Верховний суд пояснив, чому скасував указ президента від 29 вересня 2016 року про звільнення колишньої судді Печерського суду Оксани Царевич через порушення присяги. У 2014 році вона позбавила водійських посвідчень чотирьох учасників автопробігу в «Межигірʼя» — резиденцію Віктора Януковича.
Про це йдеться в рішенні суду.
6 березня 2017 року Вищий адміністративний суд України відмовився поновлювати Царевич на посаді. Тоді вона звернулась до Верховного суду, аби він переглянув рішення.
Чому у 2016 році Вища рада юстиції (ВРЮ) рекомендувала президенту звільнити Царевич? Тоді ВРЮ дійшла висновку, що Царевич не дотрималась присяги судді, яка зобов’язує її об’єктивно, безсторонньо, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, а також чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади. Тоді Вища рада юстиції заявила, що порушення присяги є підставою для звільнення Царевич.
Тепер же Верховний суд заявив, що характер процесуальних порушень Царевич не свідчить про те, що вона порушила присягу. У цих порушеннях є ознаки дисциплінарного проступку. Також суд наголосив, що Вища рада юстиції не зазначила, які саме дії Царевич свідчать про те, що вона порушила присягу судді.
Наголошується, що звільнення за порушення присяги є найсуворішим видом відповідальності судді та може мати місце лише тоді, коли суддя скоїв проступок, який порочить звання судді, тобто підриває довіру до нього як носія влади. Тобто суд визнав, що дії Царевич не підривають довіру до суду. А порушення норм процесуального права не може вважатися діянням, що порочить звання судді та порушує присягу.
«Інший підхід призвів би до того, що будь-яке процесуальне порушення судді могло б призвести до звільнення його з посади. Це б звело нанівець гарантії незалежності суду», — пояснили у Верховному суді.
Зазначається, що Вищий адміністративний суд, який відмовився поновлювати Царевич на посаді, «неправильно» застосував норми матеріального права, тому ухвалене ним рішення треба скасувати й ухвалити нове — яке б задовільнило вимоги позивача. Відтак суд 17 березня 2020 року постановив:
- визнати протиправними дії Вищої ради юстиції, яка направила президенту подання про звільнення Царевич з посади судді Печерського районного суду Києва через те, що вона порушила присягу судді;
- визнати незаконним і скасувати рішення направити президенту це подання;
- визнати незаконним і скасувати указ президента від 29 вересня 2016 року про звільнення Царевич.
Нагадаємо, що це рішення Верховного суду виносили, зокрема, судді Пасічник Світлана та Юрченко Валентина. У 2017 році Громадська рада доброчесності опублікувала висновки, які свідчать про їхню невідповідність посаді судді Верховного суду.
Хто така Оксана Царевич?
Оксану Царевич звинувачували у тому, що взимку 2014 року вона винесла неправосудні рішення: забрала права у чотирьох учасників автопробігу в «Межигірʼя» — резиденцію Віктора Януковича. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко — одна з чотирьох постраждалих від дій Царевич. Оксана та інші потерпілі разом з адвокатом Романом Маселком протягом шести з половиною років намагалися домогтися обвинувального вироку для судді Царевич.
Проте в червні 2020 року Шевченківський суд Києва визнав Царевич невинуватою — через нібито відсутність доказів. Суд тривав чотири роки. Наразі Апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу на рішення Шевченківського суду.