Дослідники з Токійського університету у Японії зʼясували, що навіть спостереження за стражданнями інших може спричинити депресію. Принаймні, про це свідчать експерименти на гризунах.
Як повідомляє VICE, вчені проаналізували поведінку мишей, які спостерігали за боротьбою між двома представниками свого роду. У дослідженні вони використали модель «соціальної поразки»: вони помістили у клітку двох мишей, одна з яких була більша за іншу. Потім вчені змусили меншу проникнути на територію більшої миші, щоб та агресивно захищала свій простір.
Але у фокусі спостережень учених була третя миша, яка спостерігала за тим, що відбувалося у клітці. Дослідники виявили, що у неї розвинулися депресивні симптоми, ймовірно, через співчуття до меншої миші.
«Я хочу, щоб люди думали про те, як стрес змінює мозок не тільки хворих на депресію, а й тих, що спостерігає за їхніми стражданнями», — сказав Акіосі Сайто, провідний автор дослідження та професор з фармацевтики.
Він додав, що після десяти днів життя з відчуттям стресу миша стала майже як «хікікоморі» — відлюдник, що не бажає соціалізуватися і сторониться контактів з суспільством.
«Вона не хотіла спілкуватися з іншими мишами, а це дуже дивно, тому що ці створіння — соціальні», — зазначив Сайто.
Також у миші-свідка розвинулася ангедонія, або нездатність отримувати насолоду. За словами дослідника, «якщо ви даєте мишам вибір — пити солодку або звичайну воду — вони майже завжди обирають першу, тому що це приємніше». Але миша, яка стала свідком соціальної поразки, цього не зробила, що свідчило про зменшення бажання насолод.
Миші також розвивали менше нейронів у своєму гіпокампі — ділянці мозку, пов’язаній з навчанням та емоціями, що, на думку авторів статті, є чинником, який сприяє розвитку депресії.
Асистент професора в університеті Флориди Брендон Уоррен відмітив, що вже багато десятиліть відомо, що нейрогенез зменшується внаслідок хронічного стресу, і при прийомі антидепресантів цей ефект зникає. «Чого ми не знаємо, — додав він, — так це чи впливає це на розвиток депресії».
Мишей, які спостерігали за соціальною поразкою, згодом повернули у нормальне середовище. Їх лікували антидепресантами, але симптоми розладу повернулися через чотири тижні.
За словами Сайто, коли у працівника поганий психічний стан, на роботі йому зазвичай пропонують один-два тижні відпустки. Але це дослідження показує, наскільки це рішення неефективне, оскільки симптоми можуть повернутися або навіть погіршитися.
- Учені з Університетського коледжу Лондону детально проаналізували 25 досліджень про вплив чистоти повітря на психічне здоровʼя, опублікованих до кінця 2017 року. Вони виявили, що депресія корелюється з довготривалим перевищенням норми забруднення.
- Навесні у Великій Британії провели дослідження щодо того, як перші локдауни змінили сприйняття часу. Локдауни зробили дні довшими та сумнішими, але не для всіх.