Депутати від «Слуги народу» отримали тези про те, як коментувати довибори у Верховну Раду в Івано-Франківській та Донецькій областях.
Документ опинився в розпорядженні «Бабеля».
Зокрема, депутатів запевнили, що штаб СН завершив паралельний підрахунок голосів ще 30 березня, і перемогу, згідно з даними зі 117 дільниць, одержав Василь Вірастюк. Водночас зазначається, що за офіційними даними ЦВК і за результатами обробки 67,52% дільничних протоколів Вірастюк набирає 31,3% голосів.
Також депутатам радять говорити, що загалом вибори на 87-му окрузі «знаменувалися порушеннями порядку оформлення виборчої документації та порушеннями, пов’язаними з пошкодженням виборчої документації при транспортуванні, що може свідчити про фальсифікації поза дільницями».
«Певна істеричність, з якою почали розганяти у ЗМІ повідомлення про нібито перемогу Олександра Шевченка, свідчить про те, що сам Шевченко знає, що він недобрав голосів. Потрібно просто чесно порахувати, як проголосували люди. Наша партія бере участь у виборах чисто — без жодного адмінресурсу. Це й зумовлює гостроту реальної боротьби», — закликають говорити укладачі тез.
Окремо «слугам» нагадали, що партія Петра Порошенка «Європейська солідарність» зняла свого кандидата Марусю Звіробій з виборів на Прикарпатті.
«Для партії Порошенка зараз задача номер 1 — показати, ніби у них був кандидат. Вони кажуть, що від об’єднання патріотичних сил. Але насправді партія Порошенка побоялась цих виборів на Франківщині. Вони не захотіли фіксувати поразку в регіоні, який вважають одним із базових для себе», — вказують автори документа.
Водночас депутатам від «Слуги народу» радять говорити, що їхня партія показала на виборах хороший результат.
«Ми вважаємо, що наш кандидат виграв ці вибори. Але, зважаючи на маніпуляції та порушення, зокрема зафіксований підкуп виборців, наш результат потрібно захищати. Подивимось, що покаже підрахунок за протоколами», — наголошується в тезах.
Окремо «слугам» порадили, як коментувати низьку явку на виборах.
«Довибори завжди привертають менше уваги, ніж загальне національне голосування. Але в таких умовах, як переживаємо зараз, взагалі некоректно порівнювати явку на довиборах з будь-яким голосуванням у звичайний час. Загроза ковіду змушує обирати, куди піти, і спонукає багатьох відмовитись від голосування», — зауважили автори документа.
Водночас, коментуючи низьку явку на Донеччині, депутатів закликають пояснювати її тим, що «був очевидний фаворит».
«Люди, можливо, не вірили в те, що може бути інший варіант у цьому окрузі, ніж той, який є лідером за попередніми даними. Навіть у 2019 році на позачергових виборах до Верховної Ради, в умовах справжньої електоральної революції в Донецькій та Луганській областях більшість голосів взяла не наша партія, а ОПзЖ», — заявили укладачі тез і додали, що цей регіон є складним для будь-якої політичної сили.
Окрім цього, «слугам» порадили у відповідь на закиди, що «на Донеччині переміг сепаратист, який допомагав бойовикам», запитувати, чому влада після 2014 року його пробачила, а також пропонувати звертатися до правоохоронних органів у разі наявності конкретних фактів про допомогу окупантам.
Що стосується заяв про «чудовий результат партії Шарія на Донеччині», депутатам у тезах радять запевняти, що в регіоні насправді був лише один фаворит, а всі інші не змогли стати для нього реальними конкурентами.
- Довибори у Верховну Раду відбувалися 28 березня — у 87 окрузі в Івано-Франківській області та в 50-му в Донецькій. Результати мають оголосити до 12 квітня включно. ЦВК заявляла про низьку явку — до дільниць на 87 окрузі прийшли 35% виборців, а на 50-му — менш ніж 21%.
- На Прикарпатті підрахунок бюлетенів не вівся понад добу, станом на 30 березня опрацювали 67,52% бюлетенів. Лідирує кандидат від «Слуги народу» Вірастюк із 31,3% голосів. Його найближчий опонент — Руслан Кошулинський (28,88%). Розрив між ними становить 810 голосів. Кошулинського наздоганяє кандидат від партії «За майбутнє» — екснардеп і колишній власник «Буковелю» Олександр Шевченко, у якого 28,73% голосів, тобто на 53 голоси менше.
- У 50 окрузі вже підрахували всі бюлетені — найбільше набрав мер Добропілля Андрій Аксьонов (65,46% голосів). За даними організації «ЧЕСНО», Аксьонова у 2015 році звинувачували у підтримці «референдуму» про відділення від України. Окрім цього, у 2017 році «Донбасс. Реалии» провели розслідування про те, як Аксьонов отримав російський паспорт.