З початку квітня в містах Північної Ірландії палають протести. Бунтівники викрадають та спалюють машини, кидають у поліцію коктейлі Молотова й б’ються одне з одним. Ескалація конфлікту загрожує зруйнувати хиткий 23-річний мир у британській провінції, що межує з Республікою Ірландія. Про витоки та перебіг безпорядків пише CNN.
З чого почався конфлікт
Перші сутички почалися ще 29 березня в одному з районів Лондондеррі, де мешкають переважно протестанти та прихильники британської влади. Після спроби поліції розігнати натовп у кілька десятків людей з їхнього боку полетіли пляшки з запальною сумішшю.
2 квітня протести перенеслися в протестантський район Белфасту, де одна з акцій протесту закінчилась бійкою з поліцією. 15 працівників поліції дістали опіки й численні травми. За даними правоохоронців, їх били арматурою, бруківкою, кришками каналізаційних люків, також у них запускали феєрверки.
Безпорядки почалися після оголошення влади про відмову від кримінального переслідування лідерів націоналістів, які торік порушили локдаун.
Прихильники возз’єднання з Республікою Ірландія провели публічні похорони одного з провідних бойовиків Ірландської республіканської армії, що була головним учасником кривавих подій «Смути» — протистояння католиків-націоналістів і протестантів-лоялістів, що тривали з кінця 1960-х до кінця 1990-х років.
Спільноти лоялістів звинуватили владу в лицемірстві, оскільки їм довелося через пандемію коронавірусу скасувати свої паради, похорони та інші масові заходи. Однак деякі аналітики вказують на те, що серед причин могла бути успішна кампанія проти наркоторгівлі та інших видів злочинності, до яких причетні парамілітарні угруповання лоялістів.
Хто бере участь у заворушеннях
Графіті в Белфасті на честь парамілітарних організацій прихильників британської влади
Andrea Mignolo / Flickr
За даними поліції, в сутичках брала участь переважно молодь, декому було по 12 років. Перші дні насильства, що загострились на великодні вихідні, пройшли переважно у протестантських районах міст Лондондеррі, Белфаст, Ньютаунаббі, Баллімен та Каррікфергус.
Однак динаміка конфлікту змінилася вже 7 квітня — тоді почалися зіткнення між лоялістами та націоналістами. Зокрема, в Белфасті представники обох спільнот перекидались коктейлями Молотова через стіну, що розмежовує їхні райони. Поліція нарахувала в цей день близько 600 бунтівників.
На відео з місць сутичок можна було побачити, як дорослі підбивають на насильство дітей, що викликало підозру в причетності до безпорядків воєнізованих угруповань. За даними поліції, безпорядки були «явно сплановані».
Графіті в Белфасті на честь провідного бойовика Ірладської республіканської армії, який загинув внаслідок голодування у вʼязниці в 1981 році
Jennifer Boyer / Flickr
8 квітня вперше зʼявилися заклики до припинення конфлікту, що прозвучали з боку лоялістської Групи політичних досліджень Ольстера. Рада лоялістських спільнот, до якої входять представники парамілітарних організацій прибічників британської влади, заявила, що її люди не мають жодного стосунку до насильства, і проводять лише мирні протести. При цьому лоялісти припустили, що їхні представники могли брати участь у зіткненнях за власною ініціативою.
Вже 9 квітня проти бунтівників у Белфасті виступили спецпризначенці, які змінили копів. Голова поліції Північної Ірландії виступив із закликом до авторитетних членів усіх спільнот скористатися своїм становищем для того, щоб переконати молодь відступити від насильства.
Який стосунок до безпорядків має Brexit
Серед причин протестів також вбачають умови виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Лоялістські спільноти Північної Ірландії невдоволені пунктом протоколу, який передбачає створення кордону з Британією при тому, що митниці на межі з Республікою Ірландія не буде — фактично провінція залишається в єврозоні.
Першочергово умови Brexit мали відповідати домовленостям, що завершили конфлікт у Північній Ірландії, відомими як Страсноп’ятнична угода 1998 року. На переконання лоялістів, створення митного контролю між Британією та її ірландською провінцією порушує ці домовленості. Вони вважають, що такі умови призведуть до фактичного об’єднання Ірландії, що називають неприйнятним.
За словами міністра юстиції Північної Ірландії Наомі Лонг, британський уряд поводиться нечесно і применшує вплив Brexit та майбутнє провінції, що викликає гнів «у певних спільнотах». За її словами, кабінет Бориса Джонсона знає про те, що наслідки виходу з ЄС найгостріше вдарять по Ольстеру, де питання ідентичності пов’язані з проблемами кордонів.
Що кажуть лідери
Ще в березні Рада лоялістських спільнот заявила, що відмовляється від підтримки Страсноп’ятничної угоди, що встановила мир після трьох десятиліть вуличної війни між католиками та протестантами.
Лідери Республіки Ірландія та Великої Британії Міхаль Мартін і Борис Джонсон закликали до миру та діалогу. Пізніше до них долучився Білий дім США — зокрема, в Держдепі заявили, що Стасноп’ятнична угода «не має стати жертвою Brexit».
Сьогодні, 10 квітня, відзначають річницю підписання договору про мир у Північній Ірландії, який панує в провінції вже 23 роки. Однак на цей день заплановані чергові протести, що можуть закінчитися новими сутичками. Усього внаслідок зіткнень у містах провінції постраждали 74 працівники поліції. Загиблих наразі немає.
- У четвер, 8 квітня, у Белфасті бунтівники з боку лоялістів захопили автобус, після чого пустили його їхати по вулиці та підпалили коктейлями Молотова.
- За інформацією Bloomberg, Євросоюз збирався подавати до суду проти Великої Британії через порушення умов Brexit щодо Північної Ірландії, однак через заворушення, які там відбуваються, Брюссель відкладає позов. Йдеться про одностороннє продовження пільг на митниці між Британією та її ірландською провінцією.
- Конфлікт у Північній Ірландії розпочався наприкінці 1960-х на релігійному та національному ґрунті: між протестантами і католиками, між тими, хто хотів возз’єднання з Республікою Ірландія, і тими, хто хотів залишитися у складі Великої Британії. Ситуація обтяжувалася дискримінацією католицького населення та заангажованістю силових структур.
- Піковою подією протистоянь у Північній Ірландії стала «Кривава неділя» 1972 року, коли британські військові в місті Лондондеррі відкрили вогонь по мирній демонстрації за громадянські права, унаслідок чого загинули 14 осіб, зокрема одна дитина. Це призвело до хвилі насильства й тероризму як з боку націоналістів, так і з боку пробританських лоялістів.
- Провідними учасниками конфлікту були лівонаціоналістична Ірландська республіканська армія з одного боку та низка лоялістських парамілітарних об’єднань з іншого. Жертвами зіткнень між ними протягом трьох десятиліть стали близько 3,5 тисячі людей. Часто бойові дії відбувалися на вулицях міст, вчинялися теракти або розправи над випадковими людьми, яких звинувачували в підтримці тієї чи іншої сторони.
- У 1998 році конфлікт врегулювали за допомогою Белфастської (Страснопʼятничної) угоди. Рідкісні та поодинокі випадки сутичок трапляються дотепер. Громадяни Північної Ірландії (71%) та Ірландії (94%) переважною більшістю підтримали цю угоду, що передбачала створення органів влади в Північній Ірландії, відмову Ірландії від претензій на ці території та самовизначеність північноірландців щодо подальшої долі своєї країни.