Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто повідомив про досягнення «прогресу, який дає привід для обережного оптимізму» у відносинах із Україною.
Про це він заявив після зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою в Братиславі 13 травня, цитує видання Hirado.
«В останні дні був досягнутий прогрес, який дає підстави для обережного оптимізму [...] У нинішній ситуації ці невеликі успіхи також слід цінувати», — сказав Сіярто.
За словами міністра закордонних справ Угорщини, він домовився з Кулебою якомога швидше скликати засідання спільного комітету після тривалої перерви.
«Здається, намічається рішення, яке могло б допомогти закарпатським угорцям опинитися в кращому становищі щодо використання рідної мови», — зауважив Сіярто, коментуючи результати другої зустрічі угорсько-української робочої групи з питань освіти, і додав, що також досягнуто прогресу щодо взаємного визнання дипломів та професійних кваліфікацій.
Дмитро Кулеба на своїй сторінці у Twitter зазначив, що співрозмовники домовилися укласти угоду про взаємне визнання сертифікатів вакцинації, щоби громадяни обох країн могли подорожувати безпечно.
Окрім цього, за словами глави МЗС України, Сіярто прийняв запрошення поїхати на Донбас, після того як Угорщина почне головувати в Комітеті міністрів Ради Європи у травні.
Закон про освіту
У вересні 2017 року Верховна Рада підтримала освітню реформу, ключовими нововведеннями якої стали 12-річна школа і визначення української мови як мови освітнього процесу.
Норма про мову викладання для нацменшин викликала обурення з боку влади сусідніх держав, зокрема Румунії та Угорщини. Їх не влаштовує, що в 5—9 класах шкіл, де навчаються представники нацменшин, кілька предметів викладатимуть українською. У Закарпатській області нині живуть приблизно 150 тисяч етнічних угорців.
Після цього глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт блокуватиме подальше зближення України з ЄС та НАТО через український освітній закон.
16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила в остаточному другому читанні законопроєкт про освіту, який виводить приватні школи з-під дії статті 7 мовного закону — це було однією з вимог Угорщини в конфлікті з Україною. Попри це, Угорщина продовжує виказувати незадоволення цим законом.