Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав закон про держзахист правоохоронців і суддів, а також закон про нацбезпеку, який розширює права силовиків.
Відповідні закони включені у Національний реєстр правових актів — це означає, що їх підписано.
Закон Про державний захист оберігає чиновників, силовиків, суддів, членів виборчих комісій, провладних журналістів і членів сімей у разі загрози замаху, посягання на життя, здоровʼя або майно. Під держзахист вони можуть потрапити лише звернувшись до МВС із заявою або дати свою згоду на відповідне звернення від їхнього імені.
«Захищувана особа» і її близькі за законом можуть розраховувати на широкий спектр заходів — від переводу на іншу службу або роботу до зміни зовнішності, якщо від цього залежить безпека.
Крім цього, в законі є пункт «інші особи». Такими можуть бути громадяни Білорусі, іноземці та особи без громадянства. Їм нададуть захист після звернення у МВС.
Як повідомляє БЕЛТА, другий закон — Про національну безпеку — зазначає підстави для особистого огляду громадян, їхніх речей і авто (дає право на обшук під час утримання під вартою), а також уточнює умови і межі застосування сили, спецзасобів, зброї, бойової та спеціальної техніки.
Наприклад, поліція і ОМОН більше не несуть відповідальності за шкоду, якщо застосовували силу і зброю або техніку для придушення «масових заворушень». Поліція і ОМОН тепер можуть забороняти людям знімати на камеру або фотографувати їхні дії.
Закони набудуть чинності через місяць.
- 17 квітня Олександр Лукашенко заявив, що нібито американські спецслужби планували на нього «замах», а також хотіли «викрасти» його дітей. Голова режиму переконаний, що операцію планували на вищому рівні в США.
- Того ж дня ФСБ заявила про затримання в Москві двох громадян Білорусі, один з яких мав також американський паспорт — Юрія Зянковича та Олександра Федути. Їх нібито консультували для замаху в США та Польщі.
- 9 травня Лукашенко підписав декрет про передачу влади у разі його насильницької смерті. Згідно із ним, влада в країні перейде Раді безпеки на чолі з премʼєр-міністром.