Комітет Верховної Ради з правової політики на засіданні, що відбулось 2 вересня, відмовився підтримувати всі поправки, що стосуються конкурсного відбору суддів Конституційного суду.
Про це повідомила фундація DeJure у пʼятницю, 3 вересня.
Так, на засіданні народні депутати повторно розглянули поправки до проєкту закону № 4533 «Про конституційну процедуру», який підготували до розгляду у пленарній залі ще в червні. Однак 2 вересня комітет вирішив виключити всі поправки, які стосувались конкурсу щодо відбору кандидатів на посаду судді КСУ.
Голова правління Фундації DeJure Михайло Жернаков наголосив, що, за їхньою інформацією, Рада суддів погрожує не призначати на своєму з’їзді кандидатів до КСУ, яких у разі конкурсу відбере конкурсна комісія.
Що передбачали ці поправки:
- cтворення єдиної кваліфікаційної комісії, яка перевірятиме на доброчесність всіх кандидатів до Конституційного суду;
- парламент, президент та зʼїзд суддів зможуть призначити тільки того кандидата, який отримав рекомендацію від комісії;
- перший склад комісії сформує парламент з експертів, запропонованих міжнародними організаціями та суддями у відставці першого складу Конституційного Суду. Надалі комісія сама добиратиме членів.
У DeJure називали ці поправки такими, що передбачають справжній конкурсний добір суддів КС. Раніше ідею запровадження конкурсу із міжнародними експертами підтримала Венеційська комісія.
- 27 березня Зеленський скасував укази Віктора Януковича про призначення Олександра Тупицького й Олександра Касмініна суддями Конституційного суду. Зеленський мотивував своє рішення тим, що «окремі судді Конституційного суду України, призначені Віктором Януковичем, продовжуючи виконувати свої повноваження, створюють загрозу державній незалежності та національній безпеці України».
- Перед цим, 29 грудня 2020 року, Зеленський своїм указом відсторонив Тупицького на два місяці, а 28 лютого — ще на місяць. У КСУ назвали указ президента юридично нікчемним, а Тупицький його оскаржив.