На тлі пандемії коронавірусу викривилося відчуття часу. Локдауни зробили дні довшими та сумнішими, але не для всіх

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:
На тлі пандемії коронавірусу викривилося відчуття часу. Локдауни зробили дні довшими та сумнішими, але не для всіх

mat_n / Flickr

Для багатьох людей відчуття часу в 2020 році суттєво змінилося — усе через пандемію коронавірусу та подальші локдауни, що обмежили суспільне життя та можливість зміни обстановки, а також поглибили кризу психічного здоровʼя. The Conversation пояснює, як саме викривилося відчуття плину часу і чому.

Час протікає з постійною, лінійною швидкістю, але на суб’єктивному рівні відчуття його плину пришвидшується або уповільнюється в залежності від емоційного стану та дій людини. Інколи здається, що час пролетів швидко, а інколи — що розтягнувся нескінченно довго.

Навесні у Великій Британії провели дослідження щодо того, як перші локдауни змінили сприйняття часу. Зокрем,а людей опитали, наскільки конкретно змінився плин часу за їхнім відчуттям у порівнянні з життям до коронавірусу.

З шести сотень опитуваних близько 80% заявили, що довжина днів і тижнів відчувалася зовсім інакше, проте для всіх по-різному. Половина з цих людей відчувала пришвидшення часу, і половина — уповільнення.

Аналіз виявив, що відчуття швидкості часу протягом дня випливає з віку, задоволення суспільною взаємодією, рівня стресу та зайнятості. Загалом дні здавалися швидшими для молодших людей, які мали достатній рівень соціалізації, навантаження справами та не зазнавали стресу.

При цьому дні здавалися повільнішими для людей від 60 років і старше, які були незадоволені рівнем спілкування з іншими, мали більше стресу та відчували нестачу справ, якими можна було б зайнятися. В такий же спосіб змінювалося сприйняття швидкості тижнів.

Інше дослідження, яке провели в листопаді та ще не опублікували, говорить про те, що серед восьми сотень опитуваних понад 75% відчули зміну відчуття часу, і для більш ніж половини другий локдаун здався повільнішим за перший. Вповільнення часу під час другого локдауну пов’язане з незадоволенням, депресією та сумом.

Подібна ситуація спостерігається і в інших країнах — французи, італійці та аргентинці також сприймали час по-іншому внаслідок жорстких обмежень через спалахи коронавірусу. Однак у Франції та Італії вповільнення часу відчула більшість людей. Головною причиною розглядають нудьгу та сум.

Чіткого пояснення, чому старший вік, нудьга, стрес та незадоволеність соціальними зв’язками вповільнюють відчуття часу, наразі не існує. На відміну від інших відчуттів, особливого органа для сприйняття часу немає — людина усвідомлює його плин через зір та слух.

Коли людина нудьгує, має надто мало соціальної взаємодії, вона вивільнює запасні когнітивні можливості, які використовує для збільшення контролю за часом. Таким чином відчуття вповільнення часу з’являються просто через те, що ми краще його усвідомлюємо в стані нудьги.

Також відчуття повільного плину днів можуть посилювати негативні емоції, які з’явилися в людей під час локдаунів — дослідження наслідків тривожності й депресії виявили, що їхній вплив на суб’єктивну оцінку швидкості часу є доволі значним.

Зазначається, що спілкування, вигадування справ та зниження стресу можуть повернути нас до нормального стану значно швидше, готуючи до відновлення життя після пандемії.