До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесли чотири меморіали геноциду в Руанді 1994 року, коли хуту-радикали вбили понад 800 тисяч представників народності тутсі й хуту, які не підтримували насильство.
До списку внесли меморіали Ньямата, Мурамбі, Гісозі та Бісесеро. Окрім людських решток, у меморіалах є докази ста днів масових убивств — списи, мачете, палиці та холодна зброя.
За даними ЮНЕСКО, у Ньяматі лише за один день вбили понад 45 тисяч людей, які шукали прихистку в церкві.
Край геноциду поклав військовий союз тутсі та поміркованих хуту, відомий як «Руандійський патріотичний фронт».
- Руанда звинувачує Францію у відповідальності за геноцид. Руандійська влада зазначає, що Франція підтримувала тогочасний режим у країні та озброювала хуту. Французи вважали тутсі прихильниками британського впливу, а французькі військові забороняли тутсі виїжджати з Руанди під час геноциду.
- У травні 2021 року президент Франції Емманюель Макрон визнав певну відповідальність його країни за події 1994 року. Перед тим Париж заарештував головного підозрюваного в організації геноциду народності тутсі в Руанді — Фелісьєна Кабугу. Однак він не постав перед судом — адвокати Кабуги стверджували, що він страждав на недоумство. У своїй ухвалі судді заявили, що Кабуга «не може повноцінно брати участь у судовому процесі та навряд чи відновить свою фізичну форму в майбутньому».