У Північній Ірландії кілька днів тривають насильницькі протести, у яких беруть участь навіть діти. Серед причин — умови Brexit

Автор:
Дмитро Мирончук
Дата:

У Північній Ірландії, що має трагічну історію політико-конфесійного протистояння, три дні поспіль тривали насильницькі протести. У містах Белфаст і Лондондеррі прихильники британської влади (лоялісти) билися з поліцією, атакували відділи та палили машини — серед затриманих внаслідок зіткнень опинилися навіть діти.

Як повідомляє The Irish Times, безпорядки почалися в п’ятницю, коли група з трьохсот протестувальників напала на поліцію в одному з районів Белфаста, де проживають лоялісти. Група з переважно молодих людей атакувала поліцію пляшками, бруківкою та феєрверками.

Внаслідок зіткнення постраждали 15 правоохоронців, а четверо дорослих і троє підлітків 13, 14 і 17 років були затримані. У Лондондеррі також почалися зіткнення, під час яких дістали поранень 12 поліцейських.

Як пише CNN, насильницькі протести продовжилися в суботу та неділю. В останню ніч безпорядків у Белфасті в хід пішли коктейлі Молотова, якими закидали сили поліції та спалили кілька автівок.

Поліція, представники Демократичної юніоністської партії, а також націоналісти з Шинн Фейн закликали до миру й спокою, передає Sky News.

Серед причин громадянського гніву виділяють невдоволення умовами виходу Великої Британії з Європейського Союзу.

Кордони між британською Північною Ірландією та незалежною Республікою Ірландія, що перебуває в ЄС, залишаться відкритими, однак між північним регіоном острова та Британією буде встановлений прикордонний контроль.

Представники лоялістських протестантських організацій вважають, що це суттєво вдарить по економіці Північної Ірландії та послабить її зв’язки з Британією.

Також серед лоялістів було невдоволення рішенням не притягати до відповідальності лідерів партії Шинн Фейн, які торік порушили локдаун і провели похорони провідного націоналіста Боббі Сторі за участю кількох тисяч людей.

У 1970—1990-х роках у Північній Ірландії, яка залишилась під владою Великої Британії після отримання більшістю острова незалежності, тривав громадянський конфлікт між католиками й націоналістами, які воліли воззʼєднання регіону з Республікою Ірландія, з одного боку, і протестантами й лоялістами, що прагнули залишитись у складі королівства, з іншого.

Сутички, вбивства й теракти припинилися після підписання Страсноп’ятничної угоди в 1998 році, за якою всі політичні партії та угруповання Північної Ірландії зобов’язувалися перейти до виключно мирних методів політичної боротьби, католики й протестанти повністю урівнювалися в правах, а Ірландія припиняла свої претензії на північну частину острова.

  • Одним з провідних учасників конфлікту 1970—1990-х була ІРА (Ірландська республіканська армія) — ліворадикальне націоналістичне угруповання, що запозичило назву в історичної ІРА, яка билась проти британських сил за незалежність у першій половині ХХ століття. Загалом під час збройних зіткнень загинули близько 3 500 людей, з яких майже половина — мирні жителі. Часто бойові дії відбувалися на вулицях міст, вчинялися теракти або розправи над випадковими людьми, яких звинувачували в підтримці тієї чи іншої сторони.