Археологи зʼясували, що лінії у печері в Іспанії залишили неандертальці понад 60 тисяч років тому

Автор:
Ангеліна Шеремет
Дата:

Міжнародна команда палеоархеологів провела детальний аналіз стародавнього наскельного живопису у печері Куева-де-Ардалес на півдні Іспанії, і дійшла висновку, що творцями цих малюнків були неандертальці понад 60 тисяч років тому.

Про це йдеться у дослідженні в американському науковому журналі PNAS, яке цитує BBC.

Науковці аналізували частково розмальовану сталагмітовову вежу у печері. Примітивні лінії на ній спочатку сприйняли як природний феномен: вони зʼявляються, наприклад, коли насичена залізом вода стікає по поверхні і висихає. Однак виявилось, що виявлені пігменти червоної охри є формою наскельного мистецтва. Малюнки залишили близько 65 тисяч років тому, ймовірно, неандертальці, оскільки тоді вони були єдиними людьми в Європі («людина розумна» тоді ще не населяла регіон).

PNAS

Дослідження також показало, що пігмент застосовувався у різний час, іноді з інтервалом понад 10 тисяч років. Тобто покоління неандертальців з часом повернулися на це місце, щоб зробити символічні написи. Також вчені зʼясували, що текстура не відповідає природним зразкам, які відібрали у цій же печері. Це означає, що охру сюди принесли з якогось зовнішнього джерела.

Автори дослідження заявили, що маркування не було «мистецтвом» у вузькому сенсі слова, а скоріше результатом «графічної поведінки» — так вони створювали візуальні символи. Дослідники говорять, що це дослідження додасть доказів того, що інтелектуальні здібності наших еволюційних родичів могли бути недооцінені.

Печеру Куева-де-Ардалес виявили у 1821 році після землетрусу, тоді знайшли прихований вхід до неї.

  • Пошкодження на кістках наших далеких родичів — неандертальців, знайдених у Іспанії, свідчать про те, що ці давні люди переживали люті морози, впадаючи в сплячку, як це роблять ведмеді, кажани чи їжаки.
  • Вивчення анатомії кисті та пальців неандертальців показало, що вони дуже вміло поводилися зі списами, молотками та іншими знаряддями праці з довгими ручками. Зʼясувалося, що великий палець неандертальців міг сильніше витягуватися і вигинатися назовні, але значно гірше згинався всередину і рухався в сторони.