з дронами», ― каже Побережняк.
Співзасновник фонду Leleka Foundation і координатор проєктів з тактичної медицини Юрій Кубрушко каже, що через блокаду кордону їхні вантажі теж затримуються. Фонд співпрацює з перевізником, у якого багато клієнтів і вільних фур. Зараз частина машин цього перевізника застрягла на кордоні.
«Ці машини мали доїхати до України, щоб розвантажитися, а потім в Європі підхопити наші медичні вантажі, ― розповідає Кубрушко. ― Тепер ми на ці авто розраховувати не можемо».
Getty Images / «Бабель»
Трохи краща ситуація у волонтерів, які переганяють із-за кордону машини для фронту. Вони роблять це не фурами, тож для них кордон відкритий. Але блокада вплинула на ставлення до українців загалом. Насамперед ― з боку польських митників.
«Наприклад, одна прикордонниця мені сказала, що хай вам Зеленський купляє машини. Ми возимо машини з Британії, й оскільки вона не в ЄС, нам не потрібно робити експортну декларацію на машину. Це дешевше і швидше. Але нас польські прикордонники регулярно відправляють їх робити, хоча це не потрібно. Тому ми теж застрягаємо в черзі, просто в іншій», ― говорить волонтерка Марина Временова, яка нещодавно повернулася з-за кордону
Як фонди та волонтери намагаються розвʼязати проблему?
Один з варіантів ― перенаправити фури на інший кордон. Так зробив фонд «Коло». Операційний директор фонду Олександр Задорожний розповів «Бабелю», що вони завезли кількасот тепловізорів із Литви та Великої Британії через Словаччину.
«З півночі було б простіше логістику організувати через Польщу, ― говорить Задорожний. ― Щоб мінімізувати ризики, ми змінили рішення. Тобто нам доводиться довше їхати, відповідно, і дорожче».
На словацький кордон планує перенаправити фури й фонд «Повернись живим». Проте Іван Побережняк каже, що це не гарантія, адже словаки можуть приєднатися до поляків і теж заблокувати кордон.
«Наші вантажі ― це не гуманітарна допомога, це імпорт, оплачений валютою. Тому в нас немає інших варіантів, окрім як чекати на вирішення ситуації. Ми намагаємося знайти на внутрішньому ринку постачальників, щоб покрити запити бригад», ― додає Побережняк.
Ще один варіант― перевозити вантажі не фурами, а легковими авто. Так зараз намагається робити фонд Leleka Foundation.
Черга з машин на кордоні біля пункту пропуску «Дорогуськ», 21 листопада 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
«Перевізник сказав, що цього тижня не приїде, спробує наступного, але за умови, якщо придумає, як перевезти вантаж маленькими авто, ― розповідає Юрій Кубрушко. ― А ще йому треба буде розрахувати, на скільки подорожчає поїздка ― це може бути 30 чи навіть 50%. Звісно, такий метод менш ефективний і за часом, і за витратами. Крім того, якщо всі так почнуть робити, то скоро буде дефіцит малих автомобілів».
Коли розблокують кордон?
Оптимістичних новин поки що немає. Виконати головну вимогу ― повернути для українських перевізників дозволи на вʼїзд до Євросоюзу ― неможливо. Про це ще до блокади говорив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. В Єврокомісії теж заявили, що не планують скасовувати «транспортний безвіз». Неофіційно там кажуть, що можуть накласти на Польщу штрафи за блокаду кордону, але поки що не говорять про це публічно, сподіваючись, що Україна та Польща знайдуть вихід. Польща планує обговорити ситуацію на кордоні на засіданні Ради ЄС із питань транспорту 4 грудня 2023 року.
У самій Польщі ситуацію навряд чи вирішать до середини грудня. Двадцять шостого листопада президент Анджей Дуда затвердив новий уряд чинного премʼєра Матеуша Моравецького. У нього є два тижні, щоб отримати вотум довіри від Сейму для свого уряду. Але після виборів, на яких перемогли опозиційні партії, «Право і Справедливість» зараз не має більшості в парламенті. Тож право формувати уряд перейде до нової коаліції. Головний кандидат у премʼєри ― лідер «Громадянської коаліції» Дональд Туск.
Анджей Дуда і Матеуш Моравецький.
Getty Images / «Бабель»
Нещодавно депутат «Громадянської коаліції» Павел Коваль закликав уряд Моравецького якнайшвидше припинити блокаду. Але схоже, що нинішній уряд хоче залишити цю проблему наступному.
«Я чув від одного з політиків ПіС, що цей протест не є пріоритетом для уряду. Уряд за деякий час зміниться. І нехай про це вже турбується Туск», ― цитує своє анонімне джерело Gazeta Wyborcza.
Під час передвиборчої кампанії ПіС загравала з антиукраїнським електоратом, щоб відтягнути голоси в «Конфедерації». Обидві партії тепер опиняються в опозиції та можуть обʼєднатися, хоча раніше «Конфедерація» виключала таку можливість.
У середині грудня новий уряд отримає першу політичну кризу, що може спровокувати конфлікти й у самій коаліції, адже деякі представники «Громадянської коаліції» підтримують блокаду. Наприклад, лідер Агроунії Міхал Колодзейчак приїжджав на кордон і спілкувався з представниками «Ошуканого села». Він заявив, що підтримуватиме фермерів.